Рішення № 10610825, 29.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.10                                                                                           Справа№ 22/122

за позовом Приватного підприємства „КАН-ТРАНС”, м.Львів

до відповідача Малого приватного підприємства „Марс”, с.Гуменець Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 35337,51 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Міллер Г.О. (довіреність б/н від 13.07.10р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „КАН-ТРАНС”, м.Львів до Малого приватного підприємства „Марс”, с.Гуменець Пустомитівського району Львівської області про стягнення 35337,51 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 07.07.2010р. призначив розгляд справи на 27.07.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав виклад6них у позовній заяві. До прийняття рішення у справі подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 26200,00 грн. основного боргу, 1834,24 грн. інфляційних нарахувань, 554,67 грн. –3% річних, 4764,40 грн. штрафних санкцій –всього 33353,31 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті

Розглянувши матеріали справ, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 липня 2009 р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди бульдозера №.2009/07/17. За умовами цього договору позивач (орендодавець) надає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування бульдозер марки Т-170, державний номер Е33771ЛВ строком на 4 місяці з моменту прийняття об’єкта, що орендується для використання в підприємницькій діяльності.

Згідно п..4.1 договору розмір орендної плати за механізм, що орендується , складає 100,00 грн. в т.ч. ПДВ за робочу годину.

Згідно п.4.2 договору орендна плата сплачується відповідачем (орендарем) щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача (орендодавця) не пізніше 15 числа кожного місяця.

Згідно п.5.2 договору передача механізму в оренду здійснюється за актом прийому-передачі.

На виконання умов договору позивач передав у належному для експлуатації стані бульдозер марки Т-170 (реєстраційний № Е3371ЛВ), технічний паспорт та свідоцтво про держреєстрацію на механізм, що орендується та необхідне приладдя, що підтверджується актом прийому-передачі від 17.07.2009р., підписаного та скріпленого печатками представниками обох сторін. Факт наданих орендних послуг на загальну суму 40000,00 грн. підтверджується змінними рапортами, рахунок-фактурами № СФ-0000018 від 29.07.09р., № СФ-0000021 від 31.08.09р., № СФ-0000029 від 30.09.09р., № СФ-00000030 від 12.10.09р., актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000023 від 29.07.09, № ОУ-0000025 від 31.08.09р., № ОУ-0000029 від 30.09.09р., №ОУ-00000030 від 12.10.09р. підписаними та скріпленими печатками представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов’язання щодо оплати за орендовану техніку виконав частково і станом на 25.06.2010р. його заборгованість перед позивачем становить 26200,00 грн.

19.03.2010р. позивач на адресу відповідача надіслав лист-претензію з вимогою у 7-ми денний строк з моменту отримання претензії оплатити суму боргу, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.9.1.1 договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення за кожен день прострочення, яка згідно поданого розрахунку становить 4764,40 грн., яка підлягає стягненню.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1834,24 грн. інфляційних нарахувань та 554,67 грн. –3% річних є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України договір обов’язковий для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства „Марс”, (81171с.Гуменець Пустомитівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 13827221) на користь Приватного підприємства „КАН-ТРАНС” (79034, м.Львів, вул..Тернопільська, 2А, код ЄДРПОУ 33981575) 26200,00 грн. основного боргу, 4764,40 грн. пені, 1834,24 грн. інфляційних нарахувань, 554,67 грн. –3% річних, 333,53 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя