Рішення № 10609514, 12.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.10 Справа № 11/68/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічне акціонерне товариство “Банк Петрокоммерц –Україна” (вул. Велика Житомирська, буд. 20, м. Київ, 01025)

до відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Багато-профільна торгівельно-промислова компанія “АЛНІ” (вул. Косигіна, 8/81, м. Запоріжжя, 69120)

до відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Альфа-Омега” (вул. Авраменка, буд. 22, кв. 86, м. Запоріжжя, 69120)

до відповідача-3: Відкрите акціонерне товариство “Спеціалізована пересувна механізована колона № 199” (вул. Східна, буд. 3-г, м. Запоріжжя, 69117)

у присутності представників:

позивача: Костенко Ф.Ф. –дов. ВМО №580084 від 27.10.2009р.;

відповідача 1: Леонова Л.М. –дов.б/н від 24.02.2010р.;

відповідача 2: Леонова Л.М. –дов.б/н від 24.02.2010р.;

відповідача 3: Леонова Л.М. –дов.б/н від 24.02.2010р.

про: стягнення 614 931,99 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц-Україна” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Багатопрофільна торгівельно-промислова компанія “АЛНІ”, товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Альфа-Омега” і відкритого акціонерного товариства “Спеціалізована пересувна механізована колона №199” 614931,99 грн., які складаються з 498469,74 грн. суми заборгованості за основною сумою кредиту, 80951,54 грн. суми заборгованості по нарахованим простроченим відсоткам та 35510,71 грн. пені за неналежне виконання зобов’язань по кредиту.

10.02.2010р. порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.

З метою витребування додаткових доказів, що мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та об’єктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувалась перерва, за клопотання представників сторін розгляд справи відкладався. Строк вирішення спору неодноразово продовжувався як за ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області так і за заявою сторін.

В судовому засіданні, яке відбулось 12.07.2010р. від представника відповідачів надійшло клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Денисенка Вадима Анатолійовича. Клопотання вмотивовано тим, що дана вказана є учасником правовідносин, які розглядаються в даній справі і винесення рішення про солідарне стягнення з відповідачів суми позову може суттєво вплинути на виконання рішення, а саме Денисенко В.А. не буде притягнутий як солідарний поручитель.

Дослідивши кредитний договір та договори поруки суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки Денисенко В.А. не є учасником правовідносин, що розглядаються, а лише виступав представником ВАТ “Спеціалізована пересувна механізована колона № 199” та ТОВ “Багатопрофільна торгівельно-промислова компанія “АЛНІ”. Жодних зобов’язань за вказаними договорами на Денисенка В.А. не покладалось.

Крім того, для залучення до участі у справі третьої особи господарський суд зобов’язаний відкласти розгляд справи для надання можливості особі, яка залучається ознайомитися з позовними вимогами, підготувати обґрунтовані пояснення стосовно предмету спору. Представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідачів про продовження строку вирішення спору, який спливає 14.07.2007р., що унеможливлює відкладення розгляду справи.

Позивач наполягає на позовних вимогах, зокрема зазначає на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов’язань за кредитним договором № 041-08-07 від 27.08.2007р., договорами поруки № 042-08-07/3 та № 070-08-07/5 від 27.08.2007р. щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування коштами. Порушення строків виконання зобов’язань обумовило нарахування пені.

Відповідачі 1 та 2 у відзиві на позовну заяву проти задоволення вимог позивача заперечують, при цьому стверджують, що укладаючи додаткові угоди № 2, 3, 4 до кредитного договору позивач та відповідач 3 не отримали згоди від ТОВ “Багатопрофільна торгівельно-промислова компанія “АЛНІ” та ТОВ “Торгово-промислова компанія “Альфа-Омега”. Відповідно до вказаних додаткових угод уточнювався графік повернення кредитних коштів, що призвело, на думку відповідачів 1 та 2 до збільшення обсягу їх відповідальності, що є не припустимим, у зв’язку з чим вони вважають договори поруки такими, що припинили свою дію. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 3 по суті позовних вимог не заперечив, але пославшись на важке фінансове становище підприємства просив зменшити розмін штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення строком на один рік.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Між Відкритим акціонерним товариством “Спеціалізована пересувна механізована колона № 199” (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством “Банк Петрокоммерц-Україна”, яке є правонаступником Закритого Акціонерного Товариства “Банк Петрокоммерц-Україна” (Банк) укладено кредитний договір № 041-08-07 від 27.08.2007р., у відповідності до якого Банк надав кредит в межах мультивалютної кредитної лінії з лімітом фінансування 500 000, 00 гривень, з оплатою 13,5 % (процентів) річних на заборгованість у доларах США та 18,0 % (процентів) річних на заборгованість у гривні, строком до 26.08.2009р., а Позичальник зобов’язався повертати кредитні кошти в строки, встановлені у Кредитному договорі, та сплачувати проценти.

Згідно з ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальникові кредит у розмірі, порядку та на умовах, які встановлені у Розділі І та Розділі II Кредитного договору, а Позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути Банку отриманий Кредит, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені у Кредитному договорі.

Отримання кредитних коштів відповідачем 3 підтверджується випискою з рахунку Позичальника за період з 20.08.2007р. по 17.12.2009р., згідно якої та відповідно до умов Кредитного договору кредитні кошти були перераховані Позивачем на рахунок Позичальника в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач 3 зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків у встановлені договором та додатковими угодами № 2, 3, 4 до нього строки не виконав, у зв’язку з чим на час звернення позивача до суду з даною позовною заявою, за ВАТ “Спеціалізована пересувна механізована колона № 199” рахується заборгованість в сумі 498469,74 грн. простроченої основної суми кредиту та 80951,54 грн. прострочених процентів.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 4.1. статті “Відповідальність Сторін” Кредитного договору у разі невиконання і/чи неналежного виконання боргових зобов’язань в сумі, в порядку та в строки, які визначені Кредитним договором, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку (на вимогу Банку) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується додатково до прострочених сум.

За порушення строків виконання грошових зобов’язань позивач нарахував неустойку у вигляді пені в сумі 35510,71 грн. Розрахунок суми пені ретельно перевірений в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

На забезпечення виконання відповідачем 3 зобов’язань за кредитним договором 27.08.2007р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Альфа-Омега” (Поручитель 1) укладено договір поруки № 042-08-07/3, згідно якого останній зобов’язався відповідати перед Банком за Кредитним договором у тому ж обсязі, що і Позичальник.

Згідно п. 3.1. Договору поруки № 042-08-07/3, у випадку невиконання Позичальником боргових зобов’язань перед Банком за Кредитним договором, Банк має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи в частині.

Відповідно до п. 3.2. вказаного договору поруки, Відповідач 2 прийняв на себе зобов’язання у випадку невиконання Позичальником боргових зобов’язань перед Банком за Кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому банком, протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Банку.

07.12.2009р. відповідачу 2 було вручено вимогу щодо повернення кредитних коштів згідно Кредитного договору, що підтверджується доданим до позовної заяви корінцем поштового відправлення.

27.08.2007р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю “Багатопрофільна торгівельно-промислова компанія “АЛНІ” (Поручитель 2) укладено договір поруки № 040-08-07/5, згідно якого останній зобов’язався відповідати перед Банком за Кредитним договором у тому ж обсязі, що і Позичальник.

Згідно п. 3.1. Договору поруки № 040-08-07/5, у випадку невиконання Позичальником боргових зобов’язань перед Банком за Кредитним договором, Банк має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи в частині.

Відповідно до п. 3.2. вказаного договору поруки, Відповідач 1 прийняв на себе зобов’язання у випадку невиконання Позичальником боргових зобов’язань перед Банком за Кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому Банком, протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Банку.

07.12.2009р. відповідачу 1 було вручено вимогу щодо повернення кредитних коштів згідно Кредитного договору, що підтверджується доданим до позовної заяви корінцем поштового відправлення.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 498469,74 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 80951,54 грн. заборгованості по нарахованих просточених процентах та 35510,71 грн. пені за неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором № 041-08-07 та договорами поруки № 042-08-07/3 та №040-08-07/5 від 27.08.2007р. позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідачів 1 та 2 щодо припинення дії договорів поруки судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Додаткові угоди до Кредитного договору були укладено 26.05.2009р. (угода №2), 26.06.2009р. (угода №3) і 27.07.2009р. (угода №4). Їх дійсно укладено без згоди поручителів, але це обумовлено тим, що умови цих угод не передбачали збільшення обсягу зобов’язань, ані позичальника ані поручителів.

Із текстів додаткових угод № 2,3,4 вбачається, що сторони домовились лише про внесення уточнень до визначених Кредитним договором періодів графіку повернення кредитних коштів (п. 1.3.1 Кредитного договору).

Угоди не передбачають подовження строку дії основного зобов’язання, що могло би збільшити період, за який нараховуються відсотки за користування кредитом. Вони також не передбачають підвищення відсоткової ставки за користування кредитом.

Щодо твердження Відповідачів що Банк збільшив зобов’язання Позичальника в частині оплати відсотків за користування кредитом, шляхом зміни графіка здійснення окремих траншів, слід зазначити, що, додаткові угоди, якими внесено зміни до графіка погашення заборгованості, укладені до кінцевого строку погашення заборгованості. Таким чином, за умови належного виконання ВАТ “Спеціалізована пересувна механізована колона № 199” зобов’язання за Кредитним Договором, підписання додаткових угод ніяким чином не могло вплинути на нарахування відсотків за користування позичковими коштами, оскільки відповідно до умов Кредитного Договору до 26.08.2009р. Відповідач 3 повинен був погасити всю суму заборгованості. Проте, як вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, станом на день підписання додаткових угод, якими внесено зміни до графіку погашення заборгованості, зазначена заборгованість не була погашена ВАТ “Спеціалізована пересувна механізована колона № 199”.

За таких обставин, додаткові угоди укладені не з метою збільшення відсотків за користування кредитом, а з метою уникнення сплати ВАТ “Спеціалізована пересувна механізована колона № 199” штрафних санкцій за неналежне виконання умов Кредитного Договору.

Відповідно до ст. 2. Договорів поруки Відповідачі 1 та 2 зобов’язались солідарно відповідати за повне та своєчасне виконання Позичальником, його боргових зобов’язань перед Позивачем за Кредитним договором, а саме: зобов’язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені та штрафних санкцій.

З підписанням додаткових угод до Кредитного договору № 041-08-07 від 27.08.2007р. відповідальність Поручителів зменшилась у зв’язку із не нарахуванням пені під час дії додаткових угод.

Таким чином, в даному випадку не можна стверджувати про зміну зобов’язання без згоди поручителів, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності і в наслідок чого договори поруки припинили свою дію.

Клопотання відповідача 3 про зменшення суми пені на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню, оскільки право зменшувати розмір неустойки виникає у суду за умови виняткових обставин. Клопотання позивача вмотивоване тяжким фінансовим становищем, обумовленим кризою у галузі будівництва, що є основним видом діяльності підприємства.

У частині другій статті 205 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про право господарського суду зменшувати у виняткових випадках належну до сплати кредиторові неустойку, відсутнє посилання на тяжкий фінансовий стан боржника як на підставу для зменшення неустойки. Не містить такої підстави і Господарський процесуальний кодекс України. Інших, дійсно виняткових обставин позивач в своєму клопотанні не зазначає.

Стосовно клопотання відповідача 3 про надання розстрочки виконання рішення на один рік. Суд не вбачає підстав для надання розстрочки, виходячи з наступного:

Частиною першою статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідачем 3 не надано доказів в підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також що ці обставини є винятковими.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, віднести на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю “Багато-профільна торгівельно-промислова компанія “АЛНІ” (вул. Косигіна, 8/81, м. Запоріжжя, 69120, код ЄДРПОУ 31279998), товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Альфа-Омега” (вул. Авраменка, буд. 22, кв. 86, м. Запоріжжя, 69120, код ЄДРПОУ 32765428) та відкритого акціонерного товариства “Спеціалізована пересувна механізована колона № 199” (вул. Східна, буд. 3-г, м. Запоріжжя, 69117, код ЄДРПОУ 05402507) на користь публічного акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц –Україна” (вул. Велика Житомирська, буд. 20, м. Київ, 01025, код ЄДРПОУ 22906155) 498469,74 грн. простроченої заборгованості за основною сумою кредиту, 80651,54 грн. заборгованості по нарахованих прострочених процентах, 35510,71 грн. пені, 6149,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

          В судовому засіданні 12.07.2010р. за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 19.07.2010р.