Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/25914.06.10 За позовомГоловного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь» До Військової частини 3066 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
Простягнення 5829,74 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Завертнєв П.О. (за дов.)
від відповідача не з`явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду міста Києва звернувся з позовом Головний військово-медичний клінічного ордена Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь»до військової частини 3066 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 5829,74 грн. за договором № 58 від 27.12.2001 р. про надання медичної допомоги.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язання щодо оплати за надані медичні послуги та харчування за договором № 58 від 27.12.2001 р. про надання медичної допомоги.
Ухвалою від 07.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/259 та призначено розгляд справи на 14.06.2010 р..
Відповідач відзиву на позов не подав в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
27.12.2001 р. між Головним військовим клінічним ордена Червоної Зірки госпіталем (правонаступник Головний військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь») (виконавцем) та військовою частиною 3065 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (МВС) України (замовником) було укладено договір № 58 про надання медичної допомоги (далі –Договір-1).
Відповідно до п. 3.2. Договору-1 ціна лікувального пайку складала 7,47 грн. на добу та 20 % за приготування їжі і сплачувалася замовником по окремому рахунку.
15.11.2002 р. між виконавцем та управлінням Північного територіального командування внутрішніх військ МВС України до складу якого входила в/ч 3065 було укладено договір № 49/ПМП «Про надання платних медичних послуг»(далі –Договір-2).
Згідно з п. 1.1 предметом Договору-2 є надання виконавцем діагностичних, консультативних та страхувальних послуг хворим військових частин Північного територіального командування (Управління Північного територіального командування, в/ч: 3027, 3030, 3047, 3061, 3062, 3065, 3085), яких направляє замовник.
Пунктом 1.2 Договору-2 замовник на власний рахунок здійснює оплату наданих виконавцем кваліфікованих медичних послуг за розцінками, які встановлені виконавцем.
Відповідно до п. 2.1.3 Договору-2 замовник у п'ятиденний термін з дня отримання рахунків виконавця зобов'язаний здійснити розрахунок з виконавцем за надані медичні послуги та харчування.
22.07.2003 р. між виконавцем та військовою частиною 3001 (правонаступником якої з березня 2006 р. є військова частина 3066) було укладено договір № 03/102/ПМП (Про надання платних медичних послуг) (далі –Договір-3).
03.01.2008 р. між виконавцем та військовою частиною 3006 було укладено договір № 08/43/ПМП (Про надання платних медичних послуг) (далі –Договір-3).
18.12.2008 р. виконавець виставив замовнику (військовій частині 3066) претензію № 7/3881 з вимогою сплатити заборгованість на суму 5829,74 грн., яка залишена останнім без задоволення.
27.04.2009 р. виконавець повторно виставив претензію № 7/1181 замовнику з вимогою сплатити заборгованість в сумі 5829,74 грн., як правонаступник військової частини 3065.
Замовник листом № 556 від 22.05.2009 р. заборгованість визнав та зобов’язався оплатити протягом 2009 р..
Вищезазначене зобов'язання виконано замовником не було.
На час подання позову заборгованість замовника склала 5829,74 грн.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5829,74 грн. документально підтверджений актом № 8 звірки взаєморозрахунків від 16.04.2010 р. та відповідачем визнаний, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню в сумі 5829,74 грн.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з військової частини 3066 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (01133, м. Київ, вул. Щорса, 38, код 08803508) на користь Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь»(01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18, код 07773293) 5829,74 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С. А. Ковтун
Рішення підписано 27.07.2010 р.
Судове рішення № 10610179, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/259. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: