Ухвала суду № 106088297, 22.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 серпня 2022 рокум. Київ№ 640/12852/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби (м. Київ) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постано, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби (м. Київ) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постано, зобов`язання вчинити дії, в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Арійончик Катерини Володимирівни Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби (м. Київ) Центрального міжрегіонального управлінню юстиції від 20.05.2020 року про стягнення виконавчого збору ВП № 62069086 з ОСОБА_1 ;

2) визнати протиправною та скасувати пункт 1 постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 20.09.2021 року ВП №62060986, головного державного виконавця Арійончик Катерини Володимирівни Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби (м. Київ) Центрального міжрегіонального управлінню юстиції, яким встановлено: вивести в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору;

3) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Арійончик Катерини Володимирівни Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби (м. Київ) Центрального міжрегіонального управлінню юстиції про відкриття виконавчого провадження від 21 вересня 2021 року ВП № 66889113, яка є похідною від постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 62069086 від 20.05.2020 року;

4) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Арійончик Катерина Володимирівна Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби (м. Київ) Центрального міжрегіонального управлінню юстиції від 21.09.2021 року ВП № 66889113 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка є похідною від постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 62069086 від 20.05.2020 року;

5) зобов`язати Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби (м. Київ) Центрального міжрегіонального управлінню юстиції, виключити з Єдиного державного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні № 66889113.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд прийшов до наступних висновків.

В тексті позову викладено заяву про поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом, оскільки про існування оскаржуваних постанов їй стало відомо 02.08.2022 року після повідомлення банку про блокування її рахунку та примусове стягнення коштів в рахунок погашення суми виконавчого збору, що підтверджується квитанцією банку.

Так, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України вказано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2. ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються:

-постанова від 20.05.2020 року у ВП № 62069086 про стягнення виконавчого збору у сумі 21027,76 грн.;

-постанова від 20.09.2021 року у ВП № 62069086 про повернення виконавчого документа стягувачу в частині п. 1;

-постанова від 21.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження №66889113;

-постанова від 21.09.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Проте з даним позовом ОСОБА_1 звернулася лише 12.08.2022 року, що підтверджується штампом Укрпошти на конверті, який міститься в матеріалах справи, тобто з пропуском десятиденного строку який визначений адміністративним судочинством.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У даному випадку, ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, проте вказані в ній підстави та надані докази не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Долученим до позовної заяви дублікатом квитанції від 02.08.2022 року, підтверджується виключно факт самостійного перерахування коштів з карткового рахунку позивача на реквізити виконавчої служби.

Поряд з цим, з оскаржуваної постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.09.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 отримує дохід у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Останнє вказаною постановою зобов`язано здійснювати відрахування у розмірі 20% з пенсії позивачки у строк, в становлений для здійснення зазначених виплат.

Оскільки пенсія нараховується та виплачується пенсійним органом у сталому розмірі та щомісячно, ОСОБА_1 після отримання пенсії у меншому розмірі повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів, за таких обставин, суд вважає вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду з цим позовом неповажними.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, суд доходить висновку, про необхідність залишити без руху дану позовну заяви для надання можливості позивачу звернутися з заявою про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави та/або надати належні докази поважності причин його пропуску.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 21027,76 грн., що в розумінні Закону № 3674-VI є позовною вимогою майнового характеру, відтак судовий збір за звернення з такою вимогою складає 992,40 грн.

Водночас, ОСОБА_1 заявлено три вимоги не майнового характеру, а саме щодо оскарження постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відтак судовий збір за звернення з такими вимогами складає 2977,20 грн. (992,40 грн. х 3).

Суд звертає увагу, що вимоги позивача в розумінні Закону № 3674-VI є самостійними позовними вимогами, за які судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.

Згідно з вимогами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем було долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 325 від 09.08.2022 року у розмірі 992,40 грн, тобто лише за вимогу майнового характеру. Отже, за три вимоги не майнового характеру судовий збір не сплачено.

З урахуванням часткового сплаченого судового збору, позивачу треба доплатити 2977,20 грн.

Вказаний судом недолік повинен бути усунений шляхом подання до суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2977,20 грн. на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.

Окружному адміністративному суду міста Києва встановлено наступні платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783

Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача 899998

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

-заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

-оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2977,20 грн.

Зазначені документи подати через канцелярію суду (або надіслати поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали.

Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 - без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.

Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя В.І. Келеберда