Рішення № 10612491, 09.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/20009.07.10 За позовом суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Яковлєвої Вероніки

Володимирівни

до товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Електро"

про стягнення 4 200, 01 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Яковлєва В.В.,

від відповідача не з’явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Електро" про стягнення 4 200, 01 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 12/09-1 від 01.12.09.

Господарський суд міста Києва ухвалою № 43/200 від 12.05.10 порушив провадження у справі та призначив її до розгляду на 09.06.10.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі та повідомив про погашення суми основного боргу.

Представник Позивач підтвердив погашення суми основного боргу та наполягав на стягненні штрафних санкцій та судових витрат.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 09.07.10.

21.06.10 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 42, 32 грн. 3 % річних, 296, 23 грн. пені, 151, 50 грн. інфляційних нарахувань та припинити провадження у справі в частині стягнення 4200, 01 грн. основного боргу, у зв’язку з тим, що після порушення провадження у справі Відповідач здійснив оплату заборгованості.

09.07.10 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що керівник товариства перебуває у відпустці.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції, позовна заява № 1 від 26.04.10 надійшла до суду 30.04.10, враховуючи, що сторони не звертались до суду із клопотанням про продовження строку вирішення спору, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Крім того, директор боржника приймав участь в судовому засіданні призначеному на 09.06.10, отже, Відповідач був обізнаний про наявність справи в господарському суді міста Києва.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача в судове засідання призначене на 09.07.10 не з’явився.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.09 між суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Яковлєвою Веронікою Володимирівною (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент Електро" (далі - Відповідач) було укладено договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку № 12/09-1 (далі –Договір).

За умовами Договору Позивач зобов’язувався надати Відповідачу послуги з ведення бухгалтерського обліку, а Відповідач прийняти та оплатити їх.

На виконання умов Договору, Позивач надав Відповідачу передбачені Договором послуги загальною вартістю 7500, 00 грн., що підтверджується відповідними актами прийому –передачі наданих послуг, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно п. 2.2 Договору Відповідач зобов’язувався оплачувати надані послуги до 5-го числа місяця, наступного за місяцем в якому надавались послуги.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отримані послуги оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 12/09-1 від 01.12.09 на момент звернення до суду складала: 4200, 01 грн. основного боргу, 212, 86 грн. пені, 30, 38 грн. 3 % річних та 124, 50 грн. інфляційних нарахувань. Сплата пені передбачена п. 5.1.6 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Позивач в судовому засіданні надав докази того, що після подачі позову та порушення провадження у справі Відповідач добровільно погасив суму основного боргу, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Враховуючи, вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 4200, 01 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача у розмірі 42, 32 грн. 3 % річних та 151, 50 грн. інфляційних нарахувань.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача у розмірі 296, 23 грн.

Згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України справляється державне мито у розмірі 1 % ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, подано майновий позов про стягнення 4690, 06 грн., 1 % якої складає - 46, 90 грн. Приймаючи до уваги те, що сума державного мита не може бути меньшою ніж 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, державне мито за позовом про стягнення 4690, 06 грн. має складати шість неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 102, 00 грн.

Відповідно до доданих до матеріалів справи квитанцій № 6102\з18 від 27.04.10 та № 6101\з9 від 16.06.10, позивачем сплачено 204, 00 грн. державного мита, тобто на 102, 00 грн. більше ніж передбачено чинним законодавством, які підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Електро" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код ЄДРПОУ 34539142, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Яковлєвої Вероніки Володимирівни (10014, м. Житомир, вул. Київська, 35, кв. 33, ідентифікаційний номер 2304823481) 42 (сорок дві) гривні 32 коп. 3 % річних, 151 (сто п’ятдесят одну) гривню 50 коп. інфляційних нарахувань, 269 (двісті дев’яносто шість) гривень 23 коп. пені, 102 (сто дві) гривні 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Яковлєвої Вероніки Володимирівни (10014, м. Житомир, вул. Київська, 35, кв. 33, ідентифікаційний номер 2304823481) із Державного бюджету України 102 (сто дві) гривні 00 коп. державного мита, сплаченого квитанцією № 6101\з9 від 16.06.10, яка залишена в матеріалах справи, як внесеного у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Видати накази.

Провадження у справі в частині стягнення 4200, 01 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____