Рішення № 106104986, 06.09.2022, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/406/22 Справа №447/1089/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

06.09.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі.

20.05.2022 на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ІНСТАФІНАНС», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., у якому представник позивача просить визнати виконавчий напис, вчинений 29.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований у Реєстрі за №52261, таким, що не підлягає виконанню. Крім цього, просить стягнути з відповідача судові витрати у справі, що складаються із сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування позову покликається на те, що 10.02.2021 між позивачкою та ТОВ «ІНСТАФІНАНС» було укладено кредитний договір №ID9844789. 29.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у Реєстрі за №52261, згідно якого на користь відповідача з позивачки стягнуто 20700,00 грн. у якості заборгованості за кредитним договором. Загальна сума, що підлягає до стягнення становить 21350,00 грн. Представник позивачки вказує, що вважає оспорюваний виконавчий напис незаконним, оскільки його вчинено на підставі документів, що не підтверджують безспірність заборгованості перед відповідачем, нотаріусу не було надано всіх необхідних документів, передбачених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору. Крім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, а також, боржника не було повідомлено про звернення до нотаріуса для вчинення ним виконавчого напису. Таким чином, представник позивача вважає, що підстав для винесення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором у приватного нотаріуса не було, тому просить позов задоволити.

Разом із позовною заявою представником позивача було подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив зупинити стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, зареєстрований в Реєстрі за №52261 від 29.12.2021 у виконавчому провадженні №68666773.

Ухвалою суду від 23.05.2022 заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Посікіри Р.Р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі за вказаним позовом постановлено повернути заявнику, оскільки така не відвідає вимогам ст. 151 ЦПК України. Роз`яснено, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою про забезпечення позову, поданою з дотриманням вимог статті 151 ЦПК України.

Ухвалою суду від 23.05.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

25.05.2022 на електронну пошту суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Водночас, 25.05.2022 на електронну пошту суду надійшла заява про забезпечення позову, яку було задоволено ухвалою суду від 25.05.2022.

Ухвалою суду від 25.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі, відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву, третій особі встановлено строк для надання пояснень щодо позову.

Ухвалу суду щодо відкриття провадження від 25.05.2022, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримав 26.05.2022, що стверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 25, 26).

20.07.2022 представник позивачки адвокат Посікіра Р.Р. подав до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

05.09.2022 представник позивачки подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки.

Відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяву не подав, строк для подання такого закінчився, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подала.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення такого, що стверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться у матеріалах справи.

Крім того, судом, на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України здійснювався виклик третьої особи приватного нотаріуса Бригіди В.О., шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Згідно копії договору кредитної лінії №ID9844789 від 10.02.2021, позивачка уклала договір кредитної лінії із ТОВ «ІНСТАФІНАНС» (а.с. 9-10).

29.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в Реєстрі за №52261, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за договором кредитним договором №ID9844789 від 10.02.2021, укладеним з ТОВ «ІНСТАФІНАНС». Стягнення заборгованості проводилося за період з 23.05.2021 по 22.11.2021. Сума заборгованості становить 20700,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 21350,00 грн. (а.с. 8).

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що долучена до заяви про забезпечення позову, 16.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. відкрито виконавче провадження №68666773 з примусового виконання виконавчого напису №52261, виданого 29.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНСТАФІНАНС» заборгованість на загальну суму 21350,00 грн.

Оцінка суду.

На підставі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц, Велика Палата вважає, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, вже досліджене Верховним Судом України.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі №6-158цс15 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком №1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

У постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі №6-141цс14 та від 05.07.2017 у справі №6-887цс17.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі №6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Право на оскарження до суду нотаріальної дії особою, прав та інтересів якої стосуються такі дії, передбачене статтею 50 Закону України «Про нотаріат».

З урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Судом встановлено, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом, заборгованість не є безспірною.

У ходісудового розглядувідповідачем ТОВ«ІНСТАФІНАНС» ненадано доказівна підтвердженнятого,що нимнадано нотаріусувсі необхіднідокументи,що підтверджуютьбезспірність заборгованостіпозивача,зокрема оригіналкредитного договору,виписку зрахунку боржникаіз зазначеннямсуми заборгованості,строків їїпогашення звідміткою стягувачапро непогашеннязаборгованості закредитним договором.Відповідач неподав відзиву,не з`являвсяу судовізасідання,свою позиціюз приводупозову невисловив.Відтак, суду не надано відповідних доказів, які б підтверджували його можливі заперечення.

На момент вчинення виконавчого напису існував спір щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, а також спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності всіх необхідних документів, зокрема, оригіналу кредитного договору, документів та доказів направлення, а також отримання боржником повідомлення про наявність заборгованості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки відповідачем у встановлений строк не було подано відзиву, третя особа у встановлений судом строк не надала пояснень, з огляду на те, що такими не подано жодних доказів щодо спростування доводів позивача, не підтверджено факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність заборгованості, заяви, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, суд прийшов висновку, що на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису у позивачки не існувало безспірної заборгованості перед стягувачем. Таким чином, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою О.В. із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині позову підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Суд бере до уваги позицію ВС у справі №185/5421/21 від 31.01.2022, однак, зважаючи на складність справи, а саме те, що вона не відноситься до категорії складних справ, кількість призначених судових засідань і присутності адвоката у таких, а саме те, що справа розглядалася за відсутності представника позивача, суд вважає, що з відповідача слід стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., що буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат, розумної необхідності таких.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір у розмірі 992,40 грн. за подання до суду позовної заяви та 496,20 грн. за подання заяви про забезпечення позову (разом 1488,60 грн.) належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» №296/5 від 22.02.2012, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 158, 247, 206, 263-265, 268, 273, 274-279, 280 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 29.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в Реєстрі за №52261, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» таким, що не підлягає виконанню.

Заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 25.05.2022 (провадження №2-з/447/23/22) продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» судовий збір у справі у розмірі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», місцезнаходження: вул. Сурикова, 3, нежилі приміщення (літ. А), м. Київ, 03035, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43449827.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: пр. Григоренка, 15/3, м. Київ, 02068.

Повний текст рішення складено 06.09.2022.

Суддя Головатий А.П.