Постанова № 10609096, 14.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1467/10/2370 14.06.2010 р. м. Черкаси

17 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

суддів Гаврилюка В.О., Чубар Т.М.

при секретарі Гришанові Д.С.,

за участю:

представника позивача Макаренка О.М. (за довіреністю від 12.01.2010р.),

відповідача Мисана Г.Д. (довіреність від 29.04.2010р.), Харченко О.М. (довіреність від 13.05.2010р. № 03/507), Кулеші Л.М. (довіреність від 29.04.2010р.), Клименка В.М. (довіреність від 13.05.2010р. №03/501),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»про стягнення економічних санкцій у сумі 16500860 грн. 55 коп.

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами в Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія», в якому просить стягнути з відповідача економічні санкції у сумі 16500860 грн. 55 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що при проведенні перевірки відповідача були встановлені та зафіксовані в акті перевірки № 0328 від 05.03.2010р. порушення порядку формування та застосування цін на окремі продовольства, передбаченого постановами Кабінету Міністрів від 25.12.1996р. № 1548, від 17.10.2007р. № 1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», розпорядженнями Черкаської обласної державної адміністрації від 09.01.2008р. № 3 «Про рентабельність виробництва борошна та хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»зі змінами, від 29.12.2007р. № 464 зі змінами, від 01.04.2008р. № 97 та інших нормативних актів, а саме: реалізація ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової та мяса свинини за ціною, яка перевищує задекларовану ціну та ціну, що може формуватись без декларування (+1% на місяць). За період з лютого 2009р. по січень 2010р. внаслідок вказаного порушення відповідач отримав необґрунтовану виручку у сумі 45841 грн. 15 коп. при реалізації ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової та 5627211 грн. 28 коп. при реалізації мяса свинини, всього 5627 211 грн. 28 коп. Рішенням позивача № 45 від 12.03.2010р. за вказані порушення до відповідача застосовані економічні санкції на загальну суму 16500 860 грн. 55 коп., в т.ч. вилучення до бюджету необґрунтовано отриманої виручки у сумі 5500286 грн. 85 коп. та штраф у сумі 11 000573 грн. 70 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку економічні санкції не сплатив, просить суд стягнути їх у примусовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти заявленого позову заперечив у повному обсязі. У письмових запереченнях, поданих до суду 26.05.2010р., послався на такі обставини:

- позивач у ході перевірки не підтвердив факт одержання відповідачем необґрунтованої виручки первинними бухгалтерськими документами;

- позивачем порушено п. 7 та п. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010р.», які передбачають, що застосування фінансових і адміністративних санкцій здійснюється тільки у тому разі, коли субєкт господарювання не виконав припис про усунення виявлених порушень протягом 30 діб з дня його одержання, проте позивач вказаний порядок не дотримав;

- сума необґрунтовано отриманої виручки по реалізації мяса свинини розрахована не на підставі фактичних даних, а на підставі припущень;

- за висновком перевірки задекларованою ціною реалізації мяса свинини є ціна, зазначена у розпорядженні № 5 від 21.01.2008р., натомість задекларованою є ціна за розпорядженням № 8 від 29.01.2008р.;

- відповідач здійснював як реалізацію ковбаси покупцям, так і передавав її власним структурним підрозділам з метою подальшої реалізації; така передача не є реалізацією, а ціна, вказана у таких накладних, не є виручкою;

- ціна реалізації ковбаси є нижчою, ніж вказано у акті перевірки.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з тих же підстав.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»зареєстроване як юридична особа 08.05.1996р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний номер 24350064, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 152537.

Відповідно до плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на 1 квартал 2010р., за посвідченням № 0328 від 15.02.2010р. посадовою особою позивача була проведена перевірка відповідача на предмет дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства, за результатами якої складено акт № 0328 від 05.03.2010р.

За висновком перевірки відповідачем при реалізації ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової та мяса свинини порушено порядок формування та застосування цін, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548, постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», розпорядженнями Черкаської обласної державної адміністрації від 09.01.2008р. № 3 «Про рентабельність виробництва борошна та хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»зі змінами, від 29.12.2007р. № 464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»зі змінами від 01.04.2008р. № 97 та від 15.06.2009р. № 163.

Так, протягом періоду з лютого 2009р. по січень 2010р. ціна на ковбасу варену 1 сорту рублену шинкову перевищувала задекларовану ціну та ціну, яка може формуватись без декларування (+1% на місяць). Сума необґрунтовано одержаної виручки від реалізації ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової складає 45841 грн. 15 коп., для застосування економічних санкцій, тобто за період 1 рік, сума необґрунтовано одержаної виручки складає 43068 грн. 67 коп.

Також встановлено, що станом на 31.01.2009р. задекларованою є ціна на мясо свинини, а саме: блоки св. н/жир (лопаточна частина), блоки св. жил (окорок), блоки св. н/жир (шийна частина), блоки св. жил.н/ж (балик), вирізка філейна свинна, свинина крупно кускова (мор) (лопаточка частина), свинина крупно кускова (мор)(тазоб.частина або окорок), свинина крупно кускова (мор)(шийна частина), свинина крупно кускова (мор) корейка, свинина крупно кускова (мор)(балик). Протягом періоду з лютого 2009р. по січень 2010р. ціна на мясо свинини за кожним видом перевищувала задекларовану ціну та ціну, яка може формуватись без декларування (+1% на місяць). Розрахунки задекларованої ціни, фактичної ціни реалізації, обсягів реалізації та суми необґрунтовано одержаної виручки містяться у додатках № 15 до акту перевірки (а.с. 225-230). Сума необґрунтовано одержаної виручки при реалізації мяса свинини за період з лютого 2009р. по січень 2010р. складає 5627211 грн. 28 коп., для застосування економічних санкцій, тобто за 1 рік, сума необґрунтовано отриманої виручки складає 5457218 грн. 18 коп.

Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки для застосування економічних санкцій складає 5500286 грн. 85 коп.

На підставі висновків перевірки рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області № 45 від 12 .03.2010р. про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін вилучено у відповідача у дохід державного бюджету суму порушення 5500286 грн. 85 коп. та штраф у сумі 11000573 грн. 85 коп., яке разом з претензією від 12.03.2010р. № 950 було направлено на адресу відповідача.

Спеціальним законом, який визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням є Закон України «Про ціни і ціноутворення»№ 507-Х11 від 03.12.1990р. (далі по тексту Закон № 507). Цей Закон поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Відповідно до статті 6 Закону № 507 в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 7).

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 4 Закону № 507 встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»№ 1548 від 25.12.1996р. визначені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. Згідно положень абзацу 38 пункту 12 Додатку до вищевказаної Постанови до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій віднесено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор , олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

Зазначене вище повноваження було реалізовано в розпорядженні голови Черкаської обласної державної адміністрації «Про рентабельність виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»№ 3 від 09.01.2008р. (оприлюднене в газеті «Нова доба» № 11 від 31.01.2008р.), шляхом встановлення обов'язкового декларування зміни розміру оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця тощо. За змістом розпорядження декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари у разі, коли загальне їх зростання перевищує один відсоток протягом місяця.

Розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації «Про внесення змін до розпорядження облдержадміністрації № 3 від 09.01.2008р.»№ 206 від 11.07.2008р. (оприлюднене в газеті «Нова доба»№ 62 від 29.07.2008р.) обов'язкове декларування зміни розміру оптово-відпускних цін розповсюджено також і на цукор та олію соняшникову.

Механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» № 1222 від 17.10.2007р.

Згідно п. 2 означеного Порядку в редакції від 26.03.2008р. декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на вище перелічені продовольчі товари у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 відсоток.

Пунктом 9 зазначеної Постанови в редакції від 06.08.2008р., що набрала чинності 19.08.2008р., встановлено, що оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих п. 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»№ 1548 від 25.12.1996р.

24 липня 2009 року головою Черкаської обласної державної адміністрації видано розпорядження «Про граничні рівні рентабельності виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»№ 207 (оприлюднене в газеті «Нова доба»№ 63 від 11.08.2009р.), яким зокрема установлено, що регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок та олію соняшникову здійснюється шляхом декларування зміни їх розміру, встановленого на день набрання чинності цим розпорядженням, згідно з Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від 17.10.2007р.; визнано таким, що втратило чинність, розпорядження облдержадміністрації «Про рентабельність виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»№ 3 від 09.01.2008р. (із змінами).

Відповідно до статті 13 Закону та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000р., на відповідача покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. У зв'язку з цим йому надано право проводити перевірки документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р. (у подальшому Інструкція № 298), визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.

Пунктом 1.6 вищезазначеної Інструкції, в свою чергу, передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Актом перевірки встановлено, що відповідач задекларував зміну цін (дод. №9) на свинину обрізну (декларація зареєстрована в Головному управлінні економіки Черкаської обласної адміністрації 24.04.2008р. № 35) та варені ковбасні вироби 1 та 2 сорту (декларація зареєстрована в Головному управлінні економіки Черкаської обласної адміністрації 27.01.2009р. № 3) та застосовує відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари право збільшення без декларування оптово-відпускної ціни до 1% на місяць до задекларованої ціни власними розпорядженнями (дод. № 10).

Відповідно до розрахунку, який міститься в акті перевірки (а.с. 120):

- задекларована станом на 31.01.2010р. ціна реалізації складає 36 грн. 10 коп., при цьому фактична ціна реалізації у лютому 2009р. складає 39 грн. 30 коп.,

- ціна реалізації з врахуванням 1% на місяць повинна складати у 2009 році: у березні 36 грн. 46 коп., у квітні 36 грн. 82 коп., у травні 37 грн. 19 коп., у червні 37 грн. 57 коп., у липні 37 грн. 94 коп., у серпні 2009р. 38 грн. 32 коп., у вересні 38 грн. 70 коп., у жовтні 39 грн. 09 коп., у листопаді 39 грн. 48 коп., у грудні 39 грн. 88 коп., у січні 2010р. 40 грн. 28 коп., при цьому фактична ціна реалізації у вказаному періоді складає 42 грн. 60 коп.

Зазначена ціна реалізації підтверджена рахунком-накладною №19074 від 14.02.2009р., товарно-транспортними накладними №38531 від 19.02.2009р., №987 від 12.03.2009р., рахунком-накладною №447 від 17.03.2009р., товарно-транспортними накладними №2408 від 01.04.2009р., №2962 від 09.04.2009р., №5259 від 13.05.2009р., №6006 від 23.05.2008р., №6517 від 01.06.2009р., №7035 від 09.06.2009р., №9099 від 09.07.2009р., №9552 від 16.07.2009р., №11374 від 11.08.2009р., №11776 від 17.08.2009р., № 13133 від 04.09.2009р., № 13863 від 14.09.2009р., № 15942 від 08.10.2009р., №16569 від 15.10.2009р., №18739 від 12.11.2009р., №13.11.2009р., №20235 від 01.12.2009р., рахунком-накладною № 7078 від 04.12.2009р. (а.с. 213-224), які були надані відповідачем позивачу в момент проведення перевірки.

Оцінюючи зазначені письмові докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 вказаної Інструкції підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. В актах перевірок зокрема детально відображається механізм скоєння порушення та визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-Х1V (у подальшому Закон № 996) передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Судом встановлено, що вантажоодержувачами товару за рахунками-накладними №19074 від 14.02.2009р., №477 від 17.03.2009р., №7078 від 04.12.2009р. товарно-транспортними накладними №5259 від 13.05.2009р., №7035 від 09.06.2009р., №9099 від 09.07.2009р., № 9552 від 16.07.2009р., №11374 від 11.08.2009р., №11776 від 17.08.2009р., №13863 від 14.09.2009р., №15942 від 08.10.2009р., №16569 від 15.10.2009р., №18832 від 13.11.2009р. (а.с. 213-224) є магазини фірмові №№ 1, 2, 3, 4 та 5.

Наявними в матеріалах справи копіями торгових патентів (а.с. 142-145) підтверджено той факт, що магазини є структурними підрозділами відповідача, які здійснюють роздрібну торгівлю.

Беручи до уваги вказані обставини, суд приходить до висновку, що відвантаження товару до фірмових магазинів є переміщенням в межах одного підприємства, не впливає на структуру його активів, зобовязань та власний капітал, тому не є господарською операцією.

Пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999р. № 860/4153, передбачено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх нижченаведених умов: покупцеві передані ризики й вигоди, повязані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами): сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, повязані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені. З вищезазначеного слідує, що підприємство може отримати дохід (виручку) тільки внаслідок відчуження товару іншій юридичній особі. При переміщенні товару між структурними підрозділами право власності на товар за підприємством зберігається, доход (виручка) не отримується, у звязку з чим таке переміщення не є реалізацією товарів (робіт) послуг.

За таких умов суд вважає, що позивач при проведенні перевірки безпідставно включив до загального обсягу реалізації ковбасу варену 1 сорту рублену шинкову, переміщену до структурних підрозділів відповідача.

Суд зазначає, що за даними акту перевірки, первинними документами, долученими позивачем до акту перевірки при її проведенні, та первинними документами, наданими відповідачем визначити обсяги переміщення та реалізації не вбачається за можливе, у звязку з чим обсяг реалізації ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової 1 сорту за період з лютого 2009р. по січень 2009р. є недоведеним.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами; первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складно документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, передбачено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням самостійно виготовлених бланків, які повинні містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстр. Міністерством юстиції України 20.02.1998р. № 128/2568, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Зі змісту типової форми товарно-транспортної накладної ф. 1-ТН, затвердженої наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346 вбачається, що у товарно-транспортній накладній зазначаються зокрема вантажоодержувач (назва), пункт розвантаження, посада, прізвище, імя, по-батькові, підпис особи, яка прийняла вантаж, засвідчена штампом.

Зі змісту копій товарно-транспортних накладних №38531 від 19.02.2009р. (а.с. 213), №18739 від 12.11.2009р. (а.с. 222), №20235 від 01.12.2009р. (а.с. 223) вбачається, що підписи та штампи чи печатки зазначених в них вантажоодержувачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутні.

У копіях товарно-транспорних накладних №987 від 12.03.2009р., №2408 від 01.04.2009р., № 2962 від 09.04.2009р., №6006 від 23.05.2009р., № 6517 від 01.06.2009р., №9099 від 09.07.2009р., №13133 від 04.09.2009р. назва вантажоодержувача, посада, прізвище, імя, по-батькові, підпис вантажоодержувача та штамп взагалі відсутні.

Таким чином, вказані товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346, тому не є доказами, які підтверджують факт отримання товару і як наслідок не підтверджують факт та ціну реалізації товару.

Крім того, оглянутими у судовому засіданні оригіналами рахунків-накладних №1169 від 13.04.2009р., №1116 від 13.04.2009р., №62546 від 11.04.2009р., №1166 від 14.04.2009р., №1338 від 22.04.2009р., №1327 від 21.04.2009р., №1285 від 18.04.2009р., №1077 від 10.04.2009р. (а.с. 269-283), №75896 від 11.11.2009р., №76156 від 13.11.2009р., №6098 від 12.11.2009р., №76264 від 14.11.2009р., №76587 від 17.11.2009р., №6308 від 17.11.2009р., №76397 від 16.11.2009р. (копії знаходяться в матеріалах справи, а.с. 303-318) підтверджується, що ціна реалізації ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової у квітні 2009р. складає 36 грн. 21 коп., у листопаді 2009р. 36 грн. 27 коп. При цьому задекларована ціна реалізації з врахуванням +1% на місяць повинна складати у квітні 2009р. 36 грн. 82 коп. та у листопаді - 36 грн. 27 коп.

Також оглянутими в судовому засіданні оригіналами рахунків-накладних №400 від 14.03.2009р., №396 від 14.03.2009р., № 387 від 14.03.2009р., № 415 від 16.03.2009р., № 413 від 16.03.2009р. (копії знаходяться в матеріалах справи, а.с. 332-338) підтверджується, що поставка ковбаси вареної 1 сорту рубленої шинкової на фірмові магазини у березні 2009р. здійснювалась по ціні 36 грн. 00 коп. Беручи до уваги ту обставину, що переміщення товару між структурними підрозділами підприємства не є реалізацією, суд вважає за необхідне дослідити ці обставини, оскільки вони спростовують висновки акту перевірки як в частині обсягів реалізації, так і в частині суми необґрунтовано одержаної виручки.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що обставини, які мають значення для справи, а саме: кількість реалізованої ковбаси вареної 1 сорту шинкової рубленої, ціна реалізації та, як наслідок, сума необґрунтовано одержаної виручки матеріалами перевірки не підтверджена.

За висновками перевірки (додаток № 15 до акту перевірки, а.с. 225-230) задекларована ціна на мясо свинини станом на 31.01.2008р. становить: свинина крупно кускова (мор)(лопаточна частина)26 грн. 20 коп., свинина крупнокускова (мор)(тазоб.частина або окорок)27 грн. 00 коп., свинина крупно кускова (мор)(шийна частина)28 грн. 50 коп., свинина крупно кускова (мор) корейка 24 грн. 50 коп., свинина крупно кускова (мор)(балик)-33 грн. 50 коп. і визначена відповідно до розпорядження відповідача № 5 від 22.01.2008р. (додаток № 16 до акту перевірки, а.с. 230).

Також у акті перевірки вказана задекларована станом на 31.01.2008р. ціна на мясо свинини складає: блоки св.н/жир (лопаточна частина)26 грн. 20 коп.; блоки св. жил (окорок)27 грн. 00 коп., блоки св.н/жир(шийна частина)28 грн. 50 коп., блоки св. н/кіст.(корейка)24 грн. 50 коп., блоки св.жил.н/ж (балик)33 грн. 50 коп., вирізка філейна свинна28 грн. 00 коп.,

Однак вказана задекларована ціна не відповідає цінам, визначеним розпорядженням відповідача № 8 від 29.01.2008р. (а.с. 49), відповідно до якого станом на 30.01.2008р. задекларована оптово-відпускна ціна складає: блоки св.н/жир (лопаточна частина)35 грн. 20 коп.; блоки св. жил (окорок)35 грн. 60 коп., блоки св. н/жир (шийна частина)39 грн. 60 коп., блоки св. н/кіст.(корейка)33 грн. 90 коп., блоки св. жил.н/ж (балик)45 грн. 25 коп., вирізка філейна свинна45 грн. 15 коп.

Вказана ціна реалізації підтверджується рахунками-накладними №24250 від 30.01.2008р. (а.с. 359) та №1627 від 01.02.2008р. (а.с. 367), тому суд вважає зазначений доказ, а саме: розпорядження № 8 від 30.01.2008р., достовірним.

З акту перевірки вбачається, що ціна реалізації мяса свинини визначена позивачем на підставі розпоряджень відповідача (додаток до акта перевірки № 19, а.с. 237-244). Не заперечуючи проти вказаних розпоряджень, представники відповідача пояснили, що ціна реалізації, передбачена ними, є внутрішньою обліковою ціною, а не ціною реалізації.

Оцінюючи вказані розпорядження, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 9 Закону № 996 розпорядження про встановлення оптово-відпускної ціни не підтверджує факти здійснення господарських операцій, тому не є документом первинного бухгалтерського обліку і як наслідок відповідно до п. 3.2 Інструкції не підтверджує ціну реалізації товару.

Також оцінюючи наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні №38550 від 19.02.2009р., №1014814 від 05.02.2009р., №4891 від 07.05.2009р., №12671 від 28.08.2009р., №13891 від 14.09.2009р., №71967 від 23.09.2009р. суд зазначає, що вантажоодержувачами у них вказані фірмові магазини, які є структурними підрозділами відповідача, у звязку з чим вони є документами на переміщення товару і не підтверджують факт та ціну реалізації.

Відповідно до акту перевірки обсяг реалізації мяса свинини визначено виходячи із загального обсягу реалізації, наданого відповідачем під час перевірки (додаток до акту перевірки №17, а.с. 232), та пропорційно до відсотку виходу при переробці свинини (додаток до акту перевірки № 18, а.с. 236). Заперечуючи проти визначеного позивачем обсягу відповідач зазначив, що відсоток виходу при переробці свинини застосовувався ним при наданні послуг з переробки давальницької сировини відповідно до укладених договорів. Натомість обсяг реалізації підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які позивачем перевірялись вибірково.

Позивач у своїх поясненнях визначення обсягу реалізації мяса свинини розрахунковим способом жодним чином не обґрунтував.

З огляду на зазначене суд вважає, що вказані у акті перевірки обставини, які мають істотне значення для справи, а саме: задекларована ціна реалізації, обсяг, ціна реалізації та сума необґрунтовано одержаної виручки матеріалами перевірки не підтверджуються.

Посилання відповідача на ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка передбачає, що застосування до субєкта господарювання штрафних санкцій здійснюється тільки у разі невиконання ним приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до ст. 14 Закону № 507 штраф стягується одночасно із сумою необґрунтовано одержаної виручки.

Закон № 507 не визначає поняття виручки, його визначення міститься в інших нормативних актах.

Так, відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або(та) в касу на здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р., зареєстр. Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. № 40/10320, готівкова виручка (виручка) сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і інші позареалізаційні надходження.

Пункт 1.4 Інструкції № 298 як підставу для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін передбачає одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

За змістом вказаних приписів виручкою є фактично одержані, а не нараховані, грошові кошти за реалізований товар.

Зі змісту акта перевірки вбачається та підтверджується поясненнями позивача, що перевірка фактичного надходження грошових коштів (виручки) за реалізований товар позивачем не перевірялась.

Таким чином, суд вважає заперечення відповідача щодо наявності фактичної виручки за реалізований товар як підстави для застосування економічних санкції такими, що ґрунтуються на законі, та вважає, що вказана обставина позивачем не доведена.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами факт порушення відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 09.01.2008р. № 3 «Про рентабельність виробництва борошна та хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари» зі змінами, внесеними розпорядженням від 11.07.2006р. № 206, розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 24.07.2009р. № 207 не підтверджується, тому рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія»економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.03.2010р. № 45 є необґрунтованим.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення економічних санкцій у сумі 16500860 грн. 55 коп. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86,159,162,163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано. Якщо постанову було проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом 20-ти днів після подання заяви на апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 23 липня 2010р.

СуддяА.В. Руденко