Рішення № 10612322, 17.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" червня 2010 р.Справа № 9/525

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Завадський В.Б. дор. від 24.12.2009р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Комфорт" (м. Бердичів)

про стягнення 25 129,66 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 25129,66грн., з яких: 21010,00грн. заборгованість за виконані роботи, 1617,77грн. інфляційні, 366,09грн. 3% річних та 2135,80грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву та інших витребуваних ухвалами суду від 28.04.2010р. та 28.04.2010р. документів не надав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.2009р. між Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Комфорт" (відповідач) укладено договір №7, за умовами яких відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Підрядник) взяв на себе зобов'язання на проведення підрядних робіт.

Умовами договорів сторони погодили, що Замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі акту (форма №КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін.

Акти виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання представнику Замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 3-х днів після підписання акту (п.4.1).

При затримці розрахунків Замовником, останній сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п.4.2).

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач виконав відповідачеві передбачені договорами підрядні роботи по ремонту дорожнього покриття на загальну суму 59010,00грн., що підтверджується належно оформленим та підписаним представниками обох сторін актом приймання виконаних підрядних робіт за липень (серпень) 2009р. за типовою формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою КБ-3 (а.с.14-15).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість в сумі 21010,00 грн.

18.02.2009р. позивач направив відповідачу вимогу (претензію) за №167 (а.с.10) про сплату решти суми боргу в розмірі 21010,00грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7), яка була залишена без відповіді та задоволення.

Приписами ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як зазначалось вище, сторони умовами договорів (п.4.3) домовились, що при затримці розрахунків замовником останній сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На підставі договорів, відповідно до вимог чинного законодавства позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2135,80грн., а також на підставі п.2 ст. 625 ЦК України - 1617,77грн. інфляційних та 366,09 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не подав, розрахунок пені, інфляційних та річних не спростував.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.525, 526, 549, 625, 837 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Комфорт", 13300, м. Бердичів, вул. Садова,25а, кв.1, ідентифікаційний код 34126285

на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 75, ідентифікаційний код 32008278:

-21010,00 грн. основного боргу;

-2135,80грн. пені;

-1617,77грн. інфляційних;

-366,09грн. 3% річних;

-251,30грн. державного мита;

-236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 21.06.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам