Рішення № 10610496, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/21926.07.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» доЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

третя особаОСОБА_1

простягнення в порядку регресу шкоди у розмірі 9233,50 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Савіна О.Б. представник за довіреністю № 10/1011 від 06.04.2010 року;

від відповідача:не зявились;.

від третьої особи:не зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про відшкодування в порядку регресу шкоди у розмірі 9233,50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.05.2007 року в м. Києві по вул. Спаська, 37 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Лексус», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля марки «Кіа», державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3 та який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 2059.МІ.06. Винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1 Позивачем було виплачено власнику автомобіля марки «Кіа», державний номер НОМЕР_2, страхове відшкодування у розмірі 9233,50 грн. За твердженням позивача, відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ЗАТ «Європейський страховий альянс». У звязку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача в порядку регресу шкоди у розмірі 9233,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.06.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.06.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 08.06.2010 року.

Представник відповідача у судове засідання 29.06.2010 року не зявився, витребувані ухвалою суду від 08.06.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 року залучено до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1, витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо того, чи було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 як власника транспортного засобу «Лексус», державний номер НОМЕР_1, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 04.05.2007 року в ЗАТ «Європейський страховий альянс»за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1290841та відкладено розгляд справи на 13.07.2010 року.

13.07.2010 року через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з витребуваними судом відомостями.

Представник позивача у судовому засіданні 13.07.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 29.06.2010 року.

З поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.07.2010 року судом встановлено, що відповідач знаходиться за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання 13.07.2010 року не зявилися, вимоги ухвали суду від 29.06.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2010 року витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо типу договору, ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, розміру франшизи, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1290841, згідно з яким було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 як власника транспортного засобу «Лексус», державний номер НОМЕР_1, та відкладено розгляд справи на 26.07.2010 року.

26.07.2010 року через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з витребуваними судом відомостями.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 13.07.2010 року.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання 26.07.2010 року не зявилися, вимоги ухвали суду від 13.07.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

З довідки управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 18.06.2007 року № 734 та постанови Подільського районного суду м. Києва від 07.06.2007 року у справі № 3-15470 вбачається, що 04.05.2007 року о 18 год. 05 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Лексус», державний номер НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Спаській, рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Кіа», державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 07.06.2007 року у справі № 3-15470 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громодян.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Кіа», державний номер НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 2059.МІ.06 від 08.11.2006 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»(надалі позивач) та ОСОБА_3

Згідно з проведеним товарознавчим дослідженням, відповідно до звіту вих. № 228 від 18.05.2007 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Кіа», державний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП склала 8226,54 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № ТТ-0011760 від 11.05.2007 року, оформленого ДП «Паритет-Сервіс», вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 10417,50 грн.

Як вбачається зі страхового акту № 400 від 31.05.2007 року позивачем було прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 9233,50 грн.

04.06.2007 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 9233,50 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1289.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом, транспортний засіб автомобіль «Лексус», державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Кіа», державний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_1 (надалі тертя особа).

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно з полісом № ВА/1290841 між третьою особою Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»(надалі відповідач) було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, при цьому забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль «Лексус», державний номер НОМЕР_1, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в сумі 25500,00 грн. на одного потерпілого, франшизу встановлено в сумі 510,00 грн.

Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі статтею 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 цього Закону договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відшкодувавши збитки завдані третьою особою позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілої ОСОБА_3

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобовязання не створює обовязку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обовязку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобовязання не випливає обовязок боржника виконати зобовязання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обовязок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (у тому числі деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобовязання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обовязку боржника третьою особою. Кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, згідно із п. 37.5 Закону страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»виникло право вимоги до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої договором франшизи у сумі 510,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд визнає предявлення даного позову до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, та у звязку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування підлягають частковому задоволенню у сумі 8723,50 грн. (сума страхового відшкодування сума франшизи).

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1187, 1192, 1194 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) страхове відшкодування у розмірі у розмірі 8723 (вісім тисяч сімсот двадцять три) грн. 50 коп., 96 (девяносто шість) грн. 37 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.