Ухвала суду № 106088624, 25.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

25 серпня 2022 рокум. Київ№640/29318/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро Українипровизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, встановив: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України №1999-н від 17 вересня 2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;

-визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України №2007-н від 17 вересня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України №2029-н від 21 вересня 2021 року «Про внесення змін до наказу Директора Національного антикорупційного бюро України від 17.09.2021 р. №2007-н «Про звільнення ОСОБА_1 »»;

-поновити ОСОБА_1 на посаді старшого детектива Національного бюро відділу інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України з 04 жовтня 2021 року;

-стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 жовтня 2021 року до моменту фактичного поновлення на посаді;

-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний термін з моменту отримання даної ухвали суду подати відзив на позовну заяву.

10 травня 2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача про стягнення з Національного антикорупційного бюро України в дохід державного бюджету штрафу у відповідності до статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Клопотання мотивоване тим, що представнику позивача про наявність відзиву на позовну заяву стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи. При цьому, з доданих до відзиву документів представник позивача дізнався, що відповідачем копія відзиву була направлена за невірною адресою, а саме: АДРЕСА_1 , в той час як у позовній заяві позивачем зазначена адреса: АДРЕСА_1 . Дана обставина позбавила позивача можливості отримати відзив та вчасно бути обізнаним зі змістом останнього.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заявленого представником позивача клопотання, вказавши на помилковість зазначення відповідачем адреси як м. Київ замість с. Петропавлівська Борщагівка та відсутності при цьому будь-якого умислу. До того ж, подання відзиву на позовну заяву це право відповідача, а не його обов`язок.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого представником позивача клопотання щодо стягнення з відповідача штрафу, з огляду на наступне.

Так, частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Процедуру подачі відзиву врегульовано статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої цієї статті відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

При цьому, в силу частини шостої цієї статті у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Наведене свідчить про те, що, зокрема, неподання відзиву відповідачем у встановлений строк не тягне за собою вжиття судом негативних наслідків для відповідача.

Відповідач у судовому засіданні погодився з тим, що дійсно відзив був направлений на адресу позивача, в якій зазначено було не с. Петропавлівська Борщагівка, а м. Київ. Однак це було допущено внаслідок помилки.

В той же час, на спростування зазначеного твердження представника відповідача, представник позивача не довів у згаданій ситуації наявності будь-якого умислу чи ухилення відповідача від вчинення дій, які покладені на нього як на учасника судового процесу.

Такого умислу в діях відповідача не встановлено і судом, оскільки представник позивача не зазнав будь-яких процесуальних незручностей щодо ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, подачі відповіді на відзив та інших письмових пояснень та доказів.

Таким чином, в діях відповідача відсутні ознаки, що можуть бути підставою для застосування до нього положень статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 44, 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника позивача щодо стягнення з Національного антикорупційного бюро України штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до положень статей 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко