Рішення № 106087630, 26.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2022 року м. Київ № 640/33329/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд: зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення, яким передбачити для ОСОБА_1 перехід з одного виду пенсії на інший з урахуванням періодів роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення, а саме 1986-1987 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що 03.03.2021 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах, листом від 31.03.2021 його повідомлено про те, що, перехід з одного виду пенсії на інший є недоцільним.

Позивач вважає, що з огляду на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), у період з 1986-1987 року працював на територіях радіоактивного забруднення, що підтверджується відповідними довідками, при цьому відповідачем протиправно не враховано вказані дані при розгляді заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, що, в свою чергу, стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що позивачем в прохальній частині не зазначено у чому полягає протиправна бездіяльність управління та не зазначено на який конкретний вид пенсії просить перевести.

Позивачем подано пояснення на уточнення позовних вимог, в яких вказано про те, на який вид пенсії позивач має намір його перевести - чітко зазначається у позовній заяві, і випливає з її змісту зокрема, із змісту позовних вимог. І даним спеціальним видом пенсії є пенсія, яка виплачується згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме на підставі статті 57, де зазначається, що у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що для обчислення розміру пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві відсутні законні підстави, оскільки громадянин ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та позивачем не надано документів, які б підтвердили причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. У позивача пенсія призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який дає право на зниження пенсійного віку, а пенсію розраховано відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого визначається порядок виплати, строки призначення пенсій, порядок їх перерахунків, пенсійний вік виходу на пенсію, перелік документів, необхідних для призначення пенсій.

Відповідачем вказано, що відсутні підстави для застосування статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», оскільки позивач отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказано, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зроблено акцент на тому, що призначення спеціальної пенсії для особи, як ліквідатора наслідків Чорнобильської катастрофи можливе за наявності інвалідності. Однак, таке твердження на думку позивача є невірним, оскільки як відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами. В той же час, відповідно до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 02.11.1995.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1).

В матеріалах справи наявна довідка, видана Комунальним підприємством «Трудовий архів Броварського району» від 02.02.2021 №02-33, в якій вказано, що позивач дійсно працював на посаді слюсаря 4-го розряду у Чорнобильському монтажному управлінні тресту «Південтеплоенергомонтаж», направлявся у відрядження в с. Ковшиловка на вахту у 1986, 1987 роках.

Також, в матеріалах справи наявна копія довідки Комунального підприємства «Трудовий архів Броварського району» від 02.02.2021 №02-35 про заробітну плату позивача за період з квітня 1986 року по грудень 1987 року.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 03.03.2021 про перехід з пенсії з одного виду на інший.

Листом від 31.03.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що розрахунку пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повідомлено позивача, що він перебуваєте на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію за віком відповідно до Закону (робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1). Станом на 01.03.2021 розмір його пенсії становить 4803,55. Відповідно до частини другої статті 27 Закону передбачено положення щодо обчислення пенсії за двоскладовою формулою, а саме: перша складова передбачає частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, яка визначена відповідно до раніше діючого законодавства, друга складова передбачає частину розміру пенсії за період страхового стажу набутого після 01.01.2004 визначена відповідно до Закону. Головним управлінням відповідно до норм чинного законодавства обчислено розмір пенсії позивача відповідно до частини другої статті 27 Закону: Після перерахунку загальний розмір пенсії по двом складових становить 2771,56 що є недоцільним.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої законні права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі по тексту - Закон України від 28 лютого 1991 року№ 796-XII), визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон України від 09 липня 2003 року№1058-IV ) передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV в редакції, яка набрала чинності з 11 жовтня 2017 року згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина і порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений у пункті 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Статтею 57 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ передбачено, що у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Із вищевказаних норм вбачається, що особі надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №185/3101/17.

Так, позивачем наголошено, що він має право на обчислення пенсії відповідно до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач просить суд зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення, яким передбачити для ОСОБА_1 перехід з одного виду пенсії на інший з урахуванням періодів роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення, а саме 1986-1987 роки, проте позивачем не вказано на який вид пенсії останній має право перевестись, оскільки обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачем було зазначено наступне.

Листом-відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, було повідмолено позивача, що останній перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Голосіївський район) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058, з урахуванням документів про стаж та заробітну плату, наявних у матеріалах пенсійної справи. Заробітна плата врахована для обчислення пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058 за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 рр. В додатку були надані виписки з протоколу 74509 від 18.09.2001 про призначення пенсії.

Позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві була надіслана заява про перерахунок пенсії з доданими документами з комунального підприємства «Трудовий архів Броварського району» Броварської районної ради Київської області, де вказано про те, що позивач дійсно працював у період 1986-1987 рр. на посаді слюсаря 4-го розряду у Чорнобильському монтажному управлінні тресту «Південтеплоенергомонтаж» та направлявся у відрядження у с. Коїповиловка на вахту у 1986, 1987.

У відповідності до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

При цьому, пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Водночас, відповідачем вимоги щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів не виконані, зокрема, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову позивачу в перерахунку пенсії не зазначено, чи було враховано при попередньому обрахунку стажу позивача частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що, в свою чергу, позбавляє можливості встановити суду, яким саме чином було «попередньо» обраховано страховий стаж позивача та чи правомірно або протиправно відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії за віком.

В той же час, у відповідності до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем за наслідками розгляду заяви позивача винесено рішення, з якого неможливо встановити чи було враховано при попередньому обрахунку стажу позивача положення частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог й визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.03.2021 О/р НОМЕР_2, який наявний в матеріалах справи та на підставі якого позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Зважаючи на встановлені судом обставини у даній адміністративній справі, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення, яким передбачити для ОСОБА_1 перехід з одного виду пенсії на інший з урахуванням періодів роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення, а саме 1986-1987 роки, оскільки, як вже зазначалось судом, з наявних в матеріалах справи доказів взагалі не вбачається, чи врахував відповідач положення частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при розгляді заяви позивача від 15.03.2021 №10937/8.

Крім того, позивачем не додано заяву від 15.03.2021 №10937/8 з додатками до неї які направлялись до Пенсійного органу для перерахунку або переходу на інший вид пенсії, а тому, з метою найбільш ефективного захисту порушеного права позивача, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.03.2021 №10937/8.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 29.03.2021 О/р НОМЕР_2 на підставі поданої заяви ОСОБА_1 від 15.03.2021 №10937/8.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2021 №10937/8 відповідно до вимог частини другої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.