Рішення № 10610453, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/29712.07.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія –Сістемс»

Про                              стягнення 4107816,63 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Версія –Сістемс»про стягнення 4107816,63 грн., а саме: основного боргу в сумі 3792465,36 грн. та неустойки в сумі 315351,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку по оплаті за поставлений на виконання договору поставки № 5 від 29.08.2006 року товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року порушено провадження у справі № 6/297, розгляд справи призначений на 22.06.2010 року.

Ухвалою від 22.06.2010 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Версія – Сістемс»(юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, поштова адреса: 02098, м. Київ, пр.-т Павла Тичини, 4, ідентифікаційний код 34426076) в сумі 4107816 (чотири мільйони сто сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 63 коп.

В зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання ухвалою суду від 22.06.2010 року розгляд справи відкладено на 12.07.2010 року.

Відповідач в жодне судове засідання представників не направив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.08.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Версія –Сістемс»(покупцем) було укладено договір поставки № 5 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1) позивач зобов’язується протягом дії Договору поставити та передати у власність відповідачу товар на підставі заявки в кількості та в строки згідно з умовами Договору та специфікацій, що є невід’ємною частиною Договору, а відповідач зобов’язується прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна кількість товарів, які постачаються за Договором, та їх асортимент визначається специфікацією, яка після підписання сторонами є невід’ємною частиною Договору.

Як слідує з матеріалів справи, сторонами було підписані специфікації до Договору від 29.08.2006 року (додаток № 1) та від 12.01.2009 року (додаток № 3), якими погодили загальну кількість товарів, які постачаються за Договором, їх асортимент та вартість.

Згідно з п. 7.2 Договору його сума складається з суми вартості партій товарів, поставлених позивачем протягом строку дії Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору ціна товару, що входить у партію поставки, погоджена сторонами та вказана у видатково-прибутковій накладній на відповідну партію товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4151595,36 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № 1236719 на суму 516760,50 від 05.11.2009 року, № 1317903 на суму 587857,44 грн. від 11.11.2009 року, № 1317897 на суму 380180,40 грн. від 11.11.2009 року, № 1530174 на суму 358850,34 від 18.11.2009 року, № 1547174 на суму 610519,38 від 19.11.2009 року, за видатковою накладною № 1659638 на суму 47602,80 від 25.11.2009 року, № 1665617 на суму 18827,70 від 27.11.2009 року, № 1665035 на суму 15300,18 від 27.11.2009 року, № 1744682 на суму 86355,54 від 30.11.2009 року, № 1831467 на суму 115605,06 від 10.12.2009 року, № 1831466 на суму 65910,00 від 10.12.2009 року, № 1831953 на суму 19013,40 від 11.12.2009 року, за видатковою накладною № 1831954 на суму 148845,00 від 11.12.2009 року, № 1831952 на суму 104699,10 від 11.12.2009 року, № 1831955 на суму 24374,88 від 11.12.2009 року, № 1831963 на суму 493399,14 від 11.12.2009 року, № 1833614 на суму 71149,68 від 14.12.2009 року, № 2192211 на суму 79380,00 від 20.01.2010 року, № 2380173 на суму 38304,00 від 11.02.2010 року, № 2380170 на суму 51332,40 від 11.02.2010 року, № 2430447 на суму 102144,00 від 17.02.2010 року, № 2445224 на суму 102984,00 від 18.02.2010 року, № 2475485 на суму 5177,04 від 23.02.2010 року, № 2475474 на суму 20374,08 від 23.02.2010 року, № 2573540 на суму 9435,60 від 02.03.2010 року, № 2673270 на суму 21535,20 від 10.03.2010 року, № 2775814 на суму 11470.62 від 19.03.2010 року, № 2775788 на суму 44207,88 від 19.03.2010 року.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується також доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями довіреностей на отримання товарно- матеріальних цінностей № 600 від 04.11.2009 р., № 615 від 11.11.2009 р. довіреність, № 614 від 11.11.2009 р., № 633 від 17.11.2009 р., № 637 від 18.11.2009 р., № 644 від 24.11.2009 р., № 651 від 26.11.2009 р., № 649 від 26.11.2009 р., № 662 від 30.11.2009 р., № 690 від 10.12.2009 р., № 693 від 10.12.2009 р., № 695 від 10.12.2009 р., № 694 від 10.12.2009 р., № 696 від 11.12.2009 р., № 14 від 19.01.2010 р., № 53 від 11.02.2010 р., № 69 від 17.02.2010 р., № 71 від 17.02.2010 р., № 79 від 22.02.2010 р., № 76 від 19.02.2010 р., № 87 від 01.03.2010 р. , довіреність № 103 від 10.03.2010 р. та № 124 від 18.03.2010 р.

Відповідно до п. 8.1 Договору зі змінами, внесеним додатковою угодою № 4 від 05.11.2009 року, відповідач повинен сплатити поставлений товар не пізніше 28 календарних днів з дати поставки товару позивачем.

Як слідує з розрахунку неустойки, доданого позивачем до позовної заяви, відповідач товар поставлений за видатковою накладною № 1236719 на від 05.11.2009 року товар частково в сумі 359130 грн. оплатив, внаслідок чого загальна сума заборгованості за поставлений за спірними накладними товар становить 3792465,36 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3792465,36 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 3792465,36 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Пунктом 9.4 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати за поставлену партію товару позивач має права вимагати , в відповідач зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 0,07% від вартості товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, як слідує з умов Договору та положень ст. 549 ЦК України, визначений Договором вид неустойки, незважаючи на назву „штраф”, за своєю правовою природою фактично є пенею, що свідчить про те, що умовами Договору сторони досягли згоди про застосування відповідальності за порушення відповідачем строку оплати товару у вигляді пені.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 315351,27 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2010 р. заходи забезпечення позову підлягають скасуванню в порядку ст. 68 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Версія –Сістемс»(юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, поштова адреса: 02098, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 4, ідентифікаційний код 34426076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ»(01023, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 4, ідентифікаційний код 13669756) основний борг в сумі 3792465 (три мільйона сімсот дев’яносто дві тисячі чотириста шістдесят п’ять) грн. 36 коп., неустойку в розмірі 315351 (триста п'ятнадцять тисяч триста п’ятдесят одна) грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва № 6/297 від 22.06.2010 року, про накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Версія –Сістемс»в сумі 4107816 (чотири мільйони сто сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 63 коп., після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 С.А. Ковтун

Рішення підписано 28.07.2010 р.