Рішення № 10612290, 29.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.10 р. Справа № 31/108

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 19.11.2008р.№441/2 в розмірі 8351,03грн. та пені в розмірі 304,86грн.; розірвання договору від 19.11.2008р. №441/2 укладеного між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 у звязку з істотним порушенням договору; зобовязання відповідача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами рекламні щити, розміром 3,0х6,0м, у кількості 3 одиниці, за адресами: вул. Артема/вул. Жовтнева, вул. Карпинського/вул. Бахмутська, вул. Набережна (зупинка „Маркохім” з міста) встановлені на місцях, наданих в користування на підставі договору від 19.11.2008р. №441/2

В присутності представників сторін:

Прокурор: Пономарьов А.О. посвідчення №2644

від позивача: Кравченко Т.О. довіреність

відповідач: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради звернувся із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 19.11.2008р.№441/2 в розмірі 8351,03грн. та пені в розмірі 304,86грн.; розірвання договору від 19.11.2008р. №441/2 укладеного між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 у звязку з істотним порушенням договору; зобовязання відповідача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами рекламні щити, розміром 3,0х6,0м, у кількості 3 одиниці, за адресами: вул. Артема/вул. Жовтнева, вул. Карпинського/вул. Бахмутська, вул. Набережна (зупинка „Маркохім” з міста) встановлені на місцях, наданих в користування на підставі договору від 19.11.2008р. №441/2

В обґрунтування вимог прокурор посилається на те, що позивачем було прийнято рішення №441/2 від 19.11.2008р. „Про надання дозволу на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами фізичній особі підприємцю ОСОБА_1.”, на підставі якого відповідачу були надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя. В подальшому між сторонами був укладений договір №441/2 від 19.11.2008р. Прокурор зазначає, що відповідачка протягом першого-четвертого кварталів 2009р. порушувала строки та порядок виконання договірних зобовязань, вносила плату за користування місцями розміщення зовнішньої реклами не у повному обсязі, протягом першого-другого кварталів 2010р. відповідач свої зобовязання не виконувала, плату за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами не вносила. Внаслідок порушення договірних зобовязань у відповідачки виникла заборгованість в розмірі 8351,03грн., яку прокурор просить стягнути в судовому порядку. Крім цього прокурор просить стягнути з відповідачки пеню в розмірі 304,86грн., нараховану за період з 20.01.2010р. по 07.06.2010р., в звязку з порушенням відповідачкою договірних зобовязань. З огляду на те, що з листопада 2009р. на підставі вищезазначеного договору відповідачка взагалі не здійснює ніяких платежів на користь позивача, що свідчить про істотне порушення відповідачкою договірних зобовязань, прокурор просить суд розірвати договір від 19.11.2008р. №441/2 укладений між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та зобовязати відповідачку демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами рекламні щити встановлені на місцях, наданих в користування на підставі договору від 19.11.2008р. №441/2.

Позивач надала письмові пояснення щодо заявленого позову в яких повністю підтримує правову позицію прокурора.

Відповідачка в судові засідання не зявлялася, про час та день судового засідання була повідомлена в установленому порядку, про що свідчать поштові повідомлення повернені до канцелярії суду, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи ат відзив на позов не надала.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, присутніх в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19.11.2008р. №441/2 фізичній особі підприємцю ОСОБА_1. наданий дозвіл на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (рекламні щити 3,0х6,0м-3шт.) за адресами: вул. Артема/вул. Жовтнева; вул. Карпинського/вул. Бахмутська; вул. Набережна (зупинка „Марковім” із міста” терміном на пять років згідно з встановленим порядком.

19 листопада 2008р. між виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Адміністрація) та фізичною особо підприємців ОСОБА_1 (Розповсюджувач зовнішньої реклами) укладено договір №441/2.

Відповідно до умов зазначеного договору Адміністрація надає, а розповсюджувач приймає в тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: розміщення рекламних щитів розміром 3,0х6,0м 3 шт. за адресами: вул. Артема/вул. Жовтнева; вул. Карпинського/вул. Бахмутська; вул. Набережна (зупинка „Марковім” із міста”.

Термін дії договору становить пять років (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1.1 Розповсюджувач зобовязаний протягом 10 робочих днів, із дня підписання договору внести до міського бюджету встановлену договором плату в повному обсязі, або при наданні розстрочки платежу, перший платіж.

За тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, „Розповсюджувач зовнішньої реклами” протягом всього строку дії договору згідно п.2.1 щоквартально до 19 числа першого місяця поточного кварталу сплачує на рахунок міського бюджету Маріуполя 1842,43грн. (п.4.1 договору).

За несвоєчасну оплату в міський бюджет коштів за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з „Розповсюджувача зовнішньої реклами” утримується пеня з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, яка розрахована за кожний день прострочення платежу (п.4.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка протягом першого-четвертого кварталів 2009р. порушувала строки та порядок виконання договірних зобовязань, вносила плату за користування місцями розміщення зовнішньої реклами не у повному обсязі, протягом першого-другого кварталів 2010р. відповідач свої зобовязання не виконувала, плату за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами не вносила.

Позивачем на адресу відповідачки була направлена претензія №1 від 22.12.2009р. стосовно погашення заборгованості із внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в десятиденний термін, з дня отримання цієї претензії. Також в претензії зазначалось, що у випадку невиконання вимоги щодо погашення заборгованості, виконком Маріупольської міської ради буде змушений звернутися до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості, відшкодування збитків та розірвання договору від 19.11.08р. №441/2 та про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Відповіді на претензію позивач не отримав, в звязку з чим змушений був звернутися до суду з відповідним позовом.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідач свої зобовязання за договором не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у сумі 8351,03грн. за період з 20.01.2009р. по 19.01.2010р.. Вимоги прокурора щодо стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 8351,03грн. підлягають задоволенню. Відповідачка будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості в зазначеній сумі не надала, розрахунки не звірила.

Крім того, відповідачу нарахована пеня у сумі 304,86грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача.

Умовами договору передбачено, що за несвоєчасну оплату в міський бюджет коштів за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з „Розповсюджувача зовнішньої реклами” утримується пеня з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, яка розрахована за кожний день прострочення платежу (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Виходячи з того, що вищезазначеним договором не встановлено іншого порядку припинення нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання сторонами своїх зобовязань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор та позивач просили стягнути з відповідачки пеню за несвоєчасне виконання договірних зобовязань за період з 20.01.2010р. по 07.06.2010р. в сумі 304,86грн.

В судовому засіданні представником позивача надані письмові пояснення та уточнений розрахунок пені, з якого вбачається, що пеня за невиконання договірних зобовязань з 20.10.09р. по 19.01.2010р. та з 20.01.2010р. по 19.04.2010р. складає в загальній сумі 113,00грн. Разом з тим, ні прокурор, ні позивач у встановленому порядку змін до позову не надали.

Господарський суд перевірив надані розрахунки та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки пені за несвоєчасне виконання договірних зобовязань в сумі 304,86грн. підлягають задоволенню частково в сумі 113,00грн.

Прокурором також заявлені вимоги про розірвання договору від 19.11.2008р. №441/2 в звязку з істотним порушенням договору.

За загальними правилами укладання, зміни і розірвання договору (розділ 53 ЦК України), зокрема ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами п.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Несплата плати за користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами протягом тривалого часу свідчить про суттєве порушення відповідачем умов договору і тому прокурор та позивач має право в судовому порядку вимагати розірвання договору.

З урахуванням зазначеного та відповідно до вимог ст. 651, 653 ЦК України вимоги прокурора щодо розірвання договору від 19.11.2008р. №441/2 укладеного між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 у звязку з істотним порушенням договору підлягають задоволенню.

Також прокурор та позивач просять зобовязати відповідача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами рекламні щити, розміром 3,0х6,0м, у кількості 3 одиниці, за адресами: вул. Артема/вул. Жовтнева, вул. Карпинського/вул. Бахмутська, вул. Набережна (зупинка „Маркохім” з міста) встановлені на місцях, наданих в користування на підставі договору від 19.11.2008р. №441/2.

Відповідно до ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З урахуванням зазначеного моментом припинення зобовязань сторін за договором від 19.11.08р., є дата набрання даним рішенням чинності, а отже позивач має право вимагати від відповідачки демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами з моменту набрання рішенням чинності.

Враховуючи зазначене, вимоги прокурора в цій частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 509, 525, 625, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. 22, 33, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 19.11.2008р.№441/2 в розмірі 8351,03грн. та пені в розмірі 304,86грн.; розірвання договору від 19.11.2008р. №441/2 укладеного між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 у звязку з істотним порушенням договору; зобовязання відповідача демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами рекламні щити, розміром 3,0х6,0м, у кількості 3 одиниці, за адресами: вул. Артема/вул. Жовтнева, вул. Карпинського/вул. Бахмутська, вул. Набережна (зупинка „Маркохім” з міста) встановлені на місцях, наданих в користування на підставі договору від 19.11.2008р. №441/2 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (міський бюджет м. Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 34686694) заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у розмірі 8351,03грн. та пені у сумі 113,00грн.

Розірвати договір від 19.11.2008р. №441/2 укладений між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита по майновому спору 99,65грн. та по немайновому спору у сумі 42,50грн., а всього у сумі 142,15грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,57грн.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Видати накази після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його прийняття.

Суддя