Рішення № 10609352, 05.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.10 Справа № 15/211/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька агропромислова компанія”, м. Запоріжжя, вул.. Радіаторна, 48а

до відповідача Приватного підприємства “Дар’я”, м. Запоріжжя, вул.. Антарктична, 15, кв. 41

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Запоріжжя, вуд. Горького, 23

про визнання права власності на об’єкти нерухомості, які розташовані за адресою : м. Запоріжжя, вул.. Оріхівське шосе, 30

суддя І.С. Горохов

представники сторін:

від позивача: Іванус Д.О., дов. від 17.06.2010р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи : не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька агропромислова компанія” до відповідача Приватного підприємства “Дар’я” про визнання права власності на об’єкти нерухомості, які розташовані за адресою : м. Запоріжжя, вул.. Оріхівське шосе, 30.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2010р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 05.07.2010..

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.10.1999 року ТОВ «Запорізька агропромислова компанія»на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ПП «Дар’я», набуло право власності на спірні об’єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 30. На підставі цього договору ОП ЗМБТІ проведено державну реєстрацію права власності нерухомого майна за позивачем. Але на даний момент документи, які засвідчують право власності на спірні об’єкти, втрачені.

На підставі викладеного позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзиву на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористалися. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Третя особа свого представника не направила, про причини неявки не сповістила суд, правом надати відзив не скористалася.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав: 01.10.1999 року між ТОВ «Запорізька агропромислова компанія»(Покупцем) та ПП «Дар’я»(Продавцем) укладений договір купівлі-продажу. Відповідно до п. 1 договору Продавець продав майновий комплекс у цілому, розташований за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, а Покупець купив майновий комплекс у цілому, розташований за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе: вагова (літ. А), побутові приміщення (літ. Б), допоміжні приміщення (літ. В), тамбур (літ. в1), будівля скотоубойного цеху (літ. Ж), склад кожи (літ. З), склад солі (літ. К), загін для скота (літ. Д), навіс (літ. М), навіс (літ. О), вбиральня (літ. Г), замощення –І, вигребна яма - № 3, ворота - № 2, паркан - № 6, електрощитові (літ. Н).

Згідно з п. 4 договору купівлі-продажу від 01.10.1999 р. сторони визначили ціну, за яку здійснюється продаж нерухомого майна, що складає 40253,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, матеріалів інвентарної справи ОП ЗМБТІ, копії реєстраційного посвідчення від 04.10.1999 р. на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам, та витягу з реєстру права власності на нерухоме майно за № 26257086 від 31.05.2010 р., ТОВ «Запорізька агропромислова компанія»на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.1999р. зареєструвало право власності на майновий комплекс у цілому, розташований за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе. Згідно з приміткою в цьому витязі, крім того на земельній ділянці розташовані підвал (літ. И), склад (літ. С), цех переробки м’яса (літ. Р), будівля для скота (літ. Л), навіси (літ. Т, У, Ф), вигребна яма - № 7, право власності на які БТІ не зареєстровані за позивачем, але увійшли до правовстановлювального документа під визначенням «майновий комплекс у цілому».

В подальшому розпорядженням голови Комунарської районної адміністрації від 18.03.2008р. № 482р об’єктам нерухомого майна скотозабійного пункту ТОВ «Запорізька агропромислова компанія»присвоєна поштова адреса: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 30.

Враховуючи, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, то при розгляді даної справи застосовується Цивільний кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2004 р.

Статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Фактичною підставою звернення позивача до суду з цим позовом стала втрата ним оригіналу договору купівлі-продажу від 01.10.1999 р. та реєстраційного посвідчення від 04.10.1999 р. на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам, що позбавляє його права на свій розсуд розпоряджатися майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що надані позивачем документи достатньо свідчать про придбання ним права власності на зазначений у позові на майновий комплекс у цілому, що складається з: вагової (літ. А), побутових приміщень (літ. Б), допоміжних приміщень (літ. В), тамбуру (літ. в1), вбиральні (літ. Г), загону для скота (літ. Д), будівлі скотоубойного цеху (літ. Ж), підвалу (літ. И), будівлі для скота (літ. Л), складу кожи (літ. З), складу солі (літ. К), складу (літ. С), цеху переробки м’яса (літ. Р), навісів (літ. М, О, Т, У, Ф), замощення –І, воріт - № 2, паркану - № 6, електрощитової (літ. Н), вигребної ями - № 3, 7, та знаходиться у м. Запоріжжі, по вул. Оріхівське шосе, 30. Незаконність набуття права власності судом не встановлена.

Право власності позивача на спірний об’єкт зареєстровано ОП ЗМБТІ на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.1999 р., на підставі чого було видане реєстраційне посвідчення від 04.10.1999 р. Проте, позивачем втрачено правовстановлюючий документ, необхідний для здійснення ним прав власника.

Приписами ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об’єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.

У відповідності з п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно в БТІ разом з заявою про реєстрацію права власності подаються правовстановлювальні документи.

Також додатком до вказаного Тимчасового положення встановлюється перелік правовстановлювальних документів, до яких, зокрема, відноситься рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Враховуючи встановлений судом факт наявності у позивача права власності на спірні об’єкти нерухомості, втрату ним оригіналів документів, які засвідчують його право власності, суд вважає, що позовні вимоги засновані на законі, підтверджені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька агропромислова компанія»(м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 48а; код ЄДРПОУ 30555330) на майновий комплекс у цілому, що складається з: вагової (літ. А), побутових приміщень (літ. Б), допоміжних приміщень (літ. В), тамбуру (літ. в1), вбиральні (літ. Г), загону для скота (літ. Д), будівлі скотоубойного цеху (літ. Ж), підвалу (літ. И), будівлі для скота (літ. Л), складу кожи (літ. З), складу солі (літ. К), складу (літ. С), цеху переробки м’яса (літ. Р), навісу (літ. М), навісу (літ. О), навісу (літ. Т), навісу (літ. У), навісу (літ. Ф), замощення –І, воріт - № 2, паркану - № 6, електрощитової (літ. Н), вигребної ями - № 3, 7, та розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 30.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 06.07.2010р..