Ухвала суду № 10610051, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 39/31726.07.10 Заявник (боржник) Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Стягувач Приватне підприємство «Ленар»

про відстрочку виконання рішення суду

По справі № 39/317

За позовом Приватного підприємства «Ленар»

до Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 262624,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача Ядришнікова О.Ю. –директор

Від відповідача Стальна О.О. –довіреність № 06/1-201 від 10.02.2010 р.

Обставини справи:

23.11.2009 р. Господарським судом міста Києва винесено рішення по справі № 39/317 за позовом Приватного підприємства «Ленар» до Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення заборгованості в розмірі 262624,00 грн. на підставі договору № 10 від 19.05.2008 р.

Вищезазначеним рішенням по справі № 39/317 Господарський суд міста Києва позовні вимоги Приватного підприємства «Ленар» задоволено повністю, стягнуто з Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, проспект Комарова, 7, ідентифікаційний код 03193465; р/р 35410055000082 ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019) на користь Приватного підприємства «Ленар»(95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, буд. 11-А; ідентифікаційний код 20693229; рахунок № 26000000130001 в АКБ “ЧБРР”, м. Сімферополь, МФО 384577) 262624,00 грн. (двісті шістдесят дві тисячі шістсот двадцять чотири гривні 00 коп.) основного боргу, 2626,24 грн. (дві тисячі шістсот двадцять шість гривень 24 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, повернуто Приватному підприємству “Ленар”(95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, буд. 11-А; ідентифікаційний код 20693229; рахунок № 26000000130001 в АКБ “ЧБРР”, м. Сімферополь, МФО 384577) з доходу Державного бюджету України 3,76 грн. (три гривні 76 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 277 від 10.09.2009 року, оригінал якого залишити в матеріалах справи № 39/317.

15.12.2009 р. Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. по справі № 39/317, яке набрало законної сили 08.12.2009 р., було видано наказ про стягнення з Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Приватного підприємства «Ленар» вищенаведених сум.

21.06.2010 р. Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою № 06/1-1301 від 21.06.2010 р. про відстрочку виконання судового рішення від 23.11.2009 р. по справі № 39/317 (надалі –заява).

Відповідно до вищенаведеної заяви заявник просить суд відстрочити сплату заборгованості в загальній сумі 262624,00 грн. до моменту надходження бюджетних коштів на рахунок заявника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 р. розгляд заяви Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. по справі № 39/317 призначено на 26.07.2010 р. на 12:00 год.

21.07.2010 року стягувач (позивач) через відділ діловодства суду подав письмові пояснення на заяву заявника (відповідача) про відстрочку виконання рішення, яким проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду заперечував, з огляду на відсутність об’єктивних причин для надання розстрочки у виконанні рішення суду.

Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні 26.07.2010 р. на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2010 р. подав пояснення до заяви Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочку виконання рішення № 06/1-1463 від 23.07.2010 р., зокрема, щодо винятковості обставин свого звернення до суду з відповідною заявою (надалі –пояснення № 06/1-1463 від 23.07.2010 р.).

ВСТАНОВИВ:

Приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з роз’ясненнями Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996, № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Заяву про відстрочку виконання рішення суду від 23.11.2009 р. у справі № 39/317 відповідач обґрунтовує тим, що він є бюджетною установою та фінансується за рахунок бюджетних коштів, а тому відповідач не має можливості оплатити в повному обсязі заборгованість за надані позивачем санаторно-курортні путівки, в зв’язку з затримкою бюджетного фінансування.

Розглянувши заяву Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. по справі № 39/317, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення наведеної заяви з огляду на такі обставини.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання відповідача на норми Бюджетного кодексу України, як на підставу сплати коштів лише після надходження фінансування з державного бюджету судом відхиляються, оскільки норми Бюджетного кодексу України не звільняють відповідача від обов’язку сплачувати кошти за цивільно-правовими зобов’язаннями.

Судом також вважаються необгрунтованими твердження заявника про розгляд проекту рішення Київської міської ради про виділення коштів на 2010 р. для погашення кредитної заборгованості. Оскільки прийняття зазначеного рішення не віднесено до компетенції відповідача.

Отже, жодних доказів наявності дійсно виняткових обставин, які можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення по справі № 39/317, заявником не вказано та не подано.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. по справі № 39/317 та відмову в задоволенні останньої, запобігаючи одночасно ще більшому порушенню прав та охоронюваних законом інтересів стягувача (позивача).

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 р. по справі № 39/317 відхилити.

2. Копію ухвали направити заявнику (боржнику) та стягувачу.

Суддя Гумега О. В.