Рішення № 10610290, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/28126.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»

до Закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія

«Інвестсервіс»

про стягнення інфляційних збитків, 3% річних

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Ярошенко Ю.В. (довіреність від 05.01.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 26.07.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»(надалі ТОВ «АЛЛО», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(надалі ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», відповідач) індексу інфляції у розмірі 4443, 68 грн., 3% річних у розмірі 1392, 67 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прострочено виплату страхового відшкодування за договором страхування майна № 284-026-07-275-50 від 14.03.2007р., спір щодо стягнення суми страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, вже вирішено також і в судовому порядку.

Так, у зв’язку з допущенням прострочення в оплаті, з урахуванням обов’язку і по виконанню судового рішення у справі 33/259, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних, інфляційні збитки за період прострочення станом на 29.04.2009р. (дату оплати) та просить стягнути їх з відповідача в межах заявленого позову.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 15.07.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.07.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору страхування майна № 284-026-07-275-50 від 14.03.2007р. з урахуванням укладеної додаткової угоди № 947-026-07-275-50 від 20.08.2007р. для відповідача виникли зобовязання по сплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 17.01.2008р., однак при наданні усіх необхідних документів сплата відповідачем проведена не була, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення вказаних коштів.

          Сума страхового відшкодування що підлягала виплаті за вирахуванням франшизи згідно договору від 14.03.2007р., становила 41529, 76 грн., спір про стягнення зазначеної суми заборгованості з урахуванням інфляційних збитків та трьох відсотків річних нарахованих станом на 17.03.2009р., було вирішено Господарським судом міста Києва у справі 33/259 (рішення від 05.10.2009р.).

          Судове рішення прийняте за результатами розгляду зазначеної справи залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. та є достатнім доказом наявного прострочення у виконанні відповідачем зобов’язання по сплаті страхового відшкодування в сумі 41529, 76 грн. згідно договору страхування майна № 284-026-07-275-50 від 14.03.2007р..

Через несплату відповідачем наявної заборгованості по договору навіть після вирішення спору в судовому порядку, позивачем було отримано наказ на виконання рішення суду у справі № 33/259 від 18.03.2010 року, за яким відкрито виконавче провадження Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ВП № 18663595 від 31.03.2010р..

У відповідності до вказаної постанови державного виконавця, відповідачу було надано строк на добровільне виконання рішення суду 7 днів з дня отримання постанови.

Присуджена до стягнення за рішенням суду сума боргу в загальному розмірі 49923, 19 грн. була отримана позивачем 29.04.2010р. в ході виконання судового рішення в примусовому порядку, що підтверджується банківською випискою залученою до справи.

Таким чином, враховуючи наявність допущеного прострочення, та вирішення в межах справи 33/259 спору про стягнення страхового відшкодування, нарахованих сум пені, інфляційних збитків, 3% річних за період прострочення з 27.10.2008р. по 17.03.2009р., позивачем за допущене прострочення в періоді з 18.03.2009р. (дата на яку здійснювався розрахунок інфляційних збитків, 3% річних при розгляді судового спору у справі 33/259) по 29.04.2010р. (дата на яку здійснено погашення боргу) нарахував інфляційні збитки в сумі 4443, 68 грн. та здійснив нарахування 3% річних в розмірі 1392, 67 грн., стягнення яких і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у зв’язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань, неперерахування у встановлений строк у повному розмірі страхового відшкодування в сумі належній до сплати згідно договору страхування майна № 284-026-07-275-50 від 14.03.2007р., суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків за період з 18.03.2009р. по 29.04.2010р. в розмірі 1392, 67 грн. та інфляційних збитків у розмірі 4443, 68 грн. такими що підлягають задоволенню. Розрахунки здійснені позивачем виходячи з періоду прострочення сплати відповідної суми боргу, станом на дату отримання коштів - 29.04.2010р..

Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвали суду не надано, факт прострочення сплати суми боргу, щодо якої вирішено спір у справі 33/259 за рішенням суду від 05.10.2009р. в періоді з 19.03.2009р. по 29.04.2010р. підтверджується матеріалами справи, у зв’язку з чим позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз 5-Б, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 23498273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло»(юрид. адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Юдіна 6, р/р 26006011033917 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, ідент. код 30012848) 4443, 68 грн. (чотири тисячі чотириста сорок три гривні 68 копійок) інфляційних збитків, 1392, 67 грн. (одну тисячу триста дев’яносто дві гривні 67 копійок) 3% річних, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 29.07.2010