Рішення № 10610500, 28.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/19028.07.10 За позовом Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»

До Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»

Про стягнення 679390,60 грн. збитків

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін, які приймали участь в судових засіданнях:

Від позивача: Харченко В.І. –представник за довіреністю.

Від відповідача: Буртовий М.В. –представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього пені 271940,00 грн. за несвоєчасне виконання умов договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006, 406450,60 грн. збитків, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –6793,91 грн. та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 було порушено провадження у справі № 47/190, розгляд справи було призначено на 08.04.2010 (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 було продовжено вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 статті 69 ГПК України, а також відкладено розгляд справи до 18.05.2010.

В судовому засіданні 18.05.2010 було оголошено перерву до 08.06.2010, про що повідомлено представників сторін під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

Але судове засідання 08.06.2010 –не відбулось, оскільки відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про відвід судді Станіка С.Р.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 10.06.2010 заяву відповідача про відвід судді Станіка С.Р. залишено без задоволення, як безпідставну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 призначено оголошення повного тексту рішення на 15.07.2010.

Але судове засідання 15.07.2010 –не відбулось, оскільки відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 16.07.2010 клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи - залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2010 призначено оголошення повного тексту рішення на 28.07.2010.

Вимоги позивача мотивовані тим, що між ним та відповідачем було укладено договір банківського рахунку № 3-95/2-3 від 23.03.2006, згідно умов якого відповідачем було відкрито позивачу рахунок № 26008301210614 з метою надання послуг по виконанню операцій по рахунку на підставі розрахункових документів. В свою чергу, позивачем було надано відповідачу розрахункові документи № 118 від 29.10.2008, № 121 від 04.11.2008, № 122 від 14.11.2008,№ 123 та № 124 від 12.11.2008, які відповідачем всупереч п.п. 2.3, 2.5, 2.6 договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 виконані не були, кошти списані з рахунку позивача відповідачем не були, що згідно п. 5.2 договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 є підставою для стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов’язання в сумі 272940,00 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача.

Вимоги позивача в частині стягнення 406450,60 грн. збитків мотивовані тим, що за результатами міжнародного тендеру позивач уклав з фірмою Oyj»(Фінляндія) контракт № 117-2008 від 26.08.2008 на закупівлю метеорологічного обладнання, згідно умов якого позивач зобов’язався провести оплату 50% придбаного обладнання (192350,00 євро) протягом 30 діб після успішного проведення заводських випробувань FAT. Акт заводських випробувань FAT був підписаний між сторонами 16.10.2008, а тому позивач мав провести розрахунок в сумі 192350,00 євро у строк до 15.11.2008 включно, зазначені кошти були накопичені на його рахунку, відкритому у відповідача. Але відповідачем було відмовлено позивачу у прийнятті платіжного доручення в іноземній валюті для виконання контракту № 117-2008 від 26.08.2008 у зв’язку з припиненням валютних операцій. В свою чергу, позивачем 04.11.2008 подано, а відповідачем прийнято платіжне доручення № 121 на суму 1500000,00 грн. для поповнення поточного рахунку позивача у філії ВАТ «Укрексімбанк»для подальшої оплати за метеообладнання, але зазначений платіж проведений відповідачем також не був. А тому позивач був змушений купувати 192350,00 євро для розрахунку по контракту № 117-2008 від 26.08.2008 через філію ВАТ «Укрексимбанк»за значно вищим курсом, ніж у порівнянні з 04.11.2008. Позивачем на закупівлю 192350,00 євро було витрачено 1841381,60 грн., коли при умові виконання відповідачем платіжного доручення № 121 від 04.11.2008 позивачем на купівлю євро мало б бути витрачено 1434931,00 грн. (з урахуванням курсу євро на міжбанківському валютному ринку 7,46 грн. за 1 євро), тобто різниця у витрачених позивачем коштах у порівнянні з запланованими витратами становить 406450,60 грн.,які позивач просив стягнути з відповідача як збитки які заподіяні позивачу внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006.

Відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених вимог заперечував,просив суд у їх задоволенні відмовити. Заперечення відповідача мотивовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 в справі № 34/70 договір банківського рахунку № 3-95/2-3 від 23.03.2006, укладений між позивачем та відповідачем. –розірвано та стягнуто з відповідача суму коштів, належних позивачу та знаходились на рахунках, відкритих у відповідності до зазначеного договору. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 в справі № 34/70 набрало законної сили 09.11.2009, а тому зобов’язання сторін по договору банківського рахунку № 3-95/2-3 від 23.03.2006 припинились саме з 09.11.2009, і на думку відповідача. згідно ст. ст. 548, 653 Цивільного кодексу України припинилось і забезпечення виконання зобов’язання у вигляді пені, а тому підстави для стягнення пені в сумі 272940,00 грн. на підставі розірваного договору –у суду відсутні. В заперечення вимог про стягнення збитків відповідач посилався на відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що виключає настання для відповідача негативних наслідків –відшкодування позивачу понесених збитків в розмірі 406450,60 грн.

Також, відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про застосування до вимоги позивача про стягнення пені скороченого (річного) строку позовної давності, встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

В свою чергу, позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заперечення на заяву відповідача про застосування скороченого строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

Розглянувши надані сторонами матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2006 між позивачем –ДП «Український авіаційний метеорологічний центр», як Клієнтом, та відповідачем –АКБ «Національнй кредит», як Банком, укладено Договір банківського рахунку № 3-95/2-3 (далі –Договір № 3-95/2-3 від 23.03.2006), відповідно до п.1.1 якого на умовах і порядку, передбаченому цим Договором, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26008301210614 та надає йому послуги передбачені Додатками до цього Договору, а Клієнт здійснює оплату наданих Банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим Договором та додатками до нього.

Пунктом 2.1 Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 передбачено, що Банк відкриває Клієнту рахунок у відповідності до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492 протягом 5 календарних днів з моменту отримання Банком від Клієнта повного пакету документів, згідно переліку, передбаченого Інструкції.

Відповідно до п.2.3 Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 Банк виконує операції по рахунку на підставі розрахункових документів, у безготівковій та готівковій формі в порядку, строки та на умовах, передбачених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з п.2.5 Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006, Банк виконує операції по рахунку в національній валюті України та іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог Банку, і наявності достатніх коштів на рахунку. Тривалість операційного часу встановлюється внутрішніми правилами банку окремо для проведення операцій в національній та іноземній валютах, та може змінюватись Банком.

Пунктом 2.6 Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 визначено, що Банк виконує операції по рахунку в національній валюті України та іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта після операційного часу Банку, наступного робочого дня. Банк має право виконувати операції по рахунку в національній валюті України та іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта після операційного часу Банку, в день надходження, за проханням Клієнта з отримання відповідної плати згідно Додатків до цього Договору.

Пунктом 3.4.3 Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 передбачено, що Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг, але не виходячи з термінів, встановлених чинним законодавством України.

20.07.2007 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006, яка є невід’ємною частиною Договору.

Пунктом 2 Додаткової угоди, сторони вирішили доповнити п.3.1 розділу 3 Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 підпунктом 3.1.8 такого змісту –в разі оформлення Клієнтом розрахункових документів з порушенням чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України, а також на підставах, передбачених законодавством України, що регулюють відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, повернути ці документи без виконання із зазначенням на зворотному боці причини повернення.

26.08.2008 між VAISАLA Oyj (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено контракт №117-2008, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов’язаний виготовити та поставити, а Покупець здійснити прийом та оплатити на умовах DDU аеропорт “Бориспіль”: поставку на умовах DDU аеропорт “Бориспіль” метеорологічного (обладнання) (погодні датчики) у відповідності з Додатком №1, а також Продавець проводить установку обладнання на місці на підготовленій позиції, уведення його в експлуатацію, забезпечить його гарантійне і після гарантійне обслуговування, проводить корегування СПО для підтримки автоматичного гарячого резерву і відповідності національним умовам України, у відповідності з додатком №1, по строкам та нижчевикладеним умовам.

Пунктом 2.1 контракту №117-2008 від 26.08.2008 передбачено, що ціна контракту розуміється на умовах DDU аеропорт “Бориспіль”, ціна контракту складає 384700,00 євро.

Згідно пункту 4.1.2 контракту №117-2008 від 26.08.2008, позивач (покупець) зобов’язався провести оплату 50% вартості метеобладнання (192350,00 євро) протягом 30 діб після успішного проведення заводських випробувань FAT.

Як зазначав позивач у позові, Акт заводських випробувань FAT був підписаний між сторонами 16.10.2008, а тому грошові зобов’язання щодо перерахування 50% вартості метеорологічного обладання в сумі 192350,00 євро позивачем мали бути виконані перед VAISАLA Oyj у строк до 15.11.2008.

03.11.2008 позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1133, в якому позивач посилаючись на п. 2.5 укладеного між ним та відповідачем Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006, просив відповідача терміново перерахувати кошти в сумі 1500000,00 грн. на рахунок позивача у філії ВАТ «Укрексимбанк»для подальшого розрахунку по міжнародному контракту № 117-2008 від 26.08.2008 з фірмою Oyj»(Фінляндія), оскільки обладнання вже відправлено продавцем та надійшло на митницю, а позивач, в свою чергу, має розрахуватися у строк до 10.11.2008.

Відповідно до нижченаведених платіжних доручень, належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи, протягом жовтня-листопада 2008 року позивач подав до Філії ПАТ “Національний кредит”, а відповідач прийняв наступні платіжні доручення:

-          №118 від 29.10.2008 на загальну суму 300000,00 грн., призначення платежу –попередня оплата за митне оформлення, держмито та ПДВ згідно установлених тарифів, одержано Банком 29.10.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня;

-          №121 від 04.11.2008 на загальну суму 1500000,00 грн., призначення платежу –поповнення поточного рахунку для доплати за метеорологічне обладнання згідно міжнародного контракту №117-2008 від 26.08.2008, без ПДВ, одержано Банком - 06.11.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня;

-          №122 від 14.11.2008 на загальну суму 1160000,00 грн., призначення платежу – поповнення поточного рахунку для проплати за метеорологічне обладнання згідно міжнародного контракту №117-2008 від 26.08.2008, без ПДВ, одержано Банком –14.11.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня;

-          №123 від 12.11.2008 на загальну суму 123000,00 грн., призначення платежу –частина прибутку підприємства, що вилучається до бюджету за ІІІ кв. 2008 року, одержано Банком –12.11.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня;

-          №124 від 12.11.2008 на загальну суму 222000,00 грн., призначення платежу – податок на прибуток за ІІІ кв. 2008 року, одержано Банком –12.11.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня.

Як зазначав позивач у позові, у зв’язку з тим, що відповідач всупереч умов договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 не виконав подані позивачем платіжні доручення №118 від 29.10.2009 на загальну суму 300000,00 грн., №121 від 04.11.2008 на загальну суму 1500000,00 грн., №122 від 14.11.2008 на загальну суму 1160000,00 грн., №123 від 12.11.2008 на загальну суму 123000,00 грн., №124 від 12.11.2008 на загальну суму 222000,00 грн., кошти за якими мали булти спрямовані позивачем на поповнення поточного рахунку для оплати 50% вартості метеообладнання (192350,00 євро) згідно міжнародного контракту №117-2008 від 26.08.2008 з VAISАLA Oyj , позивач звернувся листами № 40-18/1002 від 08.12.2008 та № 40-18/60 від 23.01.2009 до філії ВАТ «Укрексімбанк», в яких просив виконати операції з купівлі валюти загалом на суму 192350,00 євро, які були виконані філією ВАТ «Укрексімбанк»у чотири етапи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про виконання операцій з купівлі валюти, а саме:

- 26.11.2008 виконана операція з купівлі валюти на суму 417410,00 грн. по курсу купівлі 8,90000 грн. за 1 євро та на суму 273680,00 грн. по курсу купівлі 8,80000 грн. за 1 євро, загалом придбано 78000.00 євро, які перераховані на користь VAISАLA Oyj 27.11.2008;

- 28.11.2008 виконана операція з купівлі валюти на суму 247 000,00 грн. по курсу купівлі 9,50000 грн. за 1 євро, загалом придбано 26000.00 євро, які перераховані на користь VAISАLA Oyj 01.12.2008;

- 05.12.2008 виконана операція з купівлі валюти на суму 427 200,00 грн. по курсу купівлі 9,60000 грн. за 1 євро, загалом придбано 44500,00 євро, які перераховані на користь VAISАLA Oyj 08.12.2008;

- 24.12.2008 виконана операція з купівлі валюти на суму 476091,60 грн. по курсу купівлі 11,30000 грн. за 1 євро, загалом придбано 42132,00 євро, які перераховані на користь VAISАLA Oyj 25.12.2008.

Постановою Правління національного банку України №439 від 19.12.2008 в ПАТ “Національний кредит” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 19.12.2008 до 18.12.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 451 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 18.12.2009, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Позивачем для долучення до матеріалів справи додано рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 в справі № 34/70, яким задоволено вимоги ДП «Український авіаційний метеорологічний центр»до АКБ «Національний кредит»про розірвання договору банківського рахунку № 3-95/2-3 від 23.03.2006 та стягнення з АКБ «Національний кредит»грошових коштів позивача, які знаходились на рахунках зазначеного банку. Рішення суду мотивано тим, що при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов’язань за Договором, зокрема щодо несвоєчасного виконання розрахункових документів позивача до призначення тимчасової адміністрації у Банку.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 в справі № 34/70, яке набрало законної сили, було видано наказ № 34/70 від 12.11.2009 про стягнення з ПАТ «Національний кредит»на користь ДП «Український авіаційний метеорологічний центр»загалом 2920414,00 грн., по якому було відкрито виконавче провадження постановою відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві від 17.12.2009 та зобов’язано Банк виконати рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 в справі № 34/70, яке було виконано Банком у повному обсязі та перераховано позивачу грошові кошти загалом в сумі 2920414,00 грн., що сторонами по справі не заперечувалось та на підставрдженя чого позивачем надано лист від 29.01.2010 № 114-06 на адресу відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві про поверненян наказу у зв’язку з добровільним виконанням рішення суду.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти , що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п.1 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Пунктом 3 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п.1 ст. 1072 ЦК України банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”(далі –Закон), банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 8.2 Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Згідно з п.1.22 Закону операційний час це частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки обов’язковою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб’єктний склад спору, а в справі № 34/70 брали участь ті самі сторони, що й у даній справі, суд приходить до висновку, що факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 у справі № 34/70 не підлягають доказуванню, зокрема щодо порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов’язань за Договором банківського рахунку № 3-95/2-3 від 23.03.2006, зокрема щодо несвоєчасного виконання розрахункових документів позивача (платіжні доручення №118 від 29.10.2009 на загальну суму 300000,00 грн., №121 від 04.11.2008 на загальну суму 1500000,00 грн., №122 від 14.11.2008 на загальну суму 1160000,00 грн., №123 від 12.11.2008 на загальну суму 123000,00 грн., №124 від 12.11.2008 на загальну суму 222000,00 грн.) до призначення тимчасової адміністрації у Банку.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем згідно умов договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006, укладеного з відповідачем, було подано останньому до виконання платіжні доручення на закупівлю євро для розрахунку за міжнародним контрактом №117-2008 від 26.08.2008 з VAISАLA Oyj. А саме: №118 від 29.10.2009 на загальну суму 300000,00 грн., №121 від 04.11.2008 на загальну суму 1500000,00 грн., №122 від 14.11.2008 на загальну суму 1160000,00 грн., №123 від 12.11.2008 на загальну суму 123000,00 грн., №124 від 12.11.2008 на загальну суму 222000,00 грн., які згідно п. 2.5 договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 мали бути виконані Банком в день їх надходження, але чого Банком всупереч умов договору та ст. ст.526, 1068 п. 3 ЦК України, ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” –виконано не було, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, враховуючи приписи ст. ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем по виконанню платіжних доручень в порядку та строки обумовлені договором № 3-95/2-3 від 23.03.2006, це є підставою для настання для відповідача правових наслідків, встановлених договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача на підставі п. 5.2 договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 пені за несвоєчасне виконання зобов’язання судом встановлено наступне.

Відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про застосування до вимоги позивача про стягнення пені скороченого (річного) строку позовної давності, оскільки на думку відповідача річний строк позовної давності сплив 19.12.2009, тобто через рік після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

В свою чергу, позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заперечення на заяву відповідача про застосування скороченого строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, мотивуючи свої заперечення тим, що згідно п. 1 ч. 2 статті 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупинився у зв’язку з відстроченням виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України (п.2 ч. 1) визначено, що позовна давність в 1 рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється у зв’язку з відстроченням виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 05.03.2010, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, в якому направлені позовні матеріали до суду, таким чином, річний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені розпочався 05.03.2009.

Таким чином, суд дійшов висновку, що:

-          платіжне доручення №118 від 29.10.2009 на загальну суму 300000,00 грн., призначення платежу –попередня оплата за митне оформлення, держмито та ПДВ згідно установлених тарифів, одержано Банком 29.10.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня і зазначене платіжне доручення Банком не виконано, отже, з 29.10.2008 відповідачем прострочено виконання свого зобов’язання перед позивачем по виконанню зазначеного платіжного доручення, що є підставою для нарахування пені за період з 30.10.2008 по 18.12.2008 (оскільки 19.12.2008 введено мораторій), що складає 50 днів, але враховуючи те, що з 19.12.2008 строк позовної даності щодо нарахування пені за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання перед позивачем по даному платіжному дорученню зупинився в силу вимог п. 1 ч. 2 статті 263 Цивільного кодексу України у зв’язку з введенням мораторію, і станом на момент звернення позивача з позові він не сплив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в цій частині є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку суду, розмір пені в цій частині складає:

300000,00 грн. х 0,2% х 50 днів = 30000,00 грн.

-          платіжне доручення №121 від 04.11.2008 на загальну суму 1500000,00 грн., призначення платежу –поповнення поточного рахунку для доплати за метеорологічне обладнання згідно міжнародного контракту №117-2008 від 26.08.2008, без ПДВ, одержано Банком - 06.11.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня і зазначене платіжне доручення Банком не виконано, отже, з 07.11.2008 відповідачем прострочено виконання свого зобов’язання перед позивачем по виконанню зазначеного платіжного доручення, що є підставою для нарахування пені за період з 07.11.2008 по 18.12.2008 (оскільки 19.12.2008 введено мораторій), що складає 42 дні, але враховуючи те, що з 19.12.2008 строк позовної даності щодо нарахування пені за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання перед позивачем по даному платіжному дорученню зупинився в силу вимог п. 1 ч. 2 статті 263 Цивільного кодексу України у зв’язку з введенням мораторію, і станом на момент звернення позивача з позові він не сплив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в цій частині є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку суду, розмір пені в цій частині складає:

1500 000 грн. х 0,2% х 42 дні = 126000,00 грн.

-          платіжне доручення №122 від 14.11.2008 на загальну суму 1160000,00 грн., призначення платежу – поповнення поточного рахунку для проплати за метеорологічне обладнання згідно міжнародного контракту №117-2008 від 26.08.2008, без ПДВ, одержано Банком –14.11.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня, але відмітка про проведення платежу –відсутня і зазначене платіжне доручення Банком не виконано, отже, з 15.11.2008 відповідачем прострочено виконання свого зобов’язання перед позивачем по виконанню зазначеного платіжного доручення, що є підставою для нарахування пені за період з 15.11.2008 по 18.12.2008 (оскільки 19.12.2008 введено мораторій), що складає 34 дні, але враховуючи те, що з 19.12.2008 строк позовної даності щодо нарахування пені за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання перед позивачем по даному платіжному дорученню зупинився в силу вимог п. 1 ч. 2 статті 263 Цивільного кодексу України у зв’язку з введенням мораторію, і станом на момент звернення позивача з позові він не сплив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в цій частині є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку суду, розмір пені в цій частині складає:

1160000,00 грн. х 0,2% х 34 дні = 78880,00 грн.

-          платіжне доручення №123 від 12.11.2008 на загальну суму 123000,00 грн., призначення платежу –частина прибутку підприємства, що вилучається до бюджету за ІІІ кв. 2008 року, одержано Банком –12.11.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня і зазначене платіжне доручення Банком не виконано, отже, з 13.11.2008 відповідачем прострочено виконання свого зобов’язання перед позивачем по виконанню зазначеного платіжного доручення, що є підставою для нарахування пені за період з 13.11.2008 по 18.12.2008 (оскільки 19.12.2008 введено мораторій), що складає 36 днів, але враховуючи те, що з 19.12.2008 строк позовної даності щодо нарахування пені за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання перед позивачем по даному платіжному дорученню зупинився в силу вимог п. 1 ч. 2 статті 263 Цивільного кодексу України у зв’язку з введенням мораторію, і станом на момент звернення позивача з позові він не сплив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в цій частині є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку суду, розмір пені в цій частині складає:

123 000,00 грн. х 0,2% х 34 дні = 8364,00 грн.

-          платіжне доручення №124 від 12.11.2008 на загальну суму 222000,00 грн., призначення платежу –податок на прибуток за ІІІ кв. 2008 року, одержано Банком –12.11.2008, але відмітка про проведення платежу –відсутня і зазначене платіжне доручення Банком не виконано, отже, з 13.11.2008 відповідачем прострочено виконання свого зобов’язання перед позивачем по виконанню зазначеного платіжного доручення, що є підставою для нарахування пені за період з 13.11.2008 по 18.12.2008 (оскільки 19.12.2008 введено мораторій), що складає 36 днів, але враховуючи те, що з 19.12.2008 строк позовної даності щодо нарахування пені за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання перед позивачем по даному платіжному дорученню зупинився в силу вимог п. 1 ч. 2 статті 263 Цивільного кодексу України у зв’язку з введенням мораторію, і станом на момент звернення позивача з позові він не сплив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в цій частині є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку суду, розмір пені в цій частині складає:

222000,00 грн. х 0,2% х 34 дні = 15096,00 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 258340,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків суд дійшов наступних висновків.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач звернувся листами № 40-18/1002 від 08.12.2008 та № 40-18/60 від 23.01.2009 до філії ВАТ «Укрексімбанк», в яких просив виконати операції з купівлі валюти загалом на суму 192350,00 євро, які були виконані філією ВАТ «Укрексімбанк»у чотири етапи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про виконання операцій з купівлі валюти, а саме:

- 26.11.2008 виконана операція з купівлі валюти на суму 417410,00 грн. по курсу купівлі 8,90000 грн. за 1 євро та на суму 273680,00 грн. по курсу купівлі 8,80000 грн. за 1 євро, загалом придбано 78000.00 євро, які перераховані на користь VAISАLA Oyj 27.11.2008;

- 28.11.2008 виконана операція з купівлі валюти на суму 247 000,00 грн. по курсу купівлі 9,50000 грн. за 1 євро, загалом придбано 26000.00 євро, які перераховані на користь VAISАLA Oyj 01.12.2008;

- 05.12.2008 виконана операція з купівлі валюти на суму 427 200,00 грн. по курсу купівлі 9,60000 грн. за 1 євро, загалом придбано 44500,00 євро, які перераховані на користь VAISАLA Oyj 08.12.2008;

- 24.12.2008 виконана операція з купівлі валюти на суму 476091,60 грн. по курсу купівлі 11,30000 грн. за 1 євро, загалом придбано 42132,00 євро, які перераховані на користь VAISАLA Oyj 25.12.2008.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на закупівлю 192350,00 євро для розрахунку по контракту №117-2008 від 26.08.2008 з VAISАLA Oyj позивачем було витрачено загалом 1841381,60 грн.

В свою чергу, відповідач згідно умов Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 мав виконати платіжне доручення №121 від 04.11.2008 на загальну суму 1500000,00 грн. з призначенням платежу – поповнення поточного рахунку для доплати за метеорологічне обладнання згідно міжнародного контракту №117-2008 від 26.08.2008, одержаного Банком 06.11.2008, у строк 06.11.2008, чого ним всупереч умов зазначеного договору здійснено не було, і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, внаслідок чого позивач був змушений здійснити закупівлю 192350,00 євро вартістю 1841381,60 грн. для розрахунку за міжнародним контрактом №117-2008 від 26.08.2008 з VAISАLA Oyj.

Відповідно до офіційного курсу НБУ евро по відношенню до гривні станом на 06.11.2008, що є загальновідомою інформацією, офіційний курс 1 євро по відношенню до гривні 06.11.2008 складав 7,493429 грн., таким чином вартість закупівлі 192350,00 євро станом на 06.11.2008 складала 1441361,07 грн., а враховуючи те, що позивачем було витрачено на закупівлю 192 350, 00 євро загалом 1841381,60 грн., суд дійшов висновку, що відповідна різниця складає 400020,53 грн.

Враховуючи наведене, суд вбачає по-перше: вину відповідача у заподіянні позивачу збитків саме в розмірі 400020,53 грн., по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій відповідача позивачу завдано збитків в якості витрат, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), зокрема перерахування позивачем по міжнародному контракту 192350,00 євро вартістю 1841381,60 грн., а по-третє: позивачем доведено причинно-наслідковий зв’язок між діями відповідача відносно порушення ним умов Договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 в частині невиконання платіжного доручення №121 від 04.11.2008 на загальну суму 1500000,00 грн. та негативним наслідком зазначених дій щодо господарської діяльності позивача - понесення реальних збитків в розмірі 400020,53 грн., фактичне понесення яких позивачем підтверджується належними у справі доказами.

А тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає частковому задоволенню,а саме в розмірі 400020,53 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення збитків в сумі 400020,53 грн. та 258340,00 грн. пені. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»(код ЄДРПОУ 20057663, місцезнаходження: м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»(код ЄДРПОУ 23568810, місцезнаходження: 08307 Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт) пеню в розмірі 258340 (двісті п’ятдесят вісім тисяч триста сорок) грн. 00 коп., збитки - 400020 (чотириста тисяч двадцять) грн. 53 коп., а також 6583 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят три) грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.