Рішення № 10609608, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/17527.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монітор»

до Міністерства оборони України

третя особа Державне казначейство України

про стягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О. Представники сторін:

Від Позивача Рибалова Л.В. предст.,

Від Відповідача Гордієнко В.І. предст.,

Від Третьої особи Бабак О.П. предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монітор»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 1877655,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за Договором № 271/3/09/31 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 09.12.2009 в частині повної оплати поставленої Позивачем на виконання вказаного Договору продукції.

Відповідач заборгованість перед Позивачем в сумі 1877655,00 грн. визнає, однак проти задоволення позову заперечує зазначивши, що він фінансується за рахунок бюджетних коштів, тому вважає, що не з його вини виникла така заборгованість за поставлену продукцію.

Третя особа Державне казначейство України надала письмові пояснення по суті спору, в яких зазначила, що в обліку Державного казначейства України у грудні 2009 року зареєстровані зобовязання Міністерства оборони України перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Монітор»в сумі 2726655,00 грн., з яких сплачено 849000,00 грн. Станом на час розгляду спору в обліку залишилась непогашеною кредиторська заборгованість в сумі 1877655,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.12.2009 між Міністерством оборони України (далі Відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монітор»(далі Позивач, Постачальник) укладено Договір № 271/3/09/31 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується постачати капелюхи та інші головні убори для потреб Міністерства оборони України (далі товар), а Замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами відповідно до положень Договору (п. 1.1 Договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 271/3/09/31 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 09.12.2009 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 1.2 Договору загальна вартість товару з ПДВ становить 2726655,00 грн.

Так, на виконання умов Договору № 271/3/09/31 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 09.12.2009 Позивач поставив Відповідачу товар в кількості 16450 одиниць на загальну суму 2726655,00 грн. за накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Отримання Відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписами його представників на зазначених видаткових накладних та актами приймального контролю якості головних уборів.

Таким чином, Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином.

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється протягом 10 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником Замовнику (до Департаменту державних закупівель та ресурсного забезпечення Міністерства оборони України) належним чином оформлених документів, передбачених Договором.

Судом встановлено, що Міністерством оборони України не виконано своїх зобовязань щодо здійснення оплати за поставлений товар, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем станом на 21.01.2010. Факт відсутності оплати за поставлений товар був підтверджений представником Відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач стверджує, що станом на час розгляду спору ним не було отримано бюджетне фінансування закупівлі товару, що є предметом Договору, відсутність фінансування з державного бюджету сталася не з його провини та не може вважатись порушенням Відповідачем умов Договору.

Однак дане твердження судом не приймається.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Таким чином, умови Договору повязують оплату Товару саме з наявністю бюджетного призначення, тобто - з передбаченням у бюджеті міста Києва чи кошторисі Відповідача наявності бюджетного повноваження на оплату закупівлі, а не фактичним надходженням грошових коштів на реєстраційний рахунок.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Бюджетного кодексу України виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюється за процедурою, визначеною статтею 51 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що стадіями виконання бюджету за видатками визнаються: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; 2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт та послуг; 5) здійснення платежів; 6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Таким чином, законодавство України не привязує виконання місцевого бюджету (здійснення платежів) до фактичного надходження коштів розпоряднику. Така стадія виконання бюджету відсутня.

Бюджетне зобовязання щодо оплати поставки по Договору № 271/3/09/31 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 09.12.2009 виникло у 2009 році, оскільки поставка у повному обсязі була здійснена у грудні 2009 року.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України Державним казначейством України зареєстровано фінансове зобовязання Відповідача у розмірі 2726655,00 грн. за Договором № 271/3/09/31 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 09.12.2009.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором № 271/3/09/31 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 09.12.2009 і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких інших осіб.

Таким чином, посилання Відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє його від виконання зобовязань щодо оплати поставленого та прийнятого товару, тому судом не приймаються.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 1877655,00 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монітор»(61010, м. Харків, вул. Георгіївська, б. 10, код 30036167) 1877655,00 грн. основного боргу, 18 776,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 29.04.2010