Рішення № 10611993, 30.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 червня 2010 р.           Справа 14/98-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Херсонська поліграфічна фабрика", код ЄДРПОУ 02470715, п-р Ушакова, 1, м. Херсон, 73000

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "АВІС", код ЄДРПОУ 13304871, вул. Пирогова, 150, м. Вінниця, 21037

про стягнення 74003,67 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача : Чебукін О.П., представник за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Відкритим акціонерним товариством "Херсонська поліграфічна фабрика" подано позов про стягнення 74 003,67 грн. заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "АВІС".

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 30.06.2010 р.

Відповідач на визначену дату не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, письмових пояснень причин своєї неявки суду не надіслав, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 6827 р - 6829 р від 18.06.2010 р. Також факт належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання засвідчується повідомлення про вручення поштового відправлення № 20085040 від 21.06.2010 р.

За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, остання розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подавши одночасно клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наявним доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

28.11.2007 р. між сторонами було укладено договір № М 13/2008 (далі Договір) відповідно до умов якого ВАТ "Херсонська поліграфічна фабрика" (Постачальник) зобов"язується на умовах погоджених даним договором, поставляти з передачею у власність ТОВ Підприємство "АВІС" (Замовник), за окремим замовленням останнього, етикетно-пакувальну продукцію, а Замовник в свою чергу зобов"язується приймати замовлену ним продукцію та своєчасно оплачувати її вартість Постачальнику.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, асортимент та ціна продукції до початку її виготовлення погоджується сторонами шляхом підписання специфікацій чи інших додатків, які є невід"ємними частинами цього Договору.

Ціна на продукцію, у відповідності до п. 3.3 Договору, встановлюється за попередньою домовленістю Сторін, є договірною та вказується у письмово погоджених ними специфікаціях чи інших додатках до Договору, на підставі яких і зазначається у рахунках фактурах і видаткових накладних, які є невід"ємними частинами Договору.

Положеннями п. 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки за продукцію проводяться в національній валюті України в наступному порядку: 50% - передоплата вартості замовленої продукції та 50% - вартості замоленої продукції протягом 14 календарних днів з моменту отримання готової продукції.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних № РН-0000030 від 09.02.2010 р. та № РН-0000067 від 01.03.2010 р. позивачем на виконання умов вищевказаного договору було здійснено поставку етикетно-пакувальної продукції на адресу відповідача на загальну суму 95 923,59 грн.

Також, як засвідчується обопільно підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт № ОУ-000003 від 09.02.2010 р. позивачем було надано послуги відповідачу щодо виготовлення фотополімерної форми вартістю 3 270,02 грн.

Відповідач же взяті на себе умовами договору № М 13/2008 від 28.11.2007 р. зобов"язання щодо своєчасної оплати отриманої продукції виконав частково, сплативши на рахунок позивача 33 000 грн., в тому рахунку 10 000 грн. передплати.

Для врегулювання питання щодо повного розрахунку ТОВ Підприємство "АВІС" за отриману продукцію, позивачем було надіслано відповідачу претензію з вимогою виконати взяті на себе умовами договору № М 13/2008 від 28.11.2007 р. зобов’язання та перерахувати на рахунок ВАТ "Херсонська поліграфічна фабрика" суму існуючої заборгованість. Дане звернення позивача було залишено відповідачем без відповіді та подальшого виконання.

На разі, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань та погашення виниклої заборгованості перед ВАТ "Херсонська поліграфічна фабрика" внаслідок чого суд дійшов висновку, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за отриману на умовах договору № М 13/2008 від 28.11.2007 р. продукцію складає 69 193,61 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги факт відсутності заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 69 193,61 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 3 492,06 грн. пені, 3 806,37 грн. інфляційних втрат та 511,03 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що у разі не виконання чи неналежного виконання п. 4.1 Договору щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію Замовник сплачує Постачальнику, за письмовою вимогою останнього, пеню за кожен день затримки розрахунків у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (яка діяла у період затримки виконання зобов"язання) від суми боргу, а також сплачує індекс інфляції та 3% річних відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні надані докази та розрахунки, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 492,06 грн. пені та 511,03 грн. 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні ж вимоги в частині стягнення 3 806,37 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 239,03 грн., оскільки в частині стягнення 3 567,34 грн. вказаних витрат слід відмовити як помилково нарахованих.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та беручи до уваги факт відсутності заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 74 003,67 грн., з яких 69 193,61 грн. сума основного боргу, 3 492,06 грн. пені, 3 806,37 грн. інфляційних втрат та 511,03 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 70 436,33 грн., з яких 69 193,61 грн. сума основного боргу, 3 492,06 грн. пені, 239,03 грн. інфляційних втрат та 511,03 грн. 3% річних.

В частині ж стягнення 3 567,34 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "АВІС" (код ЄДРПОУ 13304871, вул. Пирогова, 150, м. Вінниця, 21037, р/р 2600330194 ЗАТ "ОТП Банк", МФО 302010) на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонська поліграфічна фабрика" (код ЄДРПОУ 02470715, п-р Ушакова, 1, м. Херсон, 73000, р/р 26004310753430 в Філії "Відділення ПАТ ПІБ в м. Херсон", МФО 352286) 69 193,61 грн. (шістдесят дев"ять тисяч сто дев"яносто три грн. 61 коп.) суми основного боргу, 3 492,06 грн. (три тисячі чотириста дев’яносто дві грн. 06 коп.) пені, 239,03 грн. (двісті тридцять дев’ять грн. 03 коп.) інфляційних втрат, 511,03 грн. (п"ятсот одинадцять грн. 03 коп.) 3% річних, 704,4 грн. (сімсот чотири грн. 40 коп.) витрат на сплату державного мита; 224,62 грн. (двісті двадцять чотири грн. 62 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 липня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу п-р Ушакова, 1, м. Херсон, 73000

3 - відповідачу вул. Пирогова, 150, м. Вінниця, 21037