Рішення № 10609298, 14.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.10 Справа № 11/155/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунальне підприємство “Дніпрорудненські теплові мережі” (вул. Комсомольська 11, м. Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область, 71630)

до відповідача: Приватний підприємець ОСОБА_1 (юрид. адреса: АДРЕСА_1, 71630; фактична адреса: АДРЕСА_2)

у присутності представників:

позивача: Сокирко С.В. дов. № 01/711 від 27.04.2010р.;

відповідача: не зявився;

про: стягнення 9693,11 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява комунального підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі” про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 9693,11 грн., які складаються з 8950,68 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 347,01 грн. пені, 300,81 грн. втрат від інфляції та 94,61 грн. 3% річних. Разом з цим позивач просить віднести судові витрати по справі на відповідача.

27.04.2010 року порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.

У звязку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів, які мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та обєктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач уточнив (збільшив) позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 9364,64 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 155,79 грн. пені, 381,37 грн. втрат від інфляції.

Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, учасників судового процесу та інших осіб, тому судом приймається до розгляду.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог при цьому причиною виникнення заборгованості зазначає неналежне виконання відповідачем умов договору № 81-т на постачання теплової енергії від 01.11.2004р. в частині оплати. Тривала затримка обумовила нарахування неустойки у вигляді пені, та фінансових санкцій у вигляді втрат від інфляції.

Відповідач відзив та витребувані документи не надав, в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі. Ухвали про відкладення розгляду справи, направлені на юридичну та фактичну адресуи відповідача на адресу суду не повертались. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

01.11.2004 року між комунальним підприємством “Дніпрорудненські теплові мережі” та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №81-т на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого енергопостачальна організація взяла на себе зобовязання щодо постачання теплової енергії у потрібних споживачу обємах, а останній, в свою чергу, зобовязався сплачувати вартість отриманої теплової енергії за встановленими тарифами в строки, обумовлені цим договором.

Позивач належним чином виконав взяті на себе обовязки з постачання теплової енергії, за період з 01.02.2009р. по 31.12.2009р. поставив теплову енергію на суму 7373,67 грн., а за період з 01.01.2010р. по 01.05.2010р. на суму 5320,87 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на підставі актів на відпуск комунальних послуг, виключно в грошовій формі у відповідності з встановленими тарифами.

Нарахування плати за надані послуги, відповідно до п. 5.5 договору, проводилось розрахунковим способом за затвердженою методикою, у відповідності до параметрів обєктів, що зазначені в додатку до договору та підписані відповідачем. П. 5.9 договору передбачає, що представник споживача, щомісяця, до 4-го числа місяця повинен зявитись до енергопостачальної організації для підписання Акту про надання послуг. В разі неявки споживача для підписання акту, від вважається дійсним, підписаний тільки з боку енергопостачальної організації.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату рахунків за надані послуги споживач повинен здійснити на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації у повному обсязі протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунку.

В підтвердження факту надання послуг позивачем надані копії актів про відпуск комунальних послуг та рахунки на суму 12699,14 грн. В підтвердження факт отримання рахунків надана копія книги обліку доставки вихідної кореспонденції, з якої вбачається, що представником відповідача регулярно отримувались акти та рахунки на сплату вартості спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобовязання по оплаті отриманої теплової енергії відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, здійснив часткову оплату на загальну суму 3329,90 грн., у звязку з чим на час вирішення спору за ним рахується заборгованість в сумі 9364,64 грн.

Позовні вимоги в цій частині позивачем заявлені правомірно, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорюються, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 7.2.3. договору № 81-т від 01.11.2004 року в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем вартості спожитої теплової енергії споживач зобовязаний сплатити на користь енергопостачальної організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач зробив розрахунок пені за порушення грошових зобов`язань по розрахункам за використану теплову енергію з урахуванням вимог прикінцевих положень ЦК України та ГК України, ст. 232 ГК України а саме з урахуванням спеціальної позовної давності, розрахувавши пеню за шість місяців з дня, коли зобов`язання повинно було бути виконаним. Сума пені склала 155,79 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума втрат від інфляції за порушення строків виконання грошового зобовязання склала 381,37 грн.

Розрахунок сум пені та втрат від інфляції ретельно перевірений в судовому засіданні, позовні вимоги заявлені правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, відповідачем не оспорюються, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (юрид. адреса: АДРЕСА_1, 71630; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі” (вул. Комсомольська 11, м. Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область, 71630, код ЄДРПОУ 32597943) 9364,64 грн. основного боргу, 155,79 грн. пені, 381,37 грн. втрат від інфляції, 102,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 14.06.2010р. за згодою представника позивача оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений і підписаний 18.06.2010р.