Рішення № 10611157, 23.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2010 р.Справа № 19/34-10-882 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Промградострой", м. Одеса,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Жилстрой", м. Одеса,

про стягнення 219472,60 грн.

Суддя Н.Д. Петренко

За участю представників сторін:

від позивача: Багрій-Шахматова Т.Л., довіреність у матеріалах справи,

від відповідача: Єрмоленко А.О., довіреність у матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 132544,60 грн. заборгованості за договором №1211 від 01 серпня 2007 року, з яких 98274,00 грн. основного боргу, 27377,96 грн. пені, 5503,34 грн. інфляційних втрат, 1389,30 грн. трьох процентів річних, 1700,00 грн. штрафу за порушення строків розгляду претензії, судових витрат та витрат на правову допомогу.

          08 квітня 2010 року від представника позивача надійшла заява про доповнення до позовних вимог, в яких позивач просить додатково стягнути з відповідача збитки у виді упущеної вигоди у розмірі 86928,00 грн. (а.с. 76-77).

          20 квітня 2010 року від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 88274,00 грн., вказуючи на часткове виконання зобов’язань у сумі 10000,00 грн. 15 жовтня 2009 року, та в частині стягнення пені у сумі 3280,43 грн. Посилаючись на тяжкий фінансовий стан ТОВ "Альянс-Жилстрой" заявив клопотання про розстрочення оплати 88274,00 грн. основного боргу, 2194,72 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно вказаного графіку, строком на 4 (чотири) місяці у сумі 22676,18 грн. щомісячно, а також про зменшення пені до 280,43 грн., просив суд відмовити позивачу в частині вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 86928,00 грн. (а.с. 111-116).

          23 квітня 2010 року у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача з основного боргу у сумі 88274,00 грн. та наполягав на задоволені решти позовних вимог.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01 серпня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Промградострой" (позивач, ТОВ "Промградострой", підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Жилстрой" (відповідач, ТОВ "Альянс-Жилстрой", замовник) був укладений договір №1211, згідно умов якого підрядник зобов’язався надати замовнику механізми, необхідні для виконання робіт, а замовник оплатити надані послуги (розділи 1, 2 договору).

Умовами розділу 2 договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок згідно виставлених рахунків по узгодженим договірним цінам, а договірна ціна узгоджується при умові зміни цін і тарифів на енергоресурси, паливно-мастильні матеріали, запчастини, заробітної плати та матеріалів.

Відповідно до п. 3.1. договору замовник здійснює розрахунки з підрядником за надані послуги на підставі фактично відпрацьованого часу машин і механізмів, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-здачі наданих послуг.

Згідно п. 3.4. договору замовник зобов’язався сплатити за надані послуги протягом трьох днів після отримання рахунків від підрядника.

У відповідності з розділом 4 даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 серпня 2009 року.

На виконання умов договору у період з жовтня по грудень 2008 року ТОВ "Промградострой" надало ТОВ "Альянс-Жилстрой" послуги механізмів на загальну суму 98274,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт:

-          за жовтень 2008 року – на суму 51444,00 грн. (а.с. 12),

-          за листопад 2008 року –на суму 36210,00 грн. (а.с. 14),

-          за грудень 2008 року –на суму 10620,00 грн. (а.с. 16).

          Факт виконання підрядником та приймання замовником послуг на суму 98274,00 грн. підтверджено підписами уповноважених осіб та печатками ТОВ "Промградострой" і ТОВ "Альянс-Жилстрой" на зазначених актах виконаних робіт.

          Відповідно до розділу 2 договору від 01 серпня 2007 року підрядником на адресу замовника були виставлені рахунки б/н від:

          - 31 жовтня 2008 року на суму 51444,00 грн. (а.с. 13),

          - 29 листопада 2008 року на суму 36210,00 грн. (а.с. 15),

          - 19 грудня 2008 року на суму 10620,00 грн. (а.с. 17).

          Вказані рахунки були отримані та прийняті до виконання відповідачем, про що свідчить особистий підпис директора ТОВ "Альянс-Жилстрой" Горшкова А.А. та його резолюція «до оплати», вчинена на даних рахунках відповідно 4 листопада 2008 року, без дати, та 22 грудня 2008 року.

          ТОВ "Альянс-Жилстрой" в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати за надані послуги належним чином не виконало, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 98274,00 грн.

          Замовник проти наявності боргу у вказаному розмірі не заперечував та 26 грудня 2008 року ним був підписаний акт звірки взаєморозрахунків на суму 98274,00 грн. (а.с. 20).

          З метою отримання суми боргу та врегулювання спору ТОВ "Промградострой" 20 лютого 2009 року звернулось до ТОВ "Альянс-Жилстрой" з претензією про оплату заборгованості у розмірі 98274,00 грн., яка отримана відповідачем 10 березня 2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 189072 (а.с.19).

          Заявлена претензія була залишена без відповіді, однак була частково задоволена ТОВ "Альянс-Жилстрой" у сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 122 від 15 жовтня 2009 року (а.с. 120).

          У зв’язку з тривалим порушенням ТОВ "Альянс-Жилстрой" умов договору щодо оплати наданих послуг, ТОВ "Промградострой" 23 лютого 2010 року вимушено було звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою з подальшими доповненнями про стягнення з ТОВ "Альянс-Жилстрой" 98274,00 грн. основного боргу, 27377,96 грн. пені, 5503,34 грн. інфляційних втрат, 1389,30 грн. трьох процентів річних, 1700,00 грн. штрафу за порушення строків розгляду претензії, 86928,00 грн. упущеної вигоди та витрат на правову допомогу, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 173, 174, 179, 193, 198, 222, 230, 231, 232 ГК України та ст. 625 ЦК України.

          В судовому засіданні 23 квітня 2010 року представник позивача наполягав на стягненні основного боргу у сумі 88274,00 грн., 27377,96 грн. пені, 5503,34 грн. інфляційних втрат, 1389,30 грн. трьох процентів річних, 1700,00 грн. штрафу за порушення строків розгляду претензії, судових витрат та витрат на правову допомогу, збитків у виді упущеної вигоди у розмірі 86928,00 грн. та вжитті судом заходів забезпечення позову. Заперечував проти задоволення клопотань відповідача про зменшення пені та наданні відстрочки, вказуючи, що підприємство позивача також займається будівельною діяльністю та також потерпає від наслідків світової фінансової кризи.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог ТОВ "Промградострой", виходячи з наступного:

- відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 88274,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

           Умовами п. 3.4. договору від 01 серпня 2007 передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення в оплаті.

           У мотивувальній частині наданих суду заперечень на позовну заяву (а.с. 111-116) відповідач вказує на положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо спливу строку позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, однак, в подальшому у прохальній частині заперечення не просить суд застосувати позовну давність, а наполягає на зменшенні розміру пені до 412,35 грн. У зв’язку з відсутністю заяви ТОВ "Альянс-Жилстрой" про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення пені, у суду відсутні підстави для її самостійного застосування та ці вимоги ТОВ "Промградострой" розглядаються в загальному порядку.

          Відповідно до умов ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. З огляду на положення п. 6 ст. 232 ГК України суд не може погодитись з розрахунком, наданим позивачем (за період з 04.11.2008 р. за рахунком від 31.10.2008 р., з 04.12.2008 р. за рахунком від 29.11.2008 р., з 22.12.2008 р. за рахунком від 19.12.2008 р. по 19.02.2010 р., що складає 473 дня прострочення і більше) та оцінює його розрахунок пені як помилковий. Заявлена до стягнення сума пені підлягає зменшенню та перерахуванню у відповідності з вимогами ГК України.

          З 51444,00 грн. - боргу за рахунком від 31.10.2008 р. пеня у період з 08.11.2008 р. по 08.05.2009 р. складає 6117,64 грн., з 36210,00 грн. - боргу за рахунком від 29.11.2008 р. у період з 04.12.2008 р. по 04.06.2009 р. складає 4331,53 грн., з 10620,00 грн. боргу за рахунком від 19.12.2008 р. у період з 26.12.2008 р. по 26.06.2009 р. складає 1263,83 грн., що разом становить 11713,00 грн., які підлягають стягненню.

          Заперечення відповідача про часткове звільнення ТОВ "Альянс-Жилстрой" від відповідальності у вигляді сплати пені суд відхиляє, оскільки стаття 83 ГПК України передбачає право суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), не є його обов’язком та здійснюється лише у виняткових випадках.

Загальні посилання відповідача на Закони України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно яких забудовники звільняються від сплати штрафних санкцій за порушення умов договорів з будівництва об`єктів нерухомості, є необґрунтованими та помилковими.

Положення ч. 4 та 5 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" вiд 25.12.2008 № 800-VI передбачають заборону щодо нарахування та виплату забудовником штрафних санкцій за договорами, укладеними з фізичними та юридичними особами, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, а також за зобов’язаннями щодо сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. При цьому нарахування пені та застосування штрафних санкцій не здійснюється, а норми статей 8, 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не застосовуються.

З огляду на те, що між позивачем та відповідачем у справі укладено договір, предметом якого є надання послуг з оренди механізмів, а сам договір не передбачає передачу забудовником завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, положення зазначеного нормативно-правового акту не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

          Щодо посилання відповідача на приписи Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" та "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", слід зауважити, що в цих нормативно-правових актах взагалі не йдеться про звільнення забудовників від сплати штрафних санкцій.

          У матеріалах справи наявні статутні та ліцензійні документи позивача, у т.ч. ліцензія № 459702 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області надана ТОВ "Промградострой" на здійснення господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури строком дії з 10 квітня 2009 року по 5 червня 2012 року та ліцензія № 331191 Одеської обласної державної адміністрації, надана ТОВ "Промградострой" на здійснення будівельної діяльності строком дії з 5 червня 2007 року по 5 червня 2012 року (а.с. 121-124).

          Суд враховує надані в судовому засіданні представником позивача пояснення, що зведення об’єктів будівництва здійснювалось відповідачем за допомогою механізмів позивача та що позивач також є будівельним підприємством, що ставить його нарівні з підприємством відповідача щодо впливу наслідків світової фінансової кризи на його діяльність. У зв’язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 280,43 грн.

          Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ч. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Будь-яких клопотань для реалізації судом його права виходу за межі позовних вимог до господарського суду Одеської області від заінтересованих сторін не надходило ні в усній, ні в письмовій формі.

У зв’язку з цим, заявлені до стягнення інфляційні втрати за період з 01 вересня 2009 року по 19 лютого 2010 року у сумі 5503,34 грн. та три проценти річних у розмірі 1389,30 грн. підлягають задоволенню, оскільки розмір вимог щодо стягнення інфляційних втрат є меншим, ніж мав би бути у разі проведення належного розрахунку за вказаний позивачем період.

          Відповідно до ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України збитками є:

1)          втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)          доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення як то: протиправність дій зобов’язаної сторони та причинний зв’язок з наслідками невиконання умов договору.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

           Зазначена норма покладає на позивача обов’язок довести, що ці доходи дійсно були б ним одержані у разі належного виконання відповідачем своїх обов’язків (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12 червня 2007 року за касаційною скаргою ТОВ "Агора").

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у разі належного виконання відповідачем зобов’язань за договором, позивач отримав би своєчасно грошові кошти, а не транспортний засіб –автомобіль ГАЗ-33104-318 Е2 СС ГАРЗ (самосвал). Тому, в частині позовних вимог про стягнення 86928,00 грн. упущеної вигоди, яка складається зі збільшення вартості у 2009 році автомобілю ГАЗ-33104-318 Е2 СС ГАРЗ та втраченої вигоди за можливу експлуатацію цього транспортного засобу у випадку його придбання, слід відмовити. Обставини, викладені позивачем у позовній заяві стосовно підстав стягнення не отриманих доходів, не підтверджені ним певними засобами доказування, є недоведеними та не переконливими. На думку суду, позивачем не надано доказів можливості безумовного отримання вказаних вище доходів у випадку своєчасного розрахунку з ним ТОВ "Альянс-Жилстрой".

          У позовній заяві від 23 лютого 2010 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області також з вимогою про забезпечення позову в порядку ст. 66 ГПК України шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки в банківській установі та на нерухоме майно ТОВ "Альянс-Жилстрой".

Згідно положень ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, підтверджуючими необхідність застосування вказаних заходів, а саме довести достатню обґрунтованість припущення, що майно відповідача, у тому числі грошові суми відповідача можуть зникнути, або його кількість зменшиться на момент виконання рішення.

          Оскільки таких доказів позивач суду не надав, заявлене клопотання про забезпечення позову відхилено судом як необґрунтоване.

Окрім викладеного, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України 22 грудня 2006 року№ 9 суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

          З урахуванням роз’яснення Пленуму Верховного суду України, господарський суд Одеської області дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в частині накладання арешту на поточні рахунки ТОВ "Альянс-Жилстрой" та його нерухоме майно, з огляду на те, що це імовірно могло істотним чином перешкоджати господарській діяльності юридичної особи та призвести до вкрай негативних наслідків.

Господарський суд вважає за необхідне відмовити також і в задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду строком на чотири місяці в частині стягнення 88274,00 грн. основного боргу, 2194,72 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно вказаного графіку в порядку ст. 121 ГПК України, з огляду на те, що така розстрочка надається судом лише у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а одне посилання на фінансову кризу, у якій опинилися всі підприємства України, у т.ч. і будівельне підприємство позивача, не є достатнім обґрунтуванням заявленого.

Крім того, заявляючи клопотання про надання розстрочки, на запропонований суду графік сплати боргу, ТОВ "Альянс-Жилстрой" ніяким чином не підтвердив власне бажання здійснювати будь-яку оплату в рахунок погашення боргу, оскільки за час розгляду справи у суді з 23 лютого 2010 року по 23 квітня 2010 року ним не було здійснено жодного платежу на користь позивача з метою сплати існуючої заборгованості.

          Вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу задоволенню також не підлягають. В матеріалах справи відсутні докази здійснення таких витрат підприємством позивача, окрім самого договору доручення від 1 лютого 2010 року про представлення інтересів та надання правової допомоги, укладений між юридичним агентством "Срібна лінія" та ТОВ "Промградострой" (а.с. 23). Крім того, конкретний розмір витрат на правову допомогу, який, на думку позивача, слід стягнути на його користь, ТОВ "Промградострой" так і не був визначений.

          У відповідності з положеннями ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна належними та допустимими засобами доказування довести суду свої доводи і заперечення.

Суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 1700,00 грн. штрафу за порушення строків розгляду претензії, оскільки у відповідності з положеннями ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою, що не обумовлено укладеним між сторонами договором № 1211 від 1 серпня 2007 року.

Судові витрати у справі покладаються на позивача й відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 81-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Жилстрой" (65104, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 56-а, кв. 3, п/р 2600942011 в Вузовському відділенні АППБ "Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 32470359) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промградострой" (65065, м. Одеса, вул. Варненська, 19\2, п/р 26007660753251 в ООФСР "Укрсоцбанк", МФО 328016, код ЄДРПОУ 35118280) –88274 (вісімдесят вісім тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 11713 (одинадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 00 коп. пені, 5503 (п’ять тисяч п’ятсот три) грн. 34 коп. інфляційних втрат, 1389 (одну тисячу триста вісімдесят дев’ять) грн. 30 коп. трьох процентів річних, 1068 (одну тисячу шістдесят вісім) грн. 79 коп. державного мита та 120 (сто двадцять) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 28 квітня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя