Рішення № 10609286, 17.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.10 Справа № 12/110/10

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма ”ЗГОДА”, м. Запоріжжя, 69032, вул. Південне шоссе, 6а; 69037, м. Запоріжжя, а/с 411

Відповідач – ДП Володимир ПП “Діана-Сервіс”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд.44, кв.129

про стягнення 9 499,98 грн.

суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача – ліквідатор ТОВ “Фірма ”ЗГОДА” Нікітенко М.О.

від відповідача –не з’явився

Заявлено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ”ЗГОДА” до ДП Володимир ПП “Діана-Сервіс” про стягнення 9 499,98 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.2010р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/110/10 з призначенням судового засідання на 09.06.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2010р. судове засідання було відкладено на 17.06.2010р.

У судовому засіданні 28.01.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 2 від 28.04.2010р., просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце судового засідання був повідомленний своєчасно та належним чином.

          Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП Володимир ПП “Діана-Сервіс” значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом ЄДРПОУ 30150560 та зареєстроване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд.44, кв.129.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За вказаною адресою відповідачу направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі від 06.05.2010р. та про відкладення розгляду справи від 09.06.2010р.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 17.06.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

В червні 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма" ЗГОДА" згідно банківської виписки від 06.06.2007 р., було здійснено передплату на рахунок ДП Володимир ПП “Діана-Сервіс” в розмірі 19 999.98 гри. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гри. 98 коп.) за лист металевий г/к 2 мм.

Однак поставки так і не відбулося для того, щоб повернути передплати ДП Володимир ПП "Діана-Сервіс" здійснило три банківських переводи 22.06.2007 р. та 12.02.2008 р. на загальну суму 10 500,00 гри., про що підтверджують банківські виписки.

15.03.2010р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 2-Д, яким пропонував у встановлений законодавством термін погасити заборгованість в сумі 9 499,98 грн. Лист залишений відповідачем без відповіді, обов'язок по сплаті не здійснено.

До теперішнього часу оплати за отриманий товар здійснено не було.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача в сумі - 9 499,98 гри. залишається несплаченою.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

З вище встановленого суд може зробити висновок, що дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов’язків, що підтверджується банківськими виписками, відповідно до яких відповідач зобов’язався передати позивачу товар, а позивач - оплатив певну кількість товару за певною ціною. Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була укладена угода купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

У відповідності до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9 499,98 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

          Стягнути з ДП Володимир ПП “Діана-Сервіс”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд.44, кв.129, р/р 260083430 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма ”ЗГОДА” (м. Запоріжжя, 69032, вул. Південне шоссе, 6а; 69037, м. Запоріжжя, а/с 411, р/р 26005201307015 в ПАТ “ОТП Банк”, МФО 300528) 9 499 (дев’ять тисяч чотириста дев’яносто дев’ять) грн.. 98 коп. - основного боргу; 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 18.06.2010р.

Суддя