Рішення № 106092323, 06.09.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1400/21

Провадження№2/375/74/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Чорненької О.І.,

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, в порядку загального позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Заліський С.Б. звернувся до суду з позовом, про визнання виконавчого напису вчиненого 09.06.2021 зареєстрованого в реєстрі за № 122593 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованості у розмірі 54 753,96 грн, таким що не підлягає виконанню.

Вимоги позовної заяви обґрунтовує тим, що нотаріус при вчиненні вищевказаного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 з відповідними змінами.

Крім того, у позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у виді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 13 квітня 2022 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказана ухвала разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами поштовим зв`язком направліна відповідачеві та третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Зазначене поштове відправлення отримано представником відповідача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" 17 травня 2022 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, яке надійшло до суду 19 травня 2022 року.

Відповідач скористався своїм правом на надання відзиву на позов і надав заяву про визнання позову та клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу.

Так, представником відповідача подано заяву про визнання позову, відповідно до якої визнає позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим представник відповідача просить відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу.

Свою позицію представник відповідача обгрунтовує тим, що попередньо заявлена вимога позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у сумі 5000 гривень є неспівмірною складності справи, завищеною та необгрунтованою. Вважає, що відшкодування витрат позивача на правову допомогу можливе в обсязі 1000 гривень.

Однак, представник відповідача свою позицію щодо заперечення заявлених позовних вимог жодним чином не обгрунтовує та жодних доказів правомірності вчинених ним дій не надає.

Поштове відправлення, скероване на юридичну адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є.М. повернено відправнику - Рокитнянському районному суду Київської області з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштових відправлень, яке надійшло до суду 17 травня 2022 року.

Поштове відправлення, скероване на юридичну адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Валявському Олександру Анатолійовичу отримане останнім 07 червня 2022 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштових відправлень, яке надійшло до суду 14 червня 2022 року.

Однак, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А., своїм правом на надання пояснень по суті позову не скористався.

У судове засідання, призначене на 10 годину 06 вересня 2022 року відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича було викликано повістками, відправлені на їх офіційні електронні адреси, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 17 червня 2022 року.

Крім того, у судове засідання, призначене на 09 годину 06 вересня 2022 року відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича було викликано шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті судової влади за посиланням: https://court.gov.ua/unknown/sud1021.

Вказане оголошення було оприлюднене 17 червня 2022 року.

Таким чином, відповідно до вимог статті 128 ЦПК України відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

З положення частини 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За таких оставин особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що відповідає вимогам статті 130 ЦПК України.

Таким чином, відповідно до вимог статті 128 ЦПК України відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, визначений частиною 3 статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Позивач та представник позивача - адвокат Заліський Б.С. у судове засідання не прибули. Однак, представник позивача через канцелярію суду подав заяву про проведення судового засідання за відсутності позивача ОСОБА_1 та його представника - Заліського Б.С .

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, свого представника у судуве засідання не направив.

Разом з тим, представником відповідача через канцелярію суду подано заяву про визнання позову та клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до заяви про визнання позову, представник відповідача визнає позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим представник відповідача просить відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу.

Свою позицію представник відповідача обгрунтовує тим, що попередньо заявлена вимога позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у сумі 5000 гривень є неспівмірною складності справи, завищеною та необгрунтованою. Вважає, що відшкодування витрат позивача на правову допомогу можливе в обсязі 1000 гривень.

Розгляд справи просить проводити у відсутності представника відповідача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович у судове засідання не прибули та про причини своєї неявки суд не повідомили.

Крім того, треті особи у наданий судом строк та станом на момент розгляду справи своїм правом подання до суду пояснень по суті позову не скористались, пояснення не подали, будь-яких клопотань та заяв від третіх осіб до суду не надходило, відтак відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступного.

09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 122593, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти у сумі 54753,96 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", якому Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ФОРТ", код ЄРДПОУ 42725156, відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року, якому в свою чергу АТ "Альфа-Банк" код ЄРДПОУ 23494714, на підставі договору факторингу №1 від 22 лютого 2022 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 500824502 від 27 листопада 2019, укладеного між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 .

На виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса 28 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню з боржника - ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів у сумі 54753,96 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", якому Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК ФОРТ", код ЄРДПОУ 42725156, відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року, якому в свою чергу АТ "Альфа-Банк" код ЄРДПОУ 23494714, на підставі договору факторингу №1 від 22 лютого 2022 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 500824502 від 27 листопада 2019, укладеного між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 .

В подальшому, 19 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛІТ ФІНАНС".

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 88 вказаного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 1.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин", відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", згідно якого визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Київський апеляційний адміністративний суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 була відновлена.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 23 від 21.03.2017. Резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 92 від 24.11.2017.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає саме Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку та підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 2075 від 11.11.1999, № 693 від 24.04.2000 та № 1602 від 29.11.2001.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене при вчиненні оспорюваного виконавчого напису № 122593 від 09 червня 2021 року було порушено порядок вчинення нотаріальних дій, що є правовою підставою визнання судом виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, неможливість вчинення виконавчого напису у цій справі була обумовлена й іншими обставинами.

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Однак, виконавчий напис нотаріуса №122593 від 09 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо заборгованості яка не є безспірною, що також виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15-ц зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена також Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється таким чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи направлялась стягувачем вимога боржнику про погашення суми заборгованості за кредитом (усунення порушень вимог кредитного договору).

Оскільки відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, а також, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, суд приходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позовної заяви до суду позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 908 гривень, що підтверджується квитанцією №NO7014417М від 08.11.2021, оригінал якої наявний у матеріалах справи.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати у тому числі на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем ОСОБА_1 06 листопада 2021 року укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Заліським Б.С.

Відповідно до зазначеного договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Клієнт - ОСОБА_1 зобов`язується сплатити адвокату винагороду згідно домовленості, при цьому можливе укладення додаткової угоди.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує практику Європейського суду з прав людини з розв`язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Представник відповідача, адвокат Заліський Б.С. до закінчення справи по суті заявив про стягнення з позивача на користь відповідачки правової допомоги, разом з тим зазначив, що докази, які доводять розмір витрат на правову допомогу, будуть подані до суду протягом п`яти днів, відповідно до вимог ЦПК України, тому суд вказане питання не вирішує.

Таким чином, з урахуванням викладеного з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню: сплачений останнім судовий збір за подання позовної заяви сумі 908 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133-141, 223, 258- 259, 263-265, 274, 279-281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 122593, вчинений 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованості в загальнійсумі 54753,96 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" на користь ОСОБА_1 сплачений ним за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 вересня 2022 року.

Повне найменування сторін

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Заліський Богдан Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4578/10 від 21.07.2011, ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1145113 від 08.11.2021, місце здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження юридичної особи: 03135, м. Київ, площа Солом`янська, будинок 2;

треті особ, які не заявляють самостійних вимог:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місце здійснення діяльності за адресою: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/ 5;

приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, адреса здійснення діяльності: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 3, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА