Рішення № 10610725, 08.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.10                                                                                 Справа № 6/2-17-6/193

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастербіч систем”, м. Донецьк

до Малого приватного підприємства “Поліпласт”, м. Луганськ

про стягнення 103 668 грн. 92 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Кусова А.Ю., дов.б/н від 01.07.2010;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 103366 грн. 92 коп., в тому числі: заборгованість у сумі 102 761 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 907 грн. 70 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, 17, у зв’язку з чим, позовна заява та ухвала про порушення провадження по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою. В той же час, відповідно до повідомлення вручення поштового відправлення, ухвала суду від 08.06.10 була відповідачем отримана.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Незважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не надав відзив на позовну заяву, хоча і мав таку можливість, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, за умови відсутності представника відповідача.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на підставі накладних за період з 10.03.09 по 22.03.10 поставив відповідачу певний товар на загальну суму 1000 602 грн. 68 коп., який останній оплатив частково у сумі 897 841 грн. 46 коп., у зв’язку з чим залишилась заборгованість на суму 102 761 грн. 22 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивачем до стягнення заявлені 3% річних в сумі 907 грн. 70 коп., нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами підтверджено, що позивач, за відповідними накладними на підставі довіреностей (арк. справи 38-108) поставив відповідачу певний товар загальною вартістю 1000 602 грн. 68 коп., який відповідач оплатив частково у сумі 897 841 грн. 46 коп., у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 102 761 грн. 22 коп.

Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою отримання заборгованості за поставлений товар позивач направив відповідачу претензію № 363 від 19.05.10 (арк. справи 34, доказів направлення претензії від 26.04.2010 до суду не надано).

Відповідач доказів оплати заборгованості та вказаної претензії до суду не надав.

В той же час, на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлений товар.

Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 17.12.09 по 25.05.2010 в сумі 907 грн. 70 коп. слід зазначити наступне. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку прострочення слід рахувати на восьмий день після направлення претензії, тобто претензія була направлена згідно фіскального чеку 20.05.2010 ( арк. справи 9) і прострочку слід рахувати з 27.05.10, але вимоги про стягнення відсотків заявлені позивачем за період по 25.05.2010. Виходячи з наведеного, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково в сумі заборгованості у розмірі 102761 грн. 22 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовити..

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Поліпласт», м. Луганськ, вул. Інтернаціональна, б. 17, код 31443942, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРБІЧ СИСТЕМ», м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9, код 33670861, заборгованість в сумі 102761 грн. 22 коп., витрати по оплаті держмита у сумі 1 027грн. 61 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 233 грн. 93 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –09.07.2010.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                       Т.В.Цибулько