Рішення № 10609354, 01.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.10 Справа № 7/105/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “КРУК 2006”, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства “Промислово-будівельна компанія “Компаньон”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача: Шилова Н.А., дов. б/н від 30.06.2010р.

Костюк О.Д. –учасник –п. 3.1. статуту ТОВ.

Від відповідача: не з’явився

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 47513,17 грн., які складаються з 44640,00 грн. основного боргу, 172,45 грн. - 3% річних, 602,64 грн. втрат від інфляції та 2098,08 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою суду від 20.05.2010р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 01.07.2010 р.

Ухвала суду від 20.05.2010р. була направлена на адреси сторін у встановленому законом порядку.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені про час та місце судового засідання.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Сторони по справі № 7/105/10 є юридичними особами, згідно зі ст. 28 ГПК України керівник підприємства зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному об’ємі з підстав зазначених у позовній заяві та обґрунтовує ст. ст. 526, 625, 901, 903 Цивільного господарського кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умовами договору про надання охоронних послуг № 0226/08 від 03.03.2008 р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився про причини неявки суд не повідомив. Відповідач належним чином не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 20.05.2010р., без поважних причин.

За письмовим клопотанням представників позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес завершено 01.07.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПП “Промислово-будівельна компанія “Компаньон” (далі відповідач) та ТОВ “Крук 2006” (далі позивач) було укладено договір про надання охоронних послуг № 0226/08 від 03 березня 2008 року (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору, позивач зобов'язався за завданням відповідача надати охоронні послуги, в порядку та на умов визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору, відповідач зобов'язався оплатити замовленні послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Додатковими угодами від 02.03.2009 р. № 1, від 02.10.2009 р. № 2, від 05.11.2009 р. № 3, від 18.12.2009 р. № 4 та від 19.02.2010 р. № 5 було продовжувався строк дії договору № 0226/08 від 03.03.2008 р. на тих же умовах. Додатковою угодою № 5 від 19 лютого 2010 року було подовжено дію договору на тих же умовах до 01 квітня 2010 року.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість послуг, чисельність охоронців та розрахунок робочого часу розраховується згідно додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, відповідач здійснює оплату за цим договором на підставі виставленого рахунку двома рівними частинами; перша частина передплатою в розмірі 50% до 5 числа поточного місяця, за який повинна бути здійснена оплата друга частина в розмірі 50% наприкінці поточного місяця, але не пізніше 5 числа наступного місяця. Якщо передплата не буде здійснена вчасно, на 6 (шостий) календарний день з початку місяця, за який повинна бути здійснена оплата, позивач залишає за собою право призупинити надання послуг зазначених в п. 2 цього договору.

В п. 3.3. договору сторони погодили, вартість послуг може бути змінена у випадку інфляції понад 5% на місяць або зміни цінності об'єкту. Про зміну вартості послуг виконавець попереджає замовника у термін 7 (семи) днів.

Згідно з п. 3.4. договору, фактична вартість послуг за виконану роботу підтверджується в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) який підписується сторонами на протязі трьох робочих днів з початку місяця, наступного за календарним місяцем, в якому надавалися послуги.

Відповідно до п. 4.1. договору, обов’язком виконавця є своєчасне та якісне, в межах наданих повноважень, надання охоронних послуг зазначених в п. 2.1. цього договору.

Згідно з п. п. 4.2.4 договору, замовник зобов’язаний оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному в п. 3 цього договору.

Згідно з п. п. 4.2.5 договору, замовник зобов’язаний підписувати та передавати виконавцю акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) у строки зазначені у п. 3.4. цього договору Додатком №1 до Договору про надання охоронних послуг № 0226/08 від 03 березня 2008 року встановлено цілодобовий графік чергування та чисельність охоронців в кількості 2-х чоловік, а також вартість послуг із розрахунку 20 грн./год. на 1 чоловіка.

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 3 від 05 листопада 2009 року до договору про надання охоронних послуг № 0226/08 від 03 листопада 2008 року було змінено графік роботи та встановлено чисельність охоронців в кількості 3-х чоловік та вартість послуг із розрахунку 20 грн./год. на 1 чоловіка.

31 березня 2010 р. сторонами було підписано акт № ОУ-0000113 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за охоронні послуги за березень 2010р. Відповідно, до зазначеного акту та рахунку-фактури № СФ-0000061 від 22.02.2010р. загальна вартість робіт (послуг) за березень 2010р. склала 44 640,00 грн.

01 квітня 2010 р. сторонами підписано акт прийому-передачі майна, відповідного до якого претензій та зауважень до виконавця зі сторони замовника та представника підрядних організацій не було.

Листом від 29.04.2010 р. позивач повідомив відповідача, що його борг станом на 29 квітня 2010 року становить 44640,00 грн. та просив до 5 травня 2010 р. погасити заборгованість. Зазначений лист був отриманий Відповідачем 29 квітня 2010 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера ПП «Промислово-будівельна компанія «Компаньон»(копію листа долучено до матеріалів справи).

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату заборгованості.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 44640 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 44640 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає задоволенню.

Позивач звернувся з вимогою до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 602,64 грн. та 172,45 грн. - 3% річних за періоди з 05.03.2010 р. по 05.04.2010 р. та з 06.04.2010 р. по 06.05.2010 р.

Якщо зобов’язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки, у т.ч. передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

Захист цивільних прав здійснюється, в тому числі, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів, передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України відносяться річні та втрати від інфляції.

Річні і проценти є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Чинним законодавством не встановлено, що процес примусового виконання судового рішення припиняє виконання зобов’язання, виходячи з цього, інфляційні збитки та річні підлягають сплаті за весь період часу, протягом якого не виконувалось грошове зобов’язання.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 172,44 грн. –3% річних та 200,88 грн. втрат від інфляції, в решті слід відмовити як заявлено необґрунтовано.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2098,08 грн. пені, за періоди з 05.03.2010 р. по 05.04.2010 р. та з 06.04.2010 р. по 06.05.2010 р.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як вбачається з п. 5.10 договору, сторони обумовили, що за недотримання строків сплати зазначених в п. 3.3 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені обґрунтована, але підлягає задоволенню частково – в сумі 1178,38 грн., оскільки саме таку суму становить сума пені, за період заборгованості, згідно розрахунку, перевіреного судом в судовому засіданні, в решті заявленій до стягнення пені слід відмовити, як необґрунтованій.

Судові витрати, в частині задоволенні вимог, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Промислово-будівельна компанія “Компаньон” (69096, м. Запоріжжя, вул. Байрачна, 7, р/р 26006147194 в ТВВБ Бородинське ЗОД “Райффайзен Банк”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 34947797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КРУК 2006” (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 48, кв. 264; адреса для листування: 69095,м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 8, кв. 73, р/р 26008206457500 в АКІБ “УкрСиббанк”, код ЄДРПОУ 34317101) 44640,00 грн. основного боргу, 1178,38 пені, 172,44-3 % річних, 200,88 грн. втрат від інфляції, 461,92 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

          Рішення підписане “06” липня 2010 р.

Суддя Н.С. Кутіщева