Рішення № 10609391, 05.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.10 Справа № 17/134/10

Суддя

за позовною заявою: приватного підприємства “Приморськ-Теплоенергія”,

юридична адреса: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Єчіна, 4

фактична адреса: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченко/К.Маркса, 12/11

до відповідача: відділу культури та туризму Приазовської районної державної адміністрації, 72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Леніна, 11

про стягнення 16 876,95 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Святошов А.М., довіреність від 18.01.10 б/н

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

05.05.10 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство “Приморськ-Теплоенергія” (надалі ПП “Приморськ-Теплоенергія”) з позовною заявою до відділу культури та туризму Приазовської районної державної адміністрації про стягнення з відповідача 16 876,95 грн., з яких: 13 649,97 грн. основного боргу за договором № 10 про надання теплової енергії від 31.10.07, пені в сумі 1 290,98 грн. за несвоєчасну оплату за теплову енергію, 424,28 грн. - 3% річних та 1 507,72 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою від 05.05.10 судом порушено провадження у справі № 17/134/10, судове засідання призначено на 14.06.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 14.06.10 у зв’язку з неявкою в засідання суду представників сторін розгляд справи відкладено на 05.07.10.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 05.07.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 31.10.07 між сторонами укладено договір про надання теплової енергії № 10, за умовами якого Енергопостачальна організація зобов’язалася відпустити теплову енергію, а відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Свої зобов’язання за договором позивач виконав у повному обсязі. Однак, відповідач оплату за отриману теплову енергію не здійснив, внаслідок чого за період з січня 2009 року по березень 2009 року має перед позивачем заборгованість в розмірі 13 649,97 грн. За несвоєчасне виконання зобов’язання відповідачу нараховано пеню в сумі 1 290,98 грн. за період з 11.03.09 по 10.09.09, 3% річних в розмірі 428,28 грн. за період з 11.02.09 по 31.03.10 та 1 507,72 грн. індексу інфляції за період з лютого 2009 року по лютий 2010 року. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 510, 513, 526, ч. 1 ст. 901, 625, 543 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористались. Про дату, місце та час судового засідання відповідачів повідомлено належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені відповідачам за адресою, зазначеною в позовній заяві.

Судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідачів про дату, місце і час розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Оскільки нез’явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.07 між приватним підприємством “Приморськ-Теплоенергія” (Постачальник) і Приазовської дитячою музичною школою (Споживач) укладено договір № 10 про надання теплової енергії, за умовами якого (п. 1.1.) Енергопостачальна організація зобов’язується відпустити теплову енергію Споживачу, а Споживач зобов’язався оплатити отриману теплову енергії за встановленим тарифом в строки, передбачені даним договором.

Вбачається, що Споживач за цим договором не є юридичною особою, а є будівлею, яка належить юридичній особі - відділу культури і туризму Приазовської районної державної адміністрації, про що свідчить печатка, якою скріплено цей договір.

Розділом 8 договору від 31.10.07 № 10 визначено, що оплата теплової енергії, що поставляється здійснюється згідно тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування. На момент укладання договору вартість теплової енергії, що споживається складає 314,64 грн. в місяць за 1 Гкал (п. 8.1.). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 8.3.). Кінцевий розрахунок здійснюється Споживачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 8.4.).

Згідно п. 5.1. договору Споживач зобов’язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в об’ємах та строки, передбачені даним договором.

Відділ культури і туризму Приазовської районної державної адміністрації звернувся до позивача з листом від 26.11.07 № 10/571 про нарахування оплати за теплопостачання комунального закладу “Приазовська дитяча музична школа (вул. Леніна, 12 І поверх) в обсязі 50 відсотків від показників теплолічильника, встановленого в Будинку дитячої та юнацької творчості” (вул. Леніна, 12, ІІ поверх).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов’язання щодо постачання теплової енергії позивач виконав у повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт та рахунки - фактури, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, внаслідок чого, на час розгляду справи в суді сума боргу за період січень-березень 2009р. становить 13 649,97 грн., факт наявності якого підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов’язання. Зобов’язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення 13 649,97 грн. основного боргу суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення пеня за несвоєчасну оплату послуг в розмірі 1 290,98 грн. за період з 11.03.09 по 10.09.09.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що Постачальник має право у випадку несвоєчасного внесення Споживачем платежів за надані послуги, нараховувати пеню в розмірі, встановленим законом або договором.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, виходячи із змісту вищенаведених норм та змісту договору щодо стягнення пені (п. 6.1.), суд дійшов висновку, що сторони не досягли згоди щодо розміру пені та не визначено від якої суми обчислюються пеня та за який саме період.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1 290,98 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 1 507,72 грн. за період з лютого 2009 року по лютий 2010 року. та 3 % річних в розмірі 428,28 грн. за період з 11.02.09 по 31.03.10 (розрахунок міститься в матеріалах справи). Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

У відповідності до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 № 7-93, державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна заявленого позову складає 16 876,95 грн., тобто державне мито повинно складати 168,77 грн. Додане до позовної заяви платіжне доручення від 21.09.09 № 524 свідчить про оплату державного мита в сумі 857,33 грн. Отже, мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” визначено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, держане мито в розмірі 688,56 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 155, 86 грн. державного мита та 217,95 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відділу культури та туризму Приазовської районної державної адміністрації (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 02228121, МФО 813015, р/р 35411005003261 в УДК в Приазовському районі ГУДКУ Запорізької області) на користь приватного підприємства “Приморськ-Теплоенергія” (юридична адреса: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Єчіна, 4; фактична адреса: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченко/К.Маркса, 12/11, код ЄДРПОУ 31638098, МФО 380805, р/р 26001208445 в ЗОД “Райффайзен банк Аваль”) - 13 649 (тринадцять тисяч шістсот сорок дев’ять) грн. 97 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 1 507 (одну тисячу п’ятсот сім) грн. 72 коп. інфляції, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 28 коп. - 3% річних, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 86 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути приватному підприємству “Приморськ-Теплоенергія” (юридична адреса: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Єчіна, 4; фактична адреса: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченко/К.Маркса, 12/11, код ЄДРПОУ 31638098, МФО 380805, р/р 26001208445 ЗОД “Райффайзен банк Аваль”) державне мито у розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 56 коп.

Видати довідку на одержання з державного бюджету державного мита в сумі 688,56 грн.

          Суддя В.Л. Корсун