Рішення № 10609899, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/25015.07.10 За позовомДержавного підприємства «Український державний інститут з проектування об’єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» До           1.          Приватного акціонерного товариства «ВіЕйБі Страхування»

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

Простягнення 411985,39 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Мельник О.В.

Від відповідача           1. Дудка І.В.

                              2. не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Страхування»про стягнення 336738,79 грн. страхового відшкодування, 31821,81 грн. індексу інфляції, 8137,08 грн. 3% річних, 35287,71 грн. вартості залишків автомобіля за договором №280001-010-1107/08 добровільного страхування наземного транспорту від 14.10.2008р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить провадження в частині стягнення 336738,79 грн. страхового відшкодування припинити, в зв’язку з тим, що Відповідач-1 після порушення провадження у справі сплатив страхове відшкодування в розмірі 336738,79 грн. Позивач просить стягнути з Відповідача-1 31821,81 грн. індексу інфляції, 8137,08 грн. 3% річних, 17257,86 грн. пені, з Відповідача-2 просить стягнути 35287,71 грн. вартості залишків автомобіля за договором №280001-010-1107/08 добровільного страхування наземного транспорту від 14.10.2008р.

Відповідно до уточненого розрахунку позивач просить додатково стягнути з відповідача 17 257,86 грн. пені за період з 20.10.2009р. по 20.04.2010р. відповідно до п.п.26.4.3 договору та ст.549 Цивільного кодексу України.

Клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог не підлягає задоволенню та не приймається судом до розгляду, у зв‘язку з тим, що це фактично нові вимоги, збільшення яких неможливе, оскільки останні не були заявлені в позовній заяві від 11.05.2010р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийнятті рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, якщо бони були заявлені в позові.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 01.06.2010р. та доповненнях до відзиву від 08.07.2010.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 22.06.2010р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2006 між Державним підприємством «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»          договір № 18/10/06-1 фінансового лізингу, за яким відповідач 2 надав позивачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу легковий автомобіль марки «AUDI»МОДЕЛЬ «A6 AG guattro», номер кузова № WAUZZZ4F77N050047, д.н.з. АК 3308 КК, для підприємницький цілей у власній господарській діяльності позивача на визначений строк.

Згідно п.2.1. договору, строк користування позивачем т/з становить 38 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому передачі майна.

Відповідно до п.3.1.2. Договору, - 3.1.2. Загальна вартість Майна на момент укладення Договору складає: без ПДВ - 387 527,60 гри., крім того ПДВ - 77 505,51 грн., разом з ПДВ - 465 033,11 грн.

Відповідно до умов ст.7 Договору, - 7.1.1. Лізингоодержувач зобов'язаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування Майна (укласти відповідний договір страхування) на наступних умовах:

7.1.1. Страхова компанія обирається Лізингоодержувачем за погодженням з лізингодавцем.

7.1.3. Призначення Лізингодавця вигодонабувачем протягом всього періоду страхування. 7.4. Ризик випадкового знищення, викрадення або випадкового пошкодження Майна несе лізінгоодержувач з моменту підписання Сторонами Акту приймання - передачі.

14.10.2008          року між Позивачем, Відповідачем 2 та Закритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Страхування»(Відповідачем-1) було укладено договір №280001-010-1107/08 добровільного страхування наземного транспорту.

Згідно умов п.3 Договору страхування, Вигодонабувачем був призначений Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг».

Відповідно до п.10 Договору страхування, період страхування - з 24.10.2008 р. по 23.10.2009 р.

Згідно Додатку №1 до Договору страхування «Перелік транспортних засобів на 1 термін страхування», позивачем за цим Договором було застраховано легковий автомобіль марки «AUDI», модель «А6 Limousine guattro», номер кузова №WAUZZZ4F77N050047, д.н.з. АК 3308 КК, дійсною вартістю (на дату страхування) - 372 026,50 грн., страхова сума - 372 026,50 грн.

25.04.2009          року застрахований автомобіль марки «AUDI»., д.н.з. АК 3308 КК, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої отримав значні механічні пошкодження, про що Відділом ДА1 Києво-Святошинського району в Київській області (м. Боярка) було видано відповідну довідку про пошкодження.

28.04.2009 року, на виконання п.п.26.2.6 та п.п. 27.1.4. Договору страхування, Позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про страховий випадок та надав необхідний перелік документів, за даним страховим випадком відповідачем 1 було заведено страхову справу № 1446, а Сторонами було складено «Перелік необхідних документів»та оформлено всі необхідні для виплати страхового відшкодування документи.

14.05.2009 року на замовлення відповідача 1 приватним підприємцем Дроновим Дмитром Сергійовичем (діючим на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 6235/07 від 08.10.2007, виданого Фондом державного майна України) було проведено товарознавче дослідження застрахованого Т/З, за результатами якого був складений звіт №.6639-ост.

В вказаному звіті № 6639-ост від 14.05.2009 року суб'єктом оціночної діяльності надано висновок, що проведення відновлювального ремонту застрахованого Т/3 після ДТП недоцільне з економічної точки зору, а утилізаційна вартість автомобіля марки «AUDI», д.н.з.АК 3308 КК, складає 35 287,71 грн..

Відповідно до п.3 ст.20 Закону «Про страхування»та умов п.3 ст.988 ЦК України страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п. 30.1 Договору з дати отримання всіх необхідних документів Страховик протягом 10 робочих днів:

- складає страховий акт із розрахунком страхового відшкодування та приймає рішення щодо його виплати , або

- обґрунтовано відстрочує прийнятті рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування, про що письмово повідомляє Страхувальника протягом 5 робочих днів з дати прийняття такого рішення, або

- приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що письмово повідомляє Страхувальника протягом 5 робочих днів з дати прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 30.2 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється Страхувальнику згідно його заяви або Вигодонабувачу протягом 10 робочих днів з дати прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

За договором страхування позивачем був застрахований легковий автомобіль марки «AUDI», модель «А6 Limousine guattro», номер кузова № WAUZZZ4F77N050047, д.н.з. АК 3308 КК, дійсною вартістю - 372 026,50 грн., страхова сума - 372 026,50 грн.

25.04.2009р. застрахований автомобіль потрапив в дорожньо-транспортному пригоду, в результаті якої отримав механічні пошкодження.

Позивач своєчасно звернувся до відповідача-1 із заявою про страховий випадок, надав необхідних перелік документів, за даним страховим випадком сторонами було складено «перелік необхідних документів»та оформлено всі необхідні для виплати страхового відшкодування документи (страхова справа № 1446).

Відповідно до умов договору страхування відповідча-1 зобов’язаний в строк до 10.06.2009р. виплатити страхове відшкодування за страховим випадком від 25.04.2009р.

Судом встановлено, що 18.05.2010р. відповідач-1 –Приватне акціонерне товариство «ВіЕйБі страхування», фактично після порушення провадження у справі № 4/250 та призначення дати судового провадження, сплатив позивачу по договору № 28001-010/1107/08 добровільного страхування від 14.10.2008р. страхове відшкодування у розмірі 336738,79 грн. по страховому випадку від 25.04.2009р.

Тому в частині вимоги Позивача про стягнення 336738,79 грн. страхового відшкодування провадження у справі слід припинити на підставі п.1.-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Але суд прийшов до висновку, що позивач в порушення умов договору № 28001-010/1107/08 добровільного страхування від 14.10.2008р. сплатив позивачу по договору страхове відшкодування у розмірі 336738,79 грн. по страховому випадку від 25.04.2009р. з наступного.

Відповідно до п.3 ст.20 Закону «Про страхування»та умов п.3 ст.988 ЦК України страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до умов п.п. 26.4.3. договору страхування страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений цим договором строк.

Відповідно до п. 30.1 Договору з дати отримання всіх необхідних документів Страховик протягом 10 робочих днів:

- складає страховий акт із розрахунком страхового відшкодування та приймає рішення щодо його виплати , або

- обґрунтовано відстрочує прийнятті рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування, про що письмово повідомляє Страхувальника протягом 5 робочих днів з дати прийняття такого рішення, або

- приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що письмово повідомляє Страхувальника протягом 5 робочих днів з дати прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 30.2 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється Страхувальнику згідно його заяви або Вигодонабувачу протягом 10 робочих днів з дати прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З урахуванням п.п.30.1 та 30.2 договору страхування виплата страхового відшкодування повинна бути здійснена на протязі 20 робочих днів після надання позивачем необхідних документів, тобто до 10.06.2009р.

Матеріалами справи доведено, що після 20 днів від дати оформлення усіх необхідних документів, позивач письмово звернувся до відповідача-2 із проханням виплатити страхове відшкодування, однак Відповідач-1 на дане звернення ніякої відповіді не надав, а також не повідомив ніякої інформації про результати вирішення страхової справи №1446.

Протягом червня-грудня місяців 2009р. позивач неодноразово письмово звертався до Відповідача-1 і до Відповідача-2 із листами з вимогою здійснити виплату страхового відшкодування по випадку від 25.04.2009р. та надати інформацію по справі.

Однак відповідачі ніяких відповідей або інформації по страховому випадку позивачу не надали.

Суду також доведено, що за весь період прострочення виконання зобов’язання по Договору, Відповідач-1 не звертався до Позивача щодо відстрочення прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування або щодо необхідності надання будь-яких додаткових документів чи проведення додаткових досліджень по страховому випадку, і Відповідачем-1 цей факт не заперечується.

В відзиві на позов Відповідач-1 зазначив, що він ще 04.06.2009р. звертався до Відповідача-2 із листом №314/у/б з приводу врегулювання питання щодо виплати страхового відшкодування та просив підтвердити свої рішення на перерахування страхового відшкодування на відповідний рахунок, або дати згоду на виплату відшкодування позивачу, однак Відповідач-2 не було надано відповідне погодження чи то необхідних реквізитів що начебто унеможливило здійснення своєчасної виплати страхового відшкодування Відповідачем-1.

Матеріалами справи доведено, що Відповідач -1 майже через рік повторно звернувся до Відповідача-2 із листом №143/п, в якому просив вже протягом 5 днів надати відповідь на його лист.

Суд вважає доводи Відповідача-1 з посиланням на дії чи бездіяльність відповідача-2 щодо не надання відповіді для здійснення страхової виплати, в зв’язку з чим він не міг без отримання дозволу від Відповідача-2 здійснити страхове відшкодування по випадку від 25.04.2009р. необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам Договору і чинному законодавству України.

Так, Страховик (відповідач-1) в порушення п. 30.1 Договору з дати отримання всіх необхідних документів протягом 10 робочих днів:

- не склав страховий акт із розрахунком страхового відшкодування та не прийняв рішення щодо його виплати;

- обґрунтовано не відстрочив прийнятті рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування;

- не прийняв обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування;

                     Таким чином, оскільки, Приватне акціонерне товариство «ВіЕйБі Страхування»не виконало своєчасно взяті на себе по Договору договірні зобов’язання, суд вважає правомірною вимогу Позивача про стягнення з Відповідача -1 індекс інфляції та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 8137,08 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Вимога про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, індексу інфляції в сумі 31821,81 грн. підлягає задоволенню частково, у сумі 30643,23 грн., відповідно до розрахунку за період з 10.06.2009р. по 27.04.2010р..

В частині позову до відповідача-2, суд відмовляє оскільки:

- по перше позивач повернув залишки транспортного засобу власнику –відповідачу-2, так як даний транспортний засіб знаходився в користуванні у позивача;

- по друге Позивач вимагає сплатити саме вартості залишків транспортного засобу, даний обов’язок відповідача-2 сплатити саме за залишки транспортного засобу не передбачений умовами укладеного між сторонами договору фінансового лізингу;

- по третє, Позивач, як на підставу виплатити вартості залишків транспортного засобу посилається на пункт договору який викладений в наступній редакції:

У випадку, якщо сума фактично отриманого в повному обсязі страхового відшкодування перевищує зобов’язання Лізінгоодержувача по сплаті лізингових платежів, сума можливих збитків, завданих Лізінгодавцю, додаткових комісій (винагород) Лізінгодавцю тощо, сума такого перевищення сплачується Лізінгоодержувачу.

Тобто, для здійснення даної виплати необхідні наступні підстави:

-          фактичне отримання в повному обсязі страхового відшкодування;

-          відшкодування повинно перевищувати зобов’язання Позивача по сплаті

лізингових платежів;

-          Позивач повинен сплатити додаткові комісії.

           На момент звернення Позивача до суду жодна з цих вимог не виконана, що виключає можливість виплатити Позивачу суму страхового відшкодування, що перевищує зобов’язання Позивача, щодо виплати вартості залишків транспортного засобу, що взагалі не передбачено умовами договору фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем-1 належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 8137,08 грн. та індексу інфляції в сумі 30643,23 грн.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 3% річних у сумі 8137,08 грн. та індексу інфляції в сумі 30643,23 грн., в решті частині індексу інфляції слід відмовити, в частині стягнення суми страхового відшкодування суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

В частині позову до відповідача-2 суд відмовляє з підстав вищевикладених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

15.07.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя за згодою представників позивача та відповідача, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, п.1.1. ст.. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВіЕйБі Страхування»(юр. адреса: 03055, м. Київ, вул.. Ванди Василевської, 7, факт.адреса: 03038, м. Київ, вул.. Федорова, 32-а, код ЄДРПОУ 31927008) на користь Державного підприємства «Український державний інститут з проектування засобів дорожнього господарства «Укрдіпродор»(03068, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 39/1, код ЄДРПОУ 05416892) 30643,23 грн. індексу інфляції, 8137,08 грн. 3% річних, 3755,18 грн. державного мита та 215,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В частині стягнення суми страхового відшкодування з Відповідача-1 провадження у справі припинити.

В решті частині вимог про стягнення з Відповідача-1 індексу інфляції –відмовити.

В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»35287,71грн. залишків автомобіля відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Рішення підписано: 26.07.2010р.