Рішення № 10612543, 28.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/3828.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району м.Києва, м. Київ (ідентифікаційний код 04589645)

до Відповідача: Комунального підприємства «Житлобудсервіс»Деснянського району м.Києва, м. Київ (ідентифікаційний код 31776030)

про: стягнення 39887,14 грн.

за участю:

представника Позивача –Крижановський І.В. (за довіреністю №1/23.10/09 від 23.10.2009р.);

представника Відповідача – Климчук Н.Ю. (за довіреністю №08-1319/п від 22.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Деснянського району м.Києва, м. Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Житлобудсервіс»Деснянського району м.Києва, м. Київ (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи у розмірі 39887,14 грн., де: 25000,00 грн. сума основної заборгованості, 2555,48грн. –пеня, збитки від інфляції –10624,12грн., 3% річних –1707,54грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором підряду на проведення робіт по благоустрою житлового фонду №13 від 10.04.2007р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір №13 від 10.04.2007р., Акцепт тендерної пропозиції від 03.04.2007р., Видаткову накладну №РН-0000022 від 03.12.2007р. на суму 25000,00 грн., право установчі документи, Акт звіряння розрахунків від 18.05.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Позивач на виконання ухвали суду у судовому засіданні 16.07.2010р. надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача, акт звірки взаємних розрахунків, довідку про наявність заборгованості, копію видаткової накладної №РН-0000022 від 03.12.2007р. на суму 25000,00грн., довіреність на отримання ТМЦ від 03.12.2007р., протокол узгодження договірної ціни у 2007р., лист Відповідача про поставку товару від 10.01.2008р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.07.2010р. підтримав свою позицію, викладену письмово, надав довідку про допущення помилки в графі «замовлення»у видатковій накладній №РН-0000022 від 03.12.2007р., копію довіреності на отримання ТМЦ (зворотній бік), заперечив проти відзиву Відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.07.2010р. підтримав Відзив на позовну заяву, який був поданий через канцелярію суду 16.07.2010р. в матеріали справи, визнав суму основного боргу у розмір 25 000,00 грн., заперечив проти стягнення пені, 3% річних.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2007 року між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір №13 підряду на проведення робіт по благоустрою житлового фонду (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт капітального характеру: благоустрій прибудинкових територій району з виготовленням контейнерів –виготовлення контейнерів.

Згідно п.2.1. Договору Вартість доручених «підряднику»робіт за даним договором підряду визначається на загальну суму 25000,00 грн., яка розрахована на підставі тендерних цін на кожен вид і обсяг робіт, де «підрядник»визначився переможцем.

Відповідно п.4.3. Договору остаточні розрахунки Замовника з Підрядником проводяться в 30-ти денний термін після підписання та скріплення печатками сторін актів виконаних робіт.

Розділом 3 п.3.1. Договору сторони визначили термін дії договору: початок 10 квітня 2007р. закінчення 31 грудня 2007р.

03.12.2007р. позивач на виконання умов договору передав, а відповідач отримав контейнери для сміття у загальній кількості 25 штук на загальну суму 25000,00 грн., що підтверджено видатковою накладною №РН-0000022, проте Відповідач не здійснив оплату поставленого товару.

Суд приймає вказану видаткову накладну, як належний доказ передачі Відповідачу товару, зважаючи на довідку Позивача №55-б від 21.07.2010р. про допущення помилки в графі «Замовлення»у видатковій накладній №РН-0000022, підписаної з боку головного бухгалтера Позивача та зважаючи на визнання Відповідачем факту отримання товару та існування заборгованості у розмірі 25000,00грн.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань з оплати наданого товару Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач визнав суму основного боргу у розмір 25 000,00 грн., заперечив проти стягнення пені, 3% річних.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були виконані роботи, у повному обсязі, відповідно до умов Договору підряду №13 від 10.04.2007р., що підтверджено видатковою накладною №РН-0000022 від 03.12.2007р. на суму 25000,00 грн. підписаною з боку обох сторін.

Відповідно п.4.3. Договору остаточні розрахунки Замовника з Підрядником проводяться в 30-ти денний термін після підписання та скріплення печатками сторін актів виконаних робіт.

Проте Відповідач, всупереч п.4.3. Договору не здійснив оплату за виконану роботу. Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 25000,00грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається, позовні вимоги в частині стягнення 25000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання Відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії Відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову в частині стягнення 25000,00 грн. не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення суми боргу у розмірі 25000,00 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 03.01.2008р. по 01.03.2010р. перевищує розмір 3% річних, який може бути нарахований за вказаний період, а тому підлягає стягненню у розмірі 1621,23 грн., в решті позовних вимог в цій частині-відмовити.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з січня 2008р. по лютий 2010р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 10624,12 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована з моменту прострочення по лютий 2010р. включно, а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 10624,12грн.

Щодо вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Вимога Позивача по стягненню пені на порушення грошового зобов’язання у розмірі 2555,48 грн., задоволенню не підлягає, оскільки згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96р. № 543/96-ВР платники грошових коштів оплачують на користь отримувачів цих коштів за прострочення оплати пеню у розмірі, який встановлюється за згодою сторін. Крім того, відповідно вимог ст. ст. 546, 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) нараховуються в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання, якщо це передбачено договором. З урахуванням зазначеного, штрафні санкції (неустойка, пеня, штраф) можуть стягуватися тільки у випадку встановлення їх розміру в договорі чи в законі.

Договором №13 від 10.04.2007р. не передбачено нарахування пені за несвоєчасну оплату товару та її розмір не встановлений сторонами договору.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району м.Києва, м. Київ (ідентифікаційний код 04589645) задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлобудсервіс»Деснянського району м.Києва, м. Київ (ідентифікаційний код 31776030) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району м.Києва, м. Київ (ідентифікаційний код 04589645) заборгованість у розмірі 25000,00 грн., 3% річних у розмірі 1621,23грн., інфляційних нарахувань у розмірі 10624,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Житлобудсервіс»Деснянського району м.Києва, м. Київ (ідентифікаційний код 31776030) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Деснянського району м.Києва, м. Київ (ідентифікаційний код 04589645) витрати по сплаті державного мита в розмірі 372,45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,37 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 28.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 28.07.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через Господарський суд міста Києва в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева