Рішення № 10609723, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/27315.07.10 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУДІЯ ОЛЕНИ ПЕТРОВОЇ «СПРИЯННЯ ПРОСУВАННЮ»

про стягнення боргу

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 14 червня 2010р.

ОСОБА_3 - за довіреністю від 22 червня 2010р.

ОСОБА_1

від відповідача: Петрова О.Д. керівник,

Кравченко С.В. за дорученням від 17 червня 2010 року

В судовому засіданні 15.07.10, за згодою представників сторін в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася 21 травня 2010 року до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУДІЯ ОЛЕНИ ПЕТРОВОЇ «СПРИЯННЯ ПРОСУВАННЮ»про стягнення з останнього основної суму боргу в розмірі 111330 грн. 75 коп., пені 16060 грн. 56 коп., збитків у вигляді інфляційного збільшення від основної суми боргу 9570 грн. 67 коп., 3 % річних від простроченої суми 2301 грн. 87 коп., держмита 1412 грн. 64 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн. 00 коп., витрати на оплату послуг адвоката 2 000 грн. 00 коп.

Крім того, Позивач просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти, які належать Відповідачу.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач порушив умови договору оренди від 26 лютого 2009 року, а саме не вносить орендну плату за приміщення в повному обсязі, внаслідок чого, відповідно до законодавства Позивач нарахував пеню, збитки у вигляді інфляційного збільшення від основної суми боргу, збитки від інфляції та 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 534, 610, 611, 622, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 222, 229 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 28 травня 2010 року порушено провадження у справі № 40/273, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2010 року.

В судовому засіданні Позивач подав пояснення по справі (на виконання ухвали суду від 28 травня 2010 року про порушення провадження у справі).

Відповідач в судовому засіданні 17 червня 2010 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що визнає заборгованість перед Позивачем за оренду офісного приміщення. Причиною виникнення заборгованості є тяжкий фінансовий стан. Крім того, Відповідач просить оголосити перерву в судовому засіданні для врегулювання та погодження сторонами суми боргу.

17 червня 2010 року в судовому засіданні оголошено перерву до 01 липня 2010 року.

На адресу суду Відповідачем надані оборотно-сальдова відомість по рахунку та картка рахунку, де зазначено, що Відповідач визнає суму боргу в розмірі 136 700 грн 34 коп. станом на 30 червня 2010 року.

В судовому засіданні 01 липня 2010 року Позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача основну суму боргу у розмірі 149 882 грн 83 коп., пеню за весь час прострочення 15 067 грн 45 коп., збитки у вигляді інфляційного збільшення від основної суми боргу, виходячи із встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 5 798 грн 88 коп., 3 % річних від простроченої суми 2 367 грн 90 коп., держмито 1 700 грн 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн 00 коп., витрати на оплату послуг адвоката 2 000 грн 00 коп.

01 липня 2010 року в судовому засіданні представник Відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з заявою про збільшення позовних вимог та проведення взаєморозрахунків.

В судовому засіданні 01 липня 2010 року оголошено перерву до 13 липня 2010 року.

13 липня 2010 року Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з тим, що зі сторони Позивача не надані документи для оформлення звірки.

Позивачем в судовому засіданні надано заяву про забезпечення позову, в якій Він просить накласти арешт на майно та грошові суми, що належать Відповідачу. В задоволенні зазначеної заяви в судом було відмовлено.

В судовому засіданні 13 липня 2010 року оголошено перерву до 15 липня 2010 року.

В судовому засіданні 15 липня 2010 року Позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача основну суму боргу у розмірі 142 220 грн 56 коп., пеню за весь час прострочення 15 067 грн 45 коп., збитки у вигляді інфляційного збільшення від основної суми боргу, виходячи із встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 5 798 грн 88 коп., 3 % річних від простроченої суми 2 367 грн 90 коп., держмито 1 674 грн 54 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн 00 коп., витрати на оплату послуг адвоката 2 000 грн. 00 коп. Крім того, Позивач просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку Відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, встановив.

26 лютого 2009 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 (Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Олени Петрової «Сприяння Просуванню»(Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору Позивач (Орендодавець) зобовязується передати, а Відповідач (Орендар) зобовязується прийняти на умовах тимчасового платного користування жиле приміщення площею 77,4 кв.м., в квартирі під № 6, котра знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Приміщення передається орендарю на підставі Акту прийому-передачі Приміщення, який складається після підписання сторонами цього договору (п. 2.1. Договору). На виконання зазначеного пункту Договору 26 лютого 2009 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що строк оренди приміщення встановлюється до 26 лютого 2010 року з подальшим правом на продовження цього договору, або з урахуванням випадків дострокового розірвання чи припинення, згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору по закінченні строку оренди, строк користування приміщенням Відповідачем може бути продовжений.

Орендар зобовязаний сплачувати плату за користування Приміщення в розмірах та в строки, зазначені цим договором.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що місячна орендна плата за цим договором складає 10085 грн. 00 коп. без ПДВ та сплачується Відповідачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Підпунктом 8.1.1. Договору зазначено, що Відповідач зобовязується своєчасно вносити орендну плату в розмірах та порядку, передбаченому цим договором.

Відповідач у випадку прострочки внесення орендної плати несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (п. 9.2. Договору).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників Сторін, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

На підставі доказів, досліджених під час розгляду справи, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобовязання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобовязання по сплаті орендних платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунками, уточненими Позивачем, що наявні в матеріалах справи, сума основної заборгованості склала 142 220 грн 56 коп., збитки у вигляді інфляційного збільшення від основної суми боргу, виходячи із встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 5 798 грн 88 коп., 3 % річних від простроченої суми 2 367 грн 90 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з розрахунками, уточненими Позивачем, що наявні в матеріалах справи, сума основної заборгованості склала 142 220 грн 56 коп., пеня - 15 067 грн 45 коп., збитки у вигляді інфляційного збільшення від основної суми боргу, виходячи із встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 5 798 грн 88 коп., 3 % річних від простроченої суми 2 367 грн. 90 коп. Враховуючи вищезазначене суд приходить до винову, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком, уточненим Позивачем, що наявний в матеріалах справи, пеня складає 15 067 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000 грн 00 коп., то і вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач для захисту порушеного права звернувся до адвоката ОСОБА_7 за юридичною допомогою, уклавши з ним договір про надання юридичної допомоги № 01/09 від 01 вересня 2009 року. Згідно квитанції № ПН 58418 від 25 листопада 2009 року Позивач сплатив послуги адвоката в сумі 2 000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТУДІЯ ОЛЕНИ ПЕТРОВОЇ «СПРИЯННЯ ПРОСУВАННЮ»(юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ідентифікаційний код 36000873, банківські реквізити: п/р 26000060157907 в РЦ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в місті Києві, МФО 320649, свідоцтво платника ПДВ № 100129118 ІПН 360008726590) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (04107, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити: п/р НОМЕР_2 в КГ РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в м. Києві, МФО НОМЕР_3) суму основної заборгованості в розмірі 142 220,56 грн (сто сорок дві тисячі двісті двадцять грн пятдесят шість коп.), пеню у розмірі 15 067,45 грн (п'ятнадцять тисяч шістдесят сім грн сорок пять коп.), збитки у вигляді інфляційного збільшення із основної суми боргу у розмірі 5 798,88 грн (пять тисяч сімсот девяносто вісім грн вісімдесят вісім коп.), три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 2 367,90 грн (дві тисячі триста шістдесят сім грн 90 коп.), витрати на оплату послуг адвоката 2 000,00 грн (дві тисячі гривен нуль коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1654,55 грн (одна тисяча шістсот пятдесят чотири грн. пятдесят пять коп.) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн (двісті тридцять шість грн. нуль коп.)

3. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України. .

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 23.07.2010р.