Рішення № 10610087, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/17808.07.10 За позовомКиївської міської ради

До

Третя особаДніпровської районної у місті Києві ради

на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, Громадська організація Агентство регіонального розвитку «Європейське партнерство»

Провизнання недійсним та скасування пункту додатку рішення

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача Фрідман О.О. (за дов.)

Від відповідача не з`явились

Від третьої особи Мунько О.М. (за дов.) Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом Київська міська рада до Дніпровської районної у місті Києві ради про визнання недійсним та скасування пункту 18 додатку до рішення Дніпровської районної в місті Києві ради від 20.03.2003 р. № 68 «Про закріплення обєктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва»в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 кв. м. по вул. Малишка, 39, до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач пунктом 18 додатку до спірного рішення безпідставно включив до майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва нежилий будинок площею 1534,60 по вул. Малишка, 39.

Ухвалою суду від 19.03.2010 р. порушено провадження у справі № 6/178, розгляд останньої призначено на 26.04.2010 р..

Представником відповідача подано клопотання про зупинення справи № 6/178 до вирішення справи № 40/435 за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Дніпровської районної у місті Києві ради про спонукання до вчинення дій.

Вказане клопотання судом відхилено, оскільки відповідач не навів обставин, що підтверджують повязаність справи 6/178 зі справою 40/435 та в чому полягає неможливість розгляду справи № 6/178 до вирішення останньої.

Представник відповідача подав клопотання про витребування від позивача належним чином засвідченої копії рішення Київської міської ради № 58 від 18.04.1995 р..

Суд задовольнив клопотання відповідача та витребувати від Київської міської ради вказане рішення.

Через канцелярію суду від громадської організації Агентства регіонального розвитку «Європейське партнерство» надійшло клопотання про залучення вказаної особи до у участі у справі третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, оскільки між нею та відповідачем 19.06.2009 р. було укладеного договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення загальною площею 1444,40 кв. м., що складає 77/100 частин від нежилих приміщень площею 1866,50 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, громадської організації Агентства регіонального розвитку «Європейське партнерство», оскільки рішення у справі може вплинути на права та обовязки останньої щодо однієї зі сторін.

Крім того, суд витребував від позивача дані технічної інвентаризації будівлі № 39 по вул. Малишка у місті Києві, на підставі яких приймались рішення Київської міської ради від 31.03.2005 р. № 213/2788 та від 31.10.2006 р. № 137/194, а від відповідача - документи, на підставі яких приймалось оскаржуване рішення.

У звязку з залученням третьої особи та витребуванням доказів, потрібних для вирішення спору по суті, судом було відкладено розгляд справи на 20.05.2010 р.

У звязку з неявкою 20.05.2010 р. у судове засідання представників відповідача та третьої особи, судом було відкладено розгляд справи на 17.06.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

У звязку з неявкою у судове засідання відповідача, розгляд справи було відкладено на 08.07.2010 р..

Через канцелярію суду відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що його право власності на спірний будинок підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Представник відповідача у судове засідання не зявився повторно, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Згідно з рішенням Київської міської ради від 30.01.2001 р. № 162/1139 «Про адміністративно-територіальний устрій міста Києва»у 2001 році в місті Києві була проведена адміністративно-територіальна реформа.

Рішенням Київської міської ради від 06.09. 2001 р. № 3/1437 «Про районні у місті Києві ради»та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 р. № 1625 «Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій»були, зокрема, реорганізована Дніпровська районна у місті Києві рада, ліквідована Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, створена Дніпровська районна у місті Києві рада та Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація.

Внаслідок введення нового адміністративно-територіального устрою відбулось припинення існуючих районних у місті Києві рад шляхом ліквідації, тобто без правонаступництва.

Власником комунального майна міста Києва з моменту ліквідації районних рад стала Київська міська рада, що передбачено ч. 4 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими субєктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 8 рішення Київської міської ради від 06.09.2001 р. № 3/1437 «Про районні у місті Києві ради»районні у місті Києві ради, утворені згідно з цим рішенням, є правонаступниками прав і обовязків в частині майна, переданого новоутвореним територіальним громадам відповідно до нового адміністративно-територіального устрою, після виконання підпункту 7.1 пункту 7 цього рішення.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, чинної у 2001 році, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

27.12.2001 р. Київська міська рада рішенням № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»затвердила перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва та переліки об'єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва. Додатком 5 до зазначеного рішення був затверджений перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва.

Нежитлове приміщення за адресою: вул. Малишка, 39 не було включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, затвердженого додатком № 5 до рішення Київської міської ради рішенням № 208/1642 від 27.12.2001 р. «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва».

20.03.2003 р. Дніпровська районна в м. Києві рада пунктом 18 додатку рішення № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва»включила нежитловий будинок площею 1534,60 по вул. Малишка, 39 до об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району к м. Києва.

Київською міською радою неодноразово приймались рішення про внесення змін до рішення Київради з питань формування комунальної власності міста від 27.12.2001 р. № 208/1642.

Станом на день розгляду справи, відповідно до додатку 5 до рішенням № 208/1642 від 27.12.2001 р. «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва передано нежилий будинок площею 261,4 кв. м. по вул. Малишка, 39.

На час прийняття Дніпровською районною радою рішення № 68 від 20.03.2003 р. «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва»нежилий будинок за адресою: вул. Малишка, 39, або його частину не було включено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»правовий статус місцевого самоврядування в місті Києві визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законом про місто Київ.

Відповідно до ч. 5 ст. 140 Конституції України питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Також, в силу п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до компетенції міських рад належить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»право комунальної власності, це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, зокрема, належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами ості інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без ї безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Стаття 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає, що питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста. Київська міська рада може передавати районним у місті радам у власність або в управління обєкти комунальної власності міста Києва в порядку, передбаченому законами України.

Судом встановлено, що позивачем не надавались відповідачу повноваження щодо прийняття рішень щодо нежилого будинку по вул. Малишка, 39, в тому числі щодо включення його до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва.

Позивачем спірне майно у власність відповідачу не передавалось, а тому в нього не виникло на нього право власності та розпорядження ним.

Згідно з п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскільки прийняття Дніпровською районною в м. Києві радою пункту 18 додатку до рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 20.03.2003 р. № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва»в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 по вул. Малишка, 39 до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва порушує право власності територіальної громади м. Києва та обмежує право його здійснення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Київською міською радою доведено порушення вимог законодавства та її права власності, внаслідок прийняття Дніпровською районною радою рішення про включення нежилого будинку площею 1534,60 по вул. Малишка, 39 до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, а тому позовні вимоги про визнання недійсним та скасування пункт 18 додатку до рішення Дніпровської районної в м. Києві ради від 20.03.2003 р. № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва», в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 по вул. Малишка, 39 до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 18 додатку до рішення Дніпровської районної в місті Києві ради від 20.03.2003 р. № 68 «Про закріплення об'єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва»в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 по вул. Малишка, 39 до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва

Стягнути з Дніпровської районної в місті Києві ради (02094, м. Київ, бульв. Праці, 1/1, код 26077572) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяС.А. Ковтун

Рішення підписано 27.07.2010 р.