Рішення № 10612569, 27.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/21427.07.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Володимир»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон»(відповідач 1);

                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспак –1»(відповідач 2);

Про                    стягнення 32664,27 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Маруженко О.В., представник, довіреність б/н від 02.06.2010 р.;

Від відповідача 1:           не з'явились;

Від відповідача 2:          не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р. порушено провадження у справі №18/214, справа призначена слуханням на 24.06.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2010 р. слухання справи було відкладене на 27.07.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 30017,21 грн. (28425,39 грн. основного боргу + 1591,82 грн. інфляційних втрат), 2362,81 грн. пені, 345,78 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 328,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнути з відповідача 2 заборгованість у розмірі 284,25 грн. з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 —Товариство з обмеженою відповідальністю «Вавілон», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 2 у надісланому до господарського суду клопотанні просив розглядати справу без участі останнього, зазначаючи про те, що не заперечує проти позовних вимог в частині відповідача 2 у сумі 284,25 грн., але просить зазначену суму стягнути з відповідача 1, який є винним у виникненні суми боргу.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.05.2008 р. між позивачем та відповідачем 1 укладений договір поставки №В-50013 (далі –договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач 1 прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки відповідач 1 здійснює оплати за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до даного договору.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач 1 неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором поставки, внаслідок чого з боку останнього утворилась перед позивачем заборгованість у сумі 28425,39 грн.

Наявна заборгованість підтверджується актом взаємозвірки розрахунків станом на 30.11.2009 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб’єктів підприємницької діяльності.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

11.01.2010 р. між позивачем та відповідачем 2 укладений договір поруки (далі –договір поруки), за умовами якого відповідач 2 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем 1 по оплаті за поставлені товари згідно з договором поставки №50013 від 01.05.2008 р. та усіх додатків до нього, укладеного між позивачем та відповідачем 1.

Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що відповідач 2 відповідає перед позивачем за неналежне виконання відповідачем 1 зобов'язань у розмірі 1% від суми заборгованості відповідача 1 перед позивачем.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 2362,81 грн., передбачена п. 8.10. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нараховані відповідачеві 1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 30017,21 грн. (28425,39 грн. основного боргу + 1591,82 грн. інфляційних втрат) та 345,78 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що відповідач 2 відповідає перед позивачем за неналежне виконання відповідачем 1 зобов'язань у розмірі 1% від суми заборгованості відповідача 1 перед позивачем, з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню 284,25 грн.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вина відповідачів повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідачі позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон» (інд. 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, 11-а, код ЄДРПОУ 32010905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Володимир»(інд. 07442, Київська область, Броварський район, смт. В.Димерка, вул. Комунальна, код ЄДРПОУ 35573637) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 30017 (тридцять тисяч сімнадцять) грн. 21 коп., 2362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн. 81 коп. пені, 345 (триста сорок п’ять) грн. 78 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 328 (триста двадцять вісім) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспак –1»(інд. 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 21/А, код ЄДРПОУ 35573658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Володимир»(інд. 07442, Київська область, Броварський район, смт. В.Димерка, вул. Комунальна, код ЄДРПОУ 35573637) 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 25 коп.. Видати наказ.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко