Рішення № 10610729, 05.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.10                                                                                 Справа № 6/128

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Алчевськтранспостачання 2007”, м. Алчевськ Луганської області

до 1-го відповідача - Дочірнього підприємства “Управління механізації та транспорту” Відкритого акціонерного товариства “Одесатрансбуд”, м. Одеса

до 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Алчевськ АРТБУД”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 209 537 грн. 76 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Корнюхін О.О., дов. від 30.03.10;

від 1-го відповідача –не прибув;

від 2-го відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з 1-го відповідача заборгованості за договором підряду № 01/04-08 від 01.04.08 в сумі 135 956 грн. 87 коп., пені у сумі 46 252 грн. 56 коп., 3% річних у сумі 5 981 грн. 82 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 19 984 грн. 53 коп. ; а також стягнення з 2-го відповідача заборгованості за договором підряду № 01/04-08 від 01.04.08 в сумі 1361 грн. 98 коп.

1-й відповідач явку повноважного представника в засіданні суду не забезпечив жодного разу, але про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

В той же час, 1-м відповідачем до суду наданий лист від 01.07.10 за № 238с, за яким останній повідомив суд, що основна сума боргу вже погашена шляхом здійсненні наступних платежів: 26.04.10 –10000,00 грн., 07.05.10 –10000, 13.05.10 –10000,00 грн., 18.05.10 –5000,00 грн., 21.05.10 –5 000,00 грн., 26.05.120 –5000,00 грн., 01.07.10 –90000,00 грн.

Таким чином, на думку 1-го відповідача заборгованість перед позивачем, була ним погашена в повному обсязі.

Щодо решти вимог відповідач зазначає, що не отримав копії позовної заяви, у зв’язку з чим не має можливості надати відзив з цього приводу.

Також відповідачем надані завірені копії платіжних доручень про сплату боргу (без відміток банку про проведення відповідних сум).

Разом з цим, 1-й відповідач вказує на неможливість явки повноважного представника до суду та просить перенести розгляд справи для чого продовжити строк розгляду спору по справи на один місяць.

Представник позивача проти перенесення розгляду справи та продовження строку розгляду заперечив.

Виходячи з наведеного, суд відхиляє клопотання відповідача за листом від 01.07.10 оскільки строк розгляду спору закінчується 15.07.2010, а відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду спору може бути продовжений на місяць керівництвом суду (що вже було зроблено) та за взаємною згодою сторін. В даному випадку, позивач проти продовження строку заперечує, а 2-й відповідач не з’явився до суду.

2-й відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Алчевськ, Луганської області, проспект Леніна, б. 28, у зв’язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Разом з цим, слід зазначити, що у 2-го відповідача була можливість як з’явитися до судового засідання так і надати свої заперечення, що останнім зроблено не було.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, суд

. в с т а н о в и в:

01.04.08 між ДП УМіТ ВАТ «Одестрансбуд»та ТОВ «Алчевськтранспостачання –2007»було укладено договір підряду № 01/04-08. За умовами вказаного договору ТОВ «Алчевськтранспостачання-2007»- позивач у справі («Субпідрядник»за договором») зобов’язується виконати роботи з перевезення для ДП УМіТ ВАТ «Одестрансбуд»- відповідачу у справі (“Генпідрядник” - за договором), а останній –прийняти та оплатити надані послуги.

На виконання договору, позивач виконав для 1-го відповідача певні роботи на загальну суму 414064 грн. 91 коп. , які останній в повній мірі не оплатив, у зв’язку з чим залишилась заборгованість на суму 135 956 грн. 87 коп.

В той же час, позивач за позовом зазначає, що 1-й відповідач повинен сплатити ще пеню у сумі 46 252 грн. 56 коп., 3% річних у сумі 5 981 грн. 82 коп. та інфляційні нарахування у сумі 19 984 грн. 53 коп.

1-й відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав наведених у відзиві та поясненнях і вказаних вище.

В той же час, позивач зазначає, що у травні 2009 року відповідно до умов договору 2-1 відповідач поручився перед позивачем за виконання обов’язку 1-го відповідача за договором підряду № 01/04-08 від 01.04.2008 щодо сплати грошових коштів за виконані роботи у травні 2009 року згідно акту виконаних робіт на суму 1361 грн. 98 коп.

Оскільки вказані суми відповідачами сплачені не були, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, 01.04.08 між позивачем та 1-м відповідачем у справі був укладений договір підряду № 01/04-08, за яким позивач зобов’язався виконати певні роботи, а 1-й відповідач –прийняти та оплатити їх на умовах договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що приймання робіт 1-м відповідачем здійснюється на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт, підписаного і наданого позивачем.

Згідно п.3.5 договору орієнтована ціна договору складає 350000 грн. 00 коп. в уточнюється за фактично виконаними роботами.

Пунктом 5.1 договору визначено, що оплата за виконані роботи здійснюється 1-м відповідачем на підставі акта виконаних робіт, підписаного представниками сторін протягом 10-ти банківських днів після підписання на підставі рахунку.

Також між позивачем та 1-м відповідачем підписувалися додаткові узгодження до договору підряду № 01/04-08, що стосуються вартості робіт та строків їх виконання.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає , що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Як свідчать матеріали справи позивачем, на виконання умов договору № 01/04-08 від 01.04.08 виконувалися певні роботи, що підтверджено актами виконаних робіт, підписаними повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень і скріпленими печатками. Так, між позивачем та 1-м відповідачем протягом 2008 –2009 років підписувалися акти приймання виконаних робіт (арк. справи 31-44).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання умов договору були виконані певні роботи на користь 1-го відповідача на суму 414064 грн. 91 коп., які оплачені частково в сумі 279528 грн. 87 коп., у зв’язку з чим залишилась заборгованість в сумі 134536 грн. 04 коп. (розрахунок арк. справи 90).

Вказана сума підтверджена матеріалами справи, в тому числі актами виконаних робіт, рахунками на оплату та іншими.

Відповідач не надав до суду належних доказів зазначеної суми, із наданих копії платіжних доручень (за листом від 01.07.10) не вбачається що зазначені платежі проведені банком. Позивач також заперечує проти отримання вказаних коштів.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 134536 грн.04 коп. слід задовольнити за рахунок 1-го відповідача.

В той же час, 31.05.2009 року між ТОВ «АлчевськАртБуд»(2-й відповідач) та ТОВ «Алчпевськтранспостачання-2007»був укладений договір поруки № 01-01/09.

За умовами вказаного договору 2-й відповідач поручився перед позивачем щодо виконання 10-м відповідачем зобов’язань за договором № 01/04-08 від 01.04.2008 згідно акту виконаних робіт по акту за травень 2009 року на суму 1361 грн. 98 коп.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як

солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав на користь 1-го відповідача певні роботи, які ні 1-м ні 2-м відповідачами оплачені не були, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 1361 грн. 98 коп. слід задовольнити за рахунок обох відповідачів та стягнути з ним вказану суму в солідарному порядку.

Щодо стягнення з 1-го відповідача інфляційних і 3% річних слід зазначити наступне.

Позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних здійснений за період квітень 2009 року –березень 2010 року в сумах 19 984 грн. 53 коп. і 5981 грн. 82 коп. відповідно.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та відсотки у вказаних вище сумах нарахував правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі за рахунок 1-го відповідача.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 46 252 грн. 56 коп. за період з 08.04.09 по 09.04.10. слід визначити наступне.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 6.2 договору підряду № 01/04-08 від 01.04.08 передбачено, що за порушення строків оплати робіт 1-й відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Виходячи в норм діючого законодавства та положень договору, пеню слід рахувати з моменту прострочення платежу.

Як було вказано вище оплата за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання акта виконаних робіт.

Тобто, нарахування пені повинно бути здійснено за кожним актом окремо і саме з моменту прострочення, у зв’язку з чим слід зазначити, що розрахунок пені здійснений позивачем є невірним.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем вказані вимоги дотримані не були і як свідчать розрахунок останнього, прострочення зобов’язань з оплати за актами виконаних робіт за серпень, вересень, жовтень почалося ще в 2008 році.

В той же час, щодо позовних вимог про стягнення пені відповідно до ст. 258 ЦК України застосовується скорочена позовна давність у один рік.

Разом з цим, слід зазначити, що за прострочення оплати робіт за актом від 30.05.09 на суму 1361 грн. 98 коп. за прострочення з 15.06.09 по 14.12.09 (183 дня) складає 143 грн. 23 коп., а за актом виконаних робіт від 01.06.09 на суму 5046 грн. 62 коп. за прострочення за той же період складає 530 грн. 72 коп.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені слід задовольнити частково за рахунок 1-го відповідача в сумі 673 грн. 95 коп., в решті вимог слід відмовити.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача з 1-го відповідача: заборгованість в сумі 134536 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 19984 грн. 53 коп., 3% річних в сумі 5981 грн. 82 коп., пеню в сумі 673 грн. 95 коп., солідарно з 1-го та 2-го відповідачів заборгованість в сумі 1361 грн. 98 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на 1-го відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог, оскільки роботи виконувалися саме не його користь та прострочення з оплати було здійснено саме 1-м відповідачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Управління механізації та транспорту»відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одесатрансбуд», м. Одеса, вул. Пестеля, 6, код 04776080, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськтранспостачання-2007», м. Алчевськ Луганської області, вул. Чапаєва, б.18, код 35226445, заборгованість в сумі 134536 грн. 04 коп., інфляційні нарахування в сумі 19984 грн. 53 коп., 3% річних в сумі 5981 грн. 82 коп., пеню в сумі 673 грн. 95 коп., витрати з оплати державного мита в сумі 2095 грн. 38 коп., видати наказ.

3. Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства «Управління механізації та транспорту»відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одесатрансбуд», м. Одеса, вул. Пестеля, 6, код 04776080 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АлчевськАРТБУД», м. Алчевськ, Луганської області, пр-т Леніна, б. 28, код 33077735, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськтранспостачання-2007», м. Алчевськ Луганської області, вул. Чапаєва, б.18, код 35226445, заборгованість в сумі 1 3 61 грн. 68 коп., видати наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 09.07.2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько