Рішення № 10612187, 26.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.10 р.                     Справа № 18/4                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донремсервіс”

м. Дружківка Донецької області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Селидовський завод залізо – бетоних виробів” м. Селідово Донецької області

про стягнення 20603,93 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Новаковська Г.П. – дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донремсервіс” звернулось з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Селидовський завод залізо – бетоних виробів” 16817,14 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 3258,35 грн. пені, 528,44 грн. річних, а всього 20603,93 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому виник борг за прострочку оплати якого нараховані інфляційні, річні та пеня.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що ні договір, ні акти виконаних робіт, ні платіжні доручення на перерахування попередньої оплати керівник не підписував, ремонт техніки фактично не проводився, бухгалтерські документи були підроблені, а тому має місце шахрайство з метою захоплення підприємства шляхом „рейдерської атаки”. Кримінальна справа щодо шахрайства розслідується слідчими органами Міністерства внутрішніх справ.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04.07.2008 р. сторонами був укладений договір № ДГ-У-29, згідно з яким Замовник (відповідач) доручив, а Виконавець (позивач) зобов’язався на свій ризик, власними та залученими силами та засобами виконати роботи з ремонту крану № 39, згідно висновку експертизи № 14.09.5425.06, а Замовник зобов’язався ці роботи прийняти та оплатити.

Договір підписаний представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

Відповідно з п. 2.2 договора Замовник зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах цього договору.

Вартість робіт визначена орієнтовно, в розмірі 150000,00 грн.

Строк дії договора встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором (п. 10.2)

У п. 6.1 договора сторони передбачили, що здача – прийомка виконаних робіт здійснюється в установленому порядку і оформлюється актом.

30.09.2008 р. представниками сторін був підписаний акт прийомки виконаних підрядних робіт № 29 – 1 (ф. КБ-2в), згідно з яким Підрядник здав, а Замовник прийняв перелічені в акті роботи та витрати на загальну суму 64579,20 грн.

Представниками сторін також була підписана довідка про вартість виконаних робіт на суму 64579,20 грн. (ф. КБ-3)

Підписи осіб на акті та довідці скріплені (удостовірені) печатками підприємств.

Порядок розрахунків встановлений у розділі 5 договора.

Відповідно з п. 5.3 договора розрахунки за підрядні роботи мали здійснюватися на підставі виставлених рахунків, впродовж 10 – ти днів.

Початкова оплата визначена у формі попередньої оплати, що становить 30 % від загальної вартості робіт за договором, яка була перерахована відповідачу у сумі 50000,00 грн. платіжними дорученнями № 52 від 05.08.2008 р. та № 47 від 23.07.2008 р., а остаточні розрахунки – впродовж 10 – ти банківських днів після підписання акта.

У п. 5.4 договора сторони обумовили порядок оплати проміжно виконаних робіт з урахуванням фактичних витрат Виконавця впродовж 5 (ти) банківських днів після підписання акта виконаних робіт (ф. КБ-2).

Виконані за актом прийомки № 29 – 1 проміжні роботи були прийняті Замовником 30.09.2008 р.

Таким чином роботи за цим актом підлягали оплаті у строк до 08.10.2008 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів повної оплати прийнятих за актом робіт відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з тим, що факт порушення грошових зобов’язань підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2237,94 грн., нарахованих позивачем, за період прострочки з листопада 2008 р. по листопад 2009 р. та річних у сумі 528,44 грн. за період з 14.10.2008 р. по 28.12.2009 р. підлягають задоволенню повністю.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, у сумі 958,62 грн., виходячи з наступного.

У п. 5.8 договора сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов’язань у вигляді пені у розмірі 0,02 % за кожен день від суми простроченої заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пеня у сумі 3258,35 грн. за 365 днів прострочки (з 29.12.2008 р. по 28.12.2009 р.) нарахована позивачем в порушення п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що порушення зобов’язань виникло з 08.10.2008 р. нарахування пені припинилось з 08.04.2009 р.

Таким чином пеня підлягає стягненню за період з 29.12.2008 р. по 07.04.2009 р., оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення пені, починаючи з 29.12.2008 р., а не з 08.10.2008 р., коли у нього виникло право на її нарахування.

Розмір пені за період, який становить 100 днів, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, складає 958,62 грн.

Поряд з тим суд зазначає, що на вимогу про стягнення пені позивачем пропущена позовна давність, яка становить один рік відповідно до п. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, але згідно до п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.

У зв’язку з тим, що про застосування позовної давності відповідачем не заявлено, позовна давність судом не застосовується.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ст. 203 Цивільного кодексу визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зміст договору № ДГ-У-29 від 04.07.2008 р. не суперечить чинному законодавству, вчинений у формі, встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, підписаний особою, підпис якої засвідчений печаткою підприємства.

У судовому порядку договір недійсним не визнавався.

Посилання відповідача на те, що договір і акт прийомки, а також бухгалтерські документи були підписані неуповноваженою особою та мають ознаки підробки, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність ознак злочину, який переслідується у кримінальному порядку, є підставою для порушення кримінальної справи і не може розглядатися у господарському процесі.

У наданій до відзива постанові слідчого про визнання відповідача цивільним позивачем від 22.06.2009 р. йдеться про підробку господарських документів щодо його взаємовідносин з ТОВ „Весна”, а не з позивачем по справі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, у разі виявлення слідчими органами осіб, які заподіяли відповідачу шкоду він не позбавлений права вимагати її відшкодування у передбаченому законом порядку.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги частково обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донремсервіс” м. Дружківка Донецької області до Закритого акціонерного товариства “Селидовський завод залізо – бетоних виробів” м. Селідово Донецької області про стягнення 20603,93 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Селидовський завод залізо – бетоних виробів” м. Селідово Донецької області (85400, м. Селідово, вул. Мира, 34, р/р 26000180066602 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 24653994, ІПН 246539905218, свід. платника ПДВ № 06530449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донремсервіс” м. Дружківка Донецької області (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Радченка, буд. 1, п/р 26001301511634, МФО 334141 у філії відділення „Промінвестбанку” у м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 31131769, ІПН 311317605103, свід. платника ПДВ № 100014127) 14579,20 грн. боргу, 2237,94 грн. інфляційних, 528,44 грн. річних, 958,62 грн. пені, 183,04 грн. державного мита та 209,65 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 26.07.2010 р. і набирає законної сили через десять днів.

Суддя