Постанова № 10611712, 19.07.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 липня 2010 р. № 33/404 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,

суддів:Демидової А.М.,

Шевчук С.Р.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Національний депозитарій України" (позивач)

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.04.2010р.

(залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р.)

у справі№ 33/404

за позовомВАТ "Національний депозитарій України"

доВАТ "Міжрегіональний фондовий союз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 12.12.2002 р. та змін до статуту ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" (протокол №3 від 12.12.2002 р.), визнання недійсним рішення загальних зборів (протокол від 27.02.2009 р.)

за участю представників: від позивачаПанченко О.В. від відповідачаПільков К.М.

від третьої особине з'явились В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року ВАТ "Національний депозитарій України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" про: визнання недійсним рішення позачергових зборів акціонерів від 12.12.2002 р. (протокол № 3 від 12.12.2002 р.) про затвердження змін до статуту ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз", пов'язаних зі збільшенням статутного фонду товариства; визнання недійсними змін до статуту ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз", затверджених загальними зборами акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" 12.12.2002 р. (протокол № 3 від 12.12.2002 р.) та зареєстрованих Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 25.12.2002 р. (реєстраційний номер 15544); визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" щодо продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" та щодо затвердження договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ"Міжрегіональний фондовий союз".

Під час розгляду справи у місцевому господарському суді позивачем було збільшено позовні вимоги. З урахуванням збільшення позовних вимог позивач просив суд:

- визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ"Міжрегіональний фондовий союз" від 12.12.2002 р. (протокол № 3 від 12.12.2002 р.) про затвердження змін до статуту ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз", пов'язаних зі збільшенням статутного фонду товариства;

- визнати недійсними зміни до статуту ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз", затверджені загальними зборами акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" 12.12.2002 р. (протокол № 3 від 12.12.2002 р.) та зареєстровані Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 25.12.2002 р. (реєстраційний номер 15544);

- визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" щодо продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" та щодо затвердження договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" (протокол від 27.02.2009 р.);

- визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (сукупних валових активів) ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" від 30.04.2009 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі №33/404 (колегія суддів у складі: Мудрого С.М. –головуючого, Курдельчука І.Д., НарольськогоМ.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. (колегія суддів у складі: Андрієнка В.В. - головуючого, Буравльова С.І., Вербицької О.В.), у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р., ВАТ"Національний депозитарій України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій мали місце порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема, порушено положення ст.ст. 43, 101, ч. 1 ст. 104 ГПК України, неправильно застосовано ст. 32, ч. 2 ст. 34 ГПК України та п. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2010 р. колегією суддів у складі: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р. прийнято касаційну скаргу ВАТ "Національний депозитарій України" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 19.07.2010 р. о 12 год. 25 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст.1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 26.02.2009 р. позивач став акціонером ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз".

27.02.2009 р. загальними зборами акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" були прийняті наступні рішення:

- погодитись із рекомендацією спостережної ради ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" і прийняти рішення щодо продажу цілісного майнового комплексу (сукупних валових активів) ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" на користь ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" за ціною, не нижчою 9 000 000 грн.;

- затвердити проект договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (сукупних валових активів) ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз";

-          доручити спостережній раді ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" (за необхідності - вживаючи заходи щодо координації своїх дій з наглядовою радою ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів") внести всі необхідні дані та підготувати текст договору до підписання під умовою збереження усіх положень, викладених у затвердженому цим рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" проекті договору.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.01.1999 р. Урядом України, Міжнародним Банком Реконструкції та Розвитку та Урядом Сполучених Штатів Америки було підписано Меморандум про взаєморозуміння, яким передбачалось створення Клірингового депозитарію, що належить галузі цінних паперів.

Відповідно до Меморандуму Американська Агенція з Міжнародного Розвитку (USAID), яка представляла Уряд Сполучених Штатів Америки, зобов'язалась надати фінансову допомогу та обладнання для створення Клірингового депозитарію.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України з метою виконання Меморандуму зареєструвала у Національному агентстві України Програму (проект) "Розвиток інфраструктури фондового ринку України" та визначила виконавцем проекту Прайсвотерхаус Куперс (Ргісеwaterhouse Соореrs), що підтверджується копією реєстраційної картки № 873.

04.03.1999 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України прийнято рішення, яким визначено реципієнтом технічної допомоги Проекту ВАТ"Міжрегіональний фондовий союз".

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 19.03.1999 р. № 47 погоджено Технічне завдання до Проекту.

03.02.1999 р. між виконавцем Проекту - компанією Ргісеwaterhouse Соореrs, яка діяла на підставі Контракту № ЕРЕ-1-00-95-00043-01 від 29.08.1998 р., Американською Агенцією з Міжнародного Розвитку (USAID) та реципієнтом технічної допомоги Проекту - ВАТ"Міжрегіональний фондовий союз" - було укладено Угоду про співпрацю, згідно з якою відповідач зобов'язався прийняти та використовувати допомогу, передбачену Технічним завданням на Проект, відповідно до вимог Меморандуму та Технічного завдання на Проект.

Відповідач як реципієнт Проекту отримав в якості технічної допомоги матеріальні та нематеріальні цінності, які надавались в рамках Меморандуму Американською Агенцією з Міжнародного Розвитку (USAID).

У 2001 році ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" було зараховано до складу доходів товариства вартість активів, отриманих в якості міжнародної технічної допомоги, що надавалась Американською Агенцією з Міжнародного Розвитку (USAID).

Згідно з п. 1.1 проекту договору купівлі-продажу продавець продає, переуступає, передає та переводить Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити, придбати, прийняти у власність та сплатити Продавцю за Підприємство як за єдиний майновий комплекс. При цьому, підприємство, як зазначено в проекті договору, складається з усіх видів активів, у тому числі з рухомого майна, матеріальних та нематеріальних засобів, будь-якого власного майна Відповідача та прав користування на майно, орендоване ним, прав вимоги, інших прав, боргів.

17.05.2002 р. черговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" було прийнято рішення про затвердження нерозподіленого прибутку минулих років та прибутку 2001 року, а також про направлення на збільшення статутного фонду ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" дивідендів, які нараховані з прибутку минулих років та прибутку за 2001 рік, отриманого, в тому числі, внаслідок зарахування активів, що надавались в якості міжнародної технічної допомоги, до складу доходів товариства, що підтверджується протоколом № 1 від 17.05.2002 р.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Меморандуму право власності на об'єкти власності, що надаються в рамках цієї допомоги, залишається за Агентством США з Міжнародного Розвитку під час надання допомоги. Після закінчення періоду надання допомоги, право власності може передаватись на основі досягнутої взаємної угоди.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, майно, отримане від Американської Агенції з Міжнародного Розвитку на виконання міждержавних угод і включене до складу доходів відповідача, є власністю відповідача, підтвердженням чого є акт прийому-передачі від 23.12.2000 р., підписаний представниками Американської Агенції з Міжнародного Розвитку (USAID), Компанією Ргісеwaterhouse Соореrs та відповідачем.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Як встановили господарські суди, враховуючи те, що відповідач набув у власність майно, отримане як міжнародна технічна допомога, включив його до складу підприємства (правомірність включення вказаного майна до складу валових доходів ВАТ"Міжрегіональний фондовий союз" перевірялась в 2003 році Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Києва (довідка державної податкової інспекції від 16.05.2003 р. № 615/23-6/0302/24917996)), що є об'єктом договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарських судів попередніх інстанцій, що рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" щодо продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" та щодо затвердження проекту договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Крім того, господарськими судами встановлено, що 07.06.2002 р. позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" було прийнято рішення про збільшення власного статутного фонду. Відповідно до зазначеного рішення загальних зборів акціонерів, збільшення статутного фонду здійснюється за рахунок реінвестиції дивідендів, які нараховані з прибутку минулих років та прибутку за 2001 рік, тобто виплати дивідендів акціями. Статутний фонд збільшується шляхом збільшення номінальної вартості акцій з 5 000 грн. до 12 400 грн. кожна. Загальна номінальна вартість акцій, на яку було збільшено статутний фонд, 2 604 800 грн.

Зміни до статуту ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз", що пов'язані зі збільшенням статутного фонду товариства, було затверджено позачерговими загальними зборами акціонерів відповідача, які відбулися 12.12.2002 р. (протокол № 3 від 12.12.2002 р.), та зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 25.12.2002р. (реєстраційний номер 15544).

Як вірно враховано апеляційним господарським судом, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Оскільки, як встановлено апеляційним господарським судом, позивач набув права власності на акції ВАТ"Міжрегіональний фондовий союз" після прийняття позачерговими загальними зборами акціонерів відповідача, які відбулися 12.12.2002 р., оскаржуваного ним рішення, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання відповідного рішення недійсним.

Також, обґрунтованим є висновок апеляційного господарського суду щодо відмови в позові в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ"Міжрегіональний фондовий союз" (протокол від 27.02.2009 р.) у зв'язку з тим, що протиправність вказаного рішення, прийняття його з порушенням чиннного законодавства не підтверджена належними засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов до правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно відмовлено у позові.

У свою чергу, висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст.105 ГПК України.

Твердження оскаржувача про порушення та неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Національний депозитарій України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі № 33/404 залишити без змін.

Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді                                                                       А.М. Демидова

С.Р. Шевчук