Рішення № 10610155, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/50614.06.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздрововниця» ДоЗакарпатської обласної ради

Треті особина стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1) дочірнє підприємство «Санаторій «Карпати»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;

2) дочірнє підприємство «Санаторій «Синяк» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;

3) дочірнє підприємство «Санаторій «Квітка полонини»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;

4) дочірнє підприємство «Санаторій «Сонячне Закарпаття»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;

5) дочірнє підприємство «Санаторій «Поляна»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;

6) дочірнє підприємство «Санаторій «Верховина»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;

7) дочірнє підприємство «Санаторій «Шаян»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Провизнання нечинним і скасування рішення четвертої сесії пятого скликання Закарпатської обласної ради № 141 від 16.11.2006 р. в частині

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Лисенко Я.О. (за дов.)

Рябко Є.О. (за дов.)

від відповідача не з`явились

від третіх осіб Бурак Л.І. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулось з позовом закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздрововниця»до Закарпатської обласної ради про визнання нечинним і скасування рішення четвертої сесії пятого скликання Закарпатської обласної ради № 141 від 16.11.2006 р. в частині включення до Переліку обєктів комунальної власності санаторію «Синяк», санаторію «Карпати», санаторію «Квітка полонини», санаторію «Сонячне Закарпаття», санаторію «Поляна», санаторію «Верховина» санаторію «Шаян».

Позовні вимоги мотивовані неправомірним позбавленням права власності позивача на вищевказане майно. Зокрема, як зазначає позивач, рішенням Закарпатської обласної ради № 141 від 16.11.2006 р. вирішено прийняти до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та включити до Переліку обєктів комунальної власності, затвердженого рішенням обласної ради від 23.12.1992 р., цілісні майнові комплекси зазначених санаторіїв та створити на їх базі комунальні підприємства Закарпатської області.

Позивач вважає, що дане майно є його власністю, у звязку з чим просить визнати нечинним та скасувати рішення № 141 від 16.11.2006 р. «Про прийняття цілісних майнових комплексів»в частині включення до Переліку обєктів комунальної власності, цілісних майнових комплексів, що належать позивачу на праві власності.

Ухвалою суду від 05.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/506, залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, дочірнє підприємство «Санаторій «Карпати»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця»(далі третя особа-1); дочірнє підприємство «Санаторій «Синяк»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі третя особа-2); дочірнє підприємство «Санаторій «Квітка полонини»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі третя особа-3); дочірнє підприємство «Санаторій «Сонячне Закарпаття»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі третя особа-4); дочірнє підприємство «Санаторій «Поляна»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі третя особа-5); дочірнє підприємство «Санаторій «Верховина»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі третя особа-6); дочірнє підприємство «Санаторій «Шаян»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі третя особа-7), та призначено розгляд справи на 28.09.2009 р..

Через канцелярію суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим органам державної влади, в тому числі й органам державної влади Закарпатської області, здійснювати дії щодо реєстрації або перереєстрації права власності на спірні обєкти.

Ухвалою суду від 07.08.2009 р. в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України було вжито заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р. у справі № 6/506 в задоволенні клопотання Закарпатської обласної ради про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.08.2009 р. відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.03.2010 р. у порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2010 р. відмовлено.

Розгляд справи призначено на 14.06.2010 р..

Представник відповідача у судове засідання не зявився повторно, через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено як безпідставне.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.12.1991 р. Радою Федерації незалежних профспілок України і Фондом соціального страхування України на базі санаторно-курортних закладів і організацій Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок було створене закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

24.01.1994 р. актом приймання передачі майна федерації незалежних профспілок України у власність закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі Товариство) останньому були передані у власність санаторно-курортні заклади, в тому числі і ті, які входили до складу Закарпатського об'єднання санаторно-курортних закладів профспілок.

Товариством в установленому законодавством порядку було оформлено право власності та отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно - комплекси санаторіїв «Карпати», «Синяк», «Квітка Полонини», «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Верховина»та «Шаян», що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Товариством комплекси «Карпати», «Синяк», «Квітка Полонини», «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Верховина», «Шаян»були передані на правах господарського відання дочірнім підприємствам (самостійним юридичним особам).

Відповідно до статутних документів Товариства і його дочірніх підприємств власником майна, переданого дочірнім підприємствам, є Товариство, дочірні підприємства володіють і користуються майном без права відчуження.

16.11.2006 р. рішенням Закарпатської обласної ради № 141 «Про прийняття цілісних майнових комплексів», з метою забезпечення сталого економічного та соціального розвитку області, керуючись ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 35 Закону України «Про власність», розділом I Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311, прийнято до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та включено до Переліку об'єктів комунальної власності, затвердженого рішенням обласної ради від 23.12.1992 р., цілісні майнові комплекси згідно з додатком 1 та вирішено створити на базі зазначених цілісних майнових комплексів комунальних підприємств Закарпатської обласної ради згідно з додатком 2, закріплено за ними вказане майно на правах повного господарського відання. Управлінню з питань майна комунальної власності облдержадміністрації доручено здійснити необхідні організаційно-правові заходи щодо прийняття зазначених цілісних майнових комплексів та створення на їх базі комунальних підприємств Закарпатської обласної ради. Голові обласної державної адміністрації доручено затвердити статути комунальних підприємств.

Додатком 1 до рішення обласної ради від 16.11.2006 р. № 141 визначено перелік цілісних майнових комплексів, які приймаються до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, до яких, зокрема, віднесено цілісні майнові комплекси: санаторій «Карпати», санаторій «Синяк», санаторій «Квітка Полонини», санаторій «Сонячне Закарпаття», санаторій «Поляна», санаторій «Верховина»та санаторій «Шаян».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Повноваження обласних рад визначені главою 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Так, статтею 43 вказаного Закону до компетенції обласних рад віднесено вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку (п. 19); надання згоди на передачу об'єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності (п. 32).

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження, належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

До повноважень обласних рад статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»віднесено лише управління від імені територіальних громад сіл, селищ, міст об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст регулюються Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»від 03.03.1998 р..

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» рішення про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів з державної у комунальну власність приймається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311 не передбачено передачу спірних майнових комплексів санаторіїв «Карпати», «Синяк», «Квітка Полонини», «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Верховина»та «Шаян»до комунальної власності територіальних громад Закарпатської області.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, чинної у 2001 році, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Оскільки позивачу спірне майно було передано у власність, в нього виникло на нього право власності та розпорядження ним.

Згідно з п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскільки прийняття Закарпатською обласною радою рішення № 141 «Про прийняття цілісних майнових комплексів»порушує право власності Товариства та обмежує право його здійснення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»доведено порушення вимог законодавства та її права власності внаслідок прийняття Закарпатською обласною радою рішення № 141 «Про прийняття цілісних майнових комплексів», тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати рішення четвертої сесії п'ятого скликання Закарпатської обласної ради «Про прийняття цілісних майнових комплексів»від 16.11.2006 р. № 141 в частині прийняття до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області цілісних майнових комплексів: «Санаторій «Карпати», «Санаторій «Синяк», «Санаторій «Квітка полонини», «Санаторій «Сонячне Закарпаття», «Санаторій «Поляна», «Санаторій «Верховина», «Санаторій «Шаян»та створення на їх базі комунальних підприємств Закарпатської обласної ради.

Стягнути з Закарпатської області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код 25435963) на користь закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(01033, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 39/41, код 02583780) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяС. А. Ковтун

Рішення підписано 27.07.2010 р..