Рішення № 10610931, 30.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.10                                                                                           Справа№ 22/48

за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м.Києві, м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів

про стягнення 2149,77 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Бондар В.В. (довіреність № 24/14-1349/Нз від 12.03.10р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м.Києві, м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів про стягнення 2149,77 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 25.02.2010р. призначив розгляд справи на 16.03.2010 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.03.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, проте на адресу суду подав відзив (вих.№ 309-832/ЛК від 30.03.2010р.) в якому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1663,00 грн. визнає повністю, а в частині стягнення 341,44 грн. пені, 109,95 грн. інфляційних та 35,38 грн. –3% річних просить відмовити, покликаючись на призначення з 17.04.2009р. по 16.04.2010р. у ВАТ СКБ „Дністер” відповідно до постанови Правління НБУ від 16.04.2009р. № 229 тимчасової адміністрації та введення мораторію строком на шість місяців - з 17.04.2009р. до 16.10.2009р. на задоволення вимог кредиторів, який був продовжений до з 17.10.2009р. по 16.04.2010р. відповідно до п.1 Постанови Правління НБУ № 617., а також на відкликання згідно Постанови Правління НБУ № 128 від 13.03.2010р. у ВАТ СКБ „Дністер” банківської ліцензії та ініційовано процедуру ліквідації банку та призначено ліквідатора банку.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

26 березня між позивачем та відповідачем укладено договір № 8-Доб/2007/Об.Ц на надання послуг охорони майна. За умовами договору відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) зобов’язується здійснювати охорону майна відповідача на об’єкті та обслуговування сигналізації на цьому об’єкті. Згідно дислокації (додаток №1 до договору) під охорону було взято приміщення першого Київського відділення Київської філії відповідача за адресою: будинок 18-а вул. Марка Вовчка в м.Києві.

Відповідно до п.9.1 договору даний договір набирає чинності з 26 березня 2007р. та є чинним протягом 12 місяців. Договір поновлюється на строк, встановлений в п.9.1 даного договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15 днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач листом від 05.05.2009р. № 405 звернувся до позивача з просьбою розірвати договір у зв’язку з закриттям відділення банку. У зв’язку з чим за згодою сторін 07.05.2009р. було укладено додаткову угоду до договору № 8-Доб/Об.Ц від 26.03.2007р. про розірвання договору. При цьому відповідач зобов’язувався оплатити борг за надання послуг з охорони об’єкта, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг (додаток №6) № С7-0002102 за березень 2009р., № С7-0002784 за квітень 2009р. за період 01.03.2009р по 30.04.2009р. в розмірі 1663,00 грн., проте відповідач свої зобов’язання щодо оплати за надані послуги не виконав і станом на день розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 1663,00 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Крім стягнення основного боргу позивач на підставі п.6.2.1 договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 341,44 грн. за прострочення грошового зобов’язання за період з 05.07.2009р. по 31.12.2009р. , а також 109,95 грн. інфляційних нарахувань та 35,38 грн. –3% річних.

Щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій в розмірі 486,77 грн., суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, виходячи з наступного.

16.04.2009р. Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 229 „Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ СКБ „Дністер”, приписами якої строком на шість місяців ( з 17.04.2009р. по 16.04.2010р.) було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.

Згідно з визначенням поняття мораторію, наведеним у ст..2 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, таким є зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати платежів і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих о прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини другої ст..85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Як свідчать фактичні дані по справі, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення тимчасової адміністрації Правлінням Національного банку України по ВАТ СКБ „Дністер” відбулося 17.04.2009р., а зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг повинно було бути виконано відповідачем до 30.04.2009р. Оскільки, строк виконання зобов’язання за договором настав в період введення в дію мораторію, то відповідно до ст.58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до часткового задоволення

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49,7 5, 82,8 4,8 5,1 15-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер” (м.Львів, вул.Переяславська,6-а, р/р 32001104400 в Управлінні НБУ у Львівській області, МФО 325622, к/р 32004193001 в КФ СКБ „Дністер” в м.Києві, МФО 300722, код ЄДРПОУ 19159542) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м.Києві (м.Київ, вул.Студенська,9, п/р 2600205004827 в ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 322313, код ЄДРПОУ 08596920) 1663,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 341,44 грн. пені, 109,95 грн. інфляційних нарахувань, 35,38 грн. –3% річних відмовити

4.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя