Рішення № 10612764, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/33614.07.10 За позовомДніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

до товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Інвест"

простягнення 54 217,09 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивачаЖовтоног М.М.(дов. № 06/89-2/3 від 19.01.2010)

від відповідача не з’явився

В судовому засіданні 14.07.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна до товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Інвест" про стягнення 54217,09 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором на виконання науково-дослідної роботи № 33.170.08.09 від 16.05.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.05.2010 порушено провадження у справі № 50/336 та призначено її до розгляду на 21.06.2010.

У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання та невиконання ними вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 14.07.2010.

В судове засідання 14.07.2010 прибув представник позивача, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи, представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник прокуратури заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2008 між Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (далі –позивач, виконавець за договорами) та товариством з обмеженою відповідальністю "Софія-Інвест" (далі –відповідач, замовник за договорами) було укладено договір на виконання науково-дослідної роботи № 33.170.08.09.

Відповідно до умов п. 1.1 договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання щодо виконання науково-дослідної роботи: «Проведення експлуатаційних випробувань напіввагонів № 63448336 на візках мод. 18-4129 та № 63401335 на візках мод. 18-4129-01 в дослідному маршруті Укрзалізниці Роковата-Ужгород-Кошице».

Згідно положень розділу 2 договору сторони погодили вартість робіт і порядок розрахунків, а саме загальна вартість робіт за договором складає 90 000 грн. в тому числі ПДВ, форма оплати - поетапно, згідно з календарним планом.

У відповідності до умов п. 2.4. договору, замовник зобов’язався в термін 30 банків ських днів після підписання акту здачі-приймання робіт оплатити рахунки виконавця.

При завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання робіт з додатком до нього комплекту наукової, технічної та іншої доку ментації, передбаченої технічним завданням, а замовник на протязі 15 днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт і звітних документів, зобов'язався надісла ти виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт (п.п. 3.3., 3.4 договору).

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору № 33.170.08.09 від 16.05.2008, строк здачі робіт по договору встановлено до 25.02.2010 ( або після пробігу вагонів на дослідних візках не менше 110 тис.км).

Згідно положень п. 4.6 договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на період, за який нараховується пеня від вартості простроченого зобов'язання.

Як встановлено судом, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна виконав свої зобов’язання за договором шляхом виконання науково-дослідної роботи, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №1 від 27.06.2008, № 2 від 31.10.2008 та № 3 від 02 .03. 2008, які підписані та скріплені відтисками печаток сторін (знаходяться в матеріалах справи). Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті наданих послуг, частково оплатив виконані роботи на суму 30000,00 грн. і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 51000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача були направлені претензії № 20/368НЗН від 29.07.2009 та № 10/2114-21/б від 06.10.2009 з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість за договором. Однак зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 892 ЦК України передбачено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 51000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 51000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 3217,09 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.4.6.) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 3217,09 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за договором на виконання науково-дослідної роботи № 33.170.08.09 від 16.05.2008 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 25, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Інвест" (03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4; код ЄДРПОУ 32073457) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 2, код ЄДРПОУ 01116130) основний борг в сумі 51 000 (п’ятдесят одна тисяча)грн. 00 коп., пеню у сумі 3 217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн. 09 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 542 (п’ятсот сорок дві) грн. 17 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 29.07.2010