Рішення № 10610219, 07.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/29907.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ «Промцивільбуд»

про стягнення 125185,07 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Перевозка О.І. –предст. за довір. № 14 від 13.04.2010р.;

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 07.07.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»до Товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ «Промцивільбуд»про стягнення з відповідача на користь позивача 125 185,07 грн. основного боргу по договору оренди та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов договору свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва 02.06.2010р. було порушено провадження у справі №35/299, розгляд справи призначено на 23.06.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/299 від 02.06.2010р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/299 від 02.06.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/299 від 23.06.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 07.07.2010.

В судовому засіданні 07.07.2010р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду №35/299 від 23.06.2010р.

Відповідач в судове засідання 07.07.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду №35/299 від 23.06.2010 не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Позовні матеріали та ухвали суду надсилалась відповідачу за адресою, що зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 08.06.2010, а саме: м. Київ, вул. Пирогова, 6-А.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НГ «Промцивільбуд»був укладений договір оренди № 01/10а (далі –договір).

Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»надав в оренду елементи будівельних риштувань, згідно Специфікації (Додатку № 1 до договору від 03.02.2006 року) вартістю 58878,34 грн. на термін 30 діб з моменту підписання акту прийому –передачі майна (Акт прийому передачі № ЛА 20 від 07.02.2006р.)

Узгодженням сторін, та згідно до додаткових угод термін оренди був подовжений до 31.12.2008 року.

За заявкою відповідача 26.07.2007 року, позивачем були надані в оренду додаткові елементи будівельної опалубки на суму 21199,86 грн., згідно акту передачі майна в оренду №ЛА 258 від 26.07.2007 року. Всього було передано майна в оренду вартістю 80078,20 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач не здійснював орендної плати більше 15 місяців підряд, 16.03.2009 року позивач вручив відповідачу повідомлення № 01/15пк, про припинення договору оренди, на підставі до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України та з проханням повернути майно з оренди протягом однієї доби. Даний лист відповідач отримав 16.03.2009 року, про що свідчить відмітка в повідомленні.

За період дії договору відповідачем частину майна було повернуто з оренди на загальну суму 18 744,84 грн. Станом на 16.03.2009 року, тобто на момент припинення договору оренди, у відповідача знаходилось у користуванні майно належне позивачу вартістю 61 333,36грн.

За період з 03.02.2006 року по 30.09.2008 рік, заборгованість відповідача становить 218 377,57 грн., відповідно до підписаних сторонами актів приймання –здачі виконаних послуг.

Після 30.09.2008 року та по 28.02.2009 рік позивачем було нараховано відповідачу орендну плату за користування будівельною опалубкою, яка фіксувалася в актах виконаних робіт (наданих послуг) на суму 32 519,72 грн., доказами направлення зазначених бухгалтерських документів є повідомлення за № 01/02пк від 21.01.2009 року та лист № 150 від 30.03.2010 року з доказами направлення листа та отримання його відповідачем.

Відповідно в період з 03.02.2006 року по 28.02.2009 рік, заборгованість відповідача становить 250897,29 грн., відповідно до актів приймання –здачі виконаних послуг.

Відповідач частково виконав зобов’язання по сплаті орендної плати в сумі 125 712,21 грн. Залишок боргу на момент подачі позовної заяви складає 125 185,08 грн.

05.03.2009 року позивачем було вручено відповідачу лист № 01/10пк з проханням погасити існуючу заборгованість по сплаті орендної плати.

Відповідач листом за №58 від 23.03.2009 року підтвердив суму заборгованості, та надав графік погашення заборгованості до червня місяця 2009 року, але своїх зобов’язань не виконав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 125 185,08 грн. основного боргу.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ «Промцивільбуд»(адреса: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 6-А, р/р №26001032032001 в АКБ «Інтербанк»в м. Києві, МФО 300216; код ЄДРПОУ 32962038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»(адреса: 51412, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна 9/3; р/р 2600430170624 в Павлоградському відділенні Промінвестбанку України, МФО 305653, ОКПО 20303352), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 125 185,08 грн. (сто двадцять п’ять тисяч сто вісімдесят п’ять гривень 08 коп.) –заборгованості по сплаті орендної плати по договору №01/10а від 03.02.2006р.; 1 251,86 грн. (одна тисяча двісті п’ятдесят одна гривня 86 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.           

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення 23.07.2010.