Рішення № 10609842, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/30114.07.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»

доДочірнього підприємства «Прогрессо-Італія Плюс»Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія»

простягнення 3243134,33 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Івченко А.А. (довіреність б/н від 12.01.2010); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства «Прогрессо-Італія Плюс»Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія»(далі –відповідач) про стягнення 1854 300 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 506362,25 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 3000 грн. заборгованості по комісіям, 426890,43 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, оплати процентів та комісії, 452581,65 грн. упущеної вигоди, всього 3243134,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором № 61 від 14.08.2007, укладеного між позивачем та відповідачем (далі –Кредитний договір).

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2007 позивач (далі –Банк) та відповідач (далі –Позичальник) уклали Кредитний договір, відповідно до розділу 1 якого Банк зобов’язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (далі –Кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Кредитним договором, а Позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

Банк видає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту та валюта кредиту –3000000 грн. (пункт 2.1.1 Кредитного договору); процентна ставка –18% річних (пункт 2.1.3 Кредитного договору).

Дата остаточного повернення Кредиту –13.08.2010 (пункт 2.2 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.2 Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360»(фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році) за ставкою, визначеною у пункті 2.1 цього Кредитного договору з моменту видачі Кредиту до терміну, вказаному у пункті 2.2 цього Кредитного договору. Нарахування комісії відбувається згідно строків, передбачених Обліковою політикою Банку, до термін вказаному у пункті 2.2 Кредитного договору.

Згідно пункту 5.1 Кредитного договору Позичальник зобов’язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Кредитним договором та/або додатками до нього. Повернення суми Кредиту здійснюється згідно графіка: з 3-го по 35-й місяці кредитування (включно) (з листопада 2007 року по липень 2010 року), щомісячно по 88300 грн. (33 транші); протягом 36-го місяця кредитування (до 13.08.2010) –86100 грн.

07.10.2009 позивач (далі –Банк) та відповідач (далі –Позичальник) уклали додатковий договір № 1 до Кредитного договору, відповідно до пункту 2 якого виклали пункт 4.2 Кредитного договору у наступній редакції:

«4.2.1. Проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360»(фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році) за ставкою, визначеною у пункті 2.1 цього Кредитного договору з моменту видачі Кредиту до терміну, вказаному у пункті 2.2 цього Кредитного договору.

4.2.2. Нарахування комісії відбувається згідно строків, передбачених Обліковою політикою Банку, до термін вказаному у пункті 2.2 Кредитного договору.

4.2.3. Нарахування процентів та комісій за користування Кредитом може бути припинено раніше, ніж до настання терміну, вказаного в пункті 2.2 цього Кредитного договору, у випадках передбачених законодавством України або за згодою сторін.»

25.05.2009 позивач направив відповідачу претензію № 04-2944/09 щодо сплати заборгованості, відсотків та комісії за управління Кредитом. Вказана претензію була отримана відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач відповідно до строків встановлених пунктом 5.1 Кредитного договору повинен був погасити прострочену заборгованість по кредиту в сумі 1854 300 грн.

Проте, відповідач у встановлений пунктом 5.1 Кредитного договору строк свого зобов’язання щодо погашення простроченої заборгованості по кредиту в сумі 1854300 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 1854300 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

За надання Кредиту Позичальник сплачує Банку наступні комісії, встановлені тарифами Банку: за розгляд кредитної заявки –1000 грн., сплачується протягом 3-х днів з дати видачі кредитних коштів (пункт 4.1.1); за видачу кредиту –1,5% від суми кредиту вказаного в пункті 2.1.1 Кредитного договору (45000 грн.) сплачується в день видачі кредитних коштів (пункт 4.1.2 Кредитного договору); за управління Кредитом –300 грн., сплачується щомісячно (пункт 4.1.3 Кредитного договору); за дострокове повернення кредитних коштів –0,05% від суми достроково повернених кредитних коштів –сплачується не пізніше дня дострокового повернення кредитних коштів та за умови, коли Позичальник за двадцять календарних днів письмово не повідомив Банк про настання такого випадку (пункт 4.1.4 Кредитного договору); інші комісії –відповідно до діючих тарифів Банку (пункт 4.1.5 Кредитного договору).

Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до пункту 4.2 Кредитного договору, у валюті Кредиту щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти (пункт 4.3 Кредитного Договору).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (частина 1 статті 536 ЦК України).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина 2 статті 536 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті відсотків та заборгованості по комісіям підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 506362,25 грн. заборгованості по сплаті відсотків та в сумі 3000 грн. заборгованості по комісіям. Розрахунок заборгованості по сплаті відсотків та заборгованості по комісіям відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пунктам 2.1.3, 4.1.1 –4.1.5, 4.2 та 4.3 Кредитного договору.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань (повернення Кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу Банку сплачує йому пеню: за зобов’язаннями у гривні –в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов’язаннями у іноземній валюті –0,05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми (пункт 7.1 Кредитного договору).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту, оплати процентів та комісії підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 426890,43 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, оплати процентів та комісії. Розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту, оплати процентів та комісії відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 7.1 Кредитного договору.

За невиконання або неналежне виконання Позичальником свого зобов’язання по своєчасному поверненню Кредиту або його частини, Позичальник, крім сплати пені, на вимогу Банку відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду. Упущена вигода розраховується за весь період прострочення шляхом нарахування на суму процентної ставки (пункт 2.1 Кредитного договору) збільшеної в півтори рази (пункт 7.5 Кредитного договору).

Згідно частини 1 та частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача упущеної вигоди підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 452581,65 грн. упущеної вигоди. Розрахунок упущеної вигоди відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 7.5 Кредитного договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути Дочірнього підприємства «Прогрессо-Італія Плюс»Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія»(02147, м. Київ, вул. Ентузіастів, 39, ідентифікаційний код 25290772) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(01150, м. Київ, вул. Горького, 91/14, ідентифікаційний код 14361598) 1854 300 (один мільйон вісімсот п’ятдесят чотири тисячі триста) грн. боргу, 506 362 (п’ятсот шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 25 коп. заборгованості по сплаті відсотків, 3000 (три тисячі) грн. заборгованості по комісіям, 426 890 (чотириста двадцять шість тисяч вісімсот дев’яносто) грн. 43 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, оплати процентів та комісії, 452 581 (чотириста п’ятдесят дві тисячі п’ятсот вісімдесят одну) грн. 65 коп. упущеної вигоди, а також 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано –26.07.2010