Постанова № 10608643, 03.06.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року Справа № 2а-967/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Ясенової Т.І.

при секретарі Сіліоновій І.В.

за участю представників сторін:

від прокурора: Петрова Т.І.

від позивача: Панасенко І.Б., Стусь Л.А.

відповідача: участі не приймав

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Прокурора м.Кіровограда в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у м.Кіровограді до комунального підприємства „Теплоенергетик” про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2010 року прокурор м.Кіровограда в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у м.Кіровограді (далі за текстом ДПІ у м.Кіровограді) звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства „Теплоенергетик” (далі за текстом КП „Теплоенергетик”), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, земельному податку з юридичних осіб та збору за забруднення навколишнього середовища, на загальну суму 1795352,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно наданої ДПІ в м.Кіровограді розрахунку-довідки про заборгованість перед бюджетом КП„Теплоенергетик” станом на 02.02.2010 за вказаним підприємством рахується узгоджений непогашений податковий борг в сумі 1795352,55 грн., в тому числі по ПДВ в сумі 1115620,91 грн.; по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності в сумі 556259,34 грн.; по земельному податку з юридичних осіб в сумі 89699,69 грн.; по збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 33772,61 грн.

Податковий борг КП „Теплоенергетик” в сумі 1007549,15 грн. підтверджується розрахунком-довідкою від 10.02.2010 №2657/10/2402, інформацією ДПІ від 03.02.2010 №157/9/2402, зворотними боками облікових карток платника податку.

Першу податкову вимогу сформовано 02.11.2001 за №1/462 на суму 16826,52 грн. та вручено уповноваженій особі підприємства поштою 12.03.2002.

Другу податкову вимогу сформовано 11.04.2002 за №2/1816 на суму 240971,67грн. та вручено уповноваженій особі підприємства 24.05.2002, однак заходів щодо повного погашення податкової заборгованості відповідачем не вжито, що свідчить про ухилення відповідача від виконання вимог податкового органу щодо сплати заборгованості у сумі 1795352,55 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 29.04.2010 та 03.06.2010, не зявився, повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с.160, 167), причини неявки суду не повідомив, правом подати письмові пояснення чи заперечення не скористався.

Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Суд, вислухавши доводи представників позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи КП „Теплоенергетик” зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується свідоцтвом Серії АОО № 078413. ( а.с.6)

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 №1251-XII (далі за текстом Закон №1251-XII) передбачено обовязок платників податків і зборів (обовязкових платежів) сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від21.12.2000 №2181-ІІІ (далі за текстом - Закон №2181-ІІІ) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідач самостійно нарахував і повинен був платити до державного бюджету податок за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 33772,61 грн.: за звітний період 2006 року у сумі 6776,55 грн., за новий звітний період 2007 року у сумі 866,22грн., за звітний період 2007 року у сумі 712,67 грн., за звітний період 2007 року у сумі 1049,57грн., за звітний період 2007 року у сумі 5648,18грн., за звітний період 2008 року у сумі 2676,75грн., за звітний період 2008 року у сумі 345,07грн., за новий звітний період 2007року у сумі 661,62 грн., за звітний період 2008 року у сумі 6023,64грн., за звітний період 2009 року у сумі 720,49грн., за звітний період 2009 року у сумі 820,61грн., за звітний період 2009 року у сумі 1357,46грн. (а.с.17-43, 49-61). Крім того, відповідачем самостійно донарахована заборгованість за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 5822,65 грн., суму штрафу в розмірі 291,13 грн., що підтверджується уточнюючим податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища. (а.с.44-48)

Зазначена сума податкового боргу за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 33772,61 грн., також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків. (а.с.8-16)

Враховуючи положення пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, податкове зобовязання з податок за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 33772,61 грн. самостійно визначене відповідачем і відповідно є узгодженими.

Нормою п.п. 5.4.1 Закону України №2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно ст.2 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 №2535-ХІІ (далі за текстом Закон №2535-ХІІ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст.4 Закону №1251-XII передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно ст. 14 Закону №2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідач самостійно нарахував і повинен був платити до державного бюджету земельний податок у розмірі 89281,99 грн., враховуючи нараховану пеню в розмірі 417,70грн., за відповідачем рахується заборгованість по сплаті земельного податку та пені в розмірі 89699,69 грн.: за 2006 рік у сумі 12129,11 грн., за 2007 рік у сумі 26953,58 грн., за 2008рік у сумі 27710,95 грн., за 2009 рік у сумі 31922.11 грн. (а.с.81-88) Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 9433,76 грн.

У звязку з порушенням відповідачем термінів сплати зазначеного податку, передбачених п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, податковим органом нарахована пеня в розмірі 417,70 грн.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку рішення про нарахування відповідачу пені не оскаржувалось, таким чином сума нарахованої пені в розмірі 417,70 грн. вважається узгодженою.

Враховуючи викладене, податкове зобовязання з земельного податку в розмірі 89281,99 грн. самостійно визначене відповідачем і відповідно, враховуючи пеню в розмірі 417,70грн. є узгодженими.

Нормою п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Сума податкового боргу відповідача по земельному податку у розмірі 89699,69 грн., (89281,99 грн. заборгованість самостійно визначена відповідачем + 417,70грн.(пеня) = 89699,69 грн.), також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків. (а.с.62-80)

Також, відповідач самостійно нарахував і повинен був платити до державного бюджету податок на прибуток підприємства у розмірі 545660 грн., враховуючи нараховану пеню в розмірі 10599,34 грн., за відповідачем рахується заборгованість по сплаті земельного податку та пені в розмірі 556259,34 грн.: за звітний період 2006 року у сумі 489585 грн., а також за 2007 рік у сумі 56075 грн. (а.с.93-98)

У звязку з порушенням відповідачем термінів сплати зазначеного податку, передбачених п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, податковим органом нарахована пеня в розмірі 10599,34 грн.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку рішення про нарахування відповідачу пені не оскаржувалось, таким чином сума нарахованої пені в розмірі 10599,34 грн. вважається узгодженою.

Враховуючи викладене, податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства в розмірі 545660грн. самостійно визначене відповідачем і відповідно, враховуючи пеню в розмірі 10599,34 грн. є узгодженими.

Нормою п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток підприємства у розмірі 556259,34 грн., (545660 грн. заборгованість самостійно визначена відповідачем + 10599,34грн. (пеня) = 556259,34 грн.), також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків. (а.с.89-92)

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від03.04.1997 №168/97-ВР (далі за текстом Закон №168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідач самостійно нарахував і повинен був платити до державного бюджету податок на додану вартість у розмірі 1083988,76 грн., враховуючи нараховану пеню в розмірі 31632,15 грн., за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість в розмірі 1115620,91 грн.: за 2-й місяць 2009 року у сумі 18142 грн., за 3-й місяць 2009 року у сумі 59602 грн., за 4-й місяць 2009 року у сумі 43660 грн., за 5-й місяць 2009 року у сумі 16660 грн., за 6-й місяць 2009 року у сумі 20312 грн., за 8-й місяць 2009 року у сумі 21424грн., за 9-й місяць 2009 року у сумі 14514 грн., за 10-й місяць 2009 року у сумі 72175грн., за 11-й місяць 2009 року у сумі 415364 грн., за 12-й місяць 2009 року у сумі 403154 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 1018,24 грн.

У звязку з порушенням відповідачем термінів сплати зазначеного податку, передбачених п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, податковим органом нарахована пеня в розмірі 31632,15 грн.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку рішення про нарахування відповідачу пені не оскаржувалось, таким чином сума нарахованої пені в розмірі 31632,15 грн. вважається узгодженою.

Враховуючи викладене, податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1083988,76 грн. самостійно визначене відповідачем і враховуючи пеню в розмірі 31632,15грн. є узгодженими

Нормою п.п. 5.4.1 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість у розмірі 1115620,91грн., (1083988,76 грн. заборгованість самостійно визначена відповідачем + 31632,15 грн.(пеня) = 1115620,91 грн.), також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків. (а.с.99-114)

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Згідно пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Першу податкову вимогу форми „Ю1” сформовано 02.11.2001 за №1/462 на суму 16826,52 грн. та уповноваженій особі відповідача вручено 12.03.2002, (а.с.145)

Другу податкову вимогу форми „Ю2” сформовано 11.04.2002 за №2/1816 на суму 240971,67 грн., та уповноваженій особі відповідача вручено 24.05.2002. (а.с.146)

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не скористався правом подати письмові пояснення чи заперечення щодо позовних вимог.

Доказів сплати відповідачем податкових зобов'язань суду не надано.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність наявності заборгованості відповідача з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, земельному податку з юридичних осіб, збору за забруднення навколишнього середовища та пені на загальну суму 1795352,55 грн. та відповідно позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.03.1991р. №7-93 Державна податкова інспекція у м.Кіровограді звільняється від сплати державного мита.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства „Теплоенергетик” (код ЄДРПОУ 24153576, р/р 26002060605978, 26058060574622, 26158060305304 в Кіровоградській ФЗАТ КБ Приватбанк, МФО 323583) на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Кіровограді (міськфінуправління р/р №33219811800002 в УДК в Кіровоградській області МФО 823016) суму податкового боргу в розмірі 1795352 (один мільйон сімсот девяносто пять тисяч триста пятдесят дві) грн. 55 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.06.2010.

Суддя Т.І. Ясенова