Постанова № 10608223, 27.07.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

_________________ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 р. Справа № 2-а-2630/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні

за участю представників сторін:

позивача : Загородній Ю.С. - представник за довіреністю

відповідача : не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі

прокурор: Гембера С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Прокурора Теплицького району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції

до: Малого приватного підприємства "Фірма Гарант"

про: стягнення 93169,95 грн.

ВСТАНОВИВ :

21.06.2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Прокурора Теплицького району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції до Малого приватного підприємства "Фірма Гарант" про стягнення 93169,95 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилався на ст.60 Конституції України, ст.36-1 Закону "Про прокуратуру", ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", зазначивши, що відповідач, як податковий агент, не виконав свого обов'язку щодо своєчасної та повної сплати до бюджету податок з доходу фізичних осіб, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості.

Ухвалою суду від 22.06.2010 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі.

27.07.2010 року від представника позивача надійшла заява від 26.07.2010 року про збільшення позовних вимог, відповідно до якої до стягнення заявлено 133691,72 грн. (а.с.26).

В судовому засіданні прокурор та представник позивача збільшені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши заяву про визнання позовних вимог в розмірі 133691,72 грн. та про розгляд справи без його участі (а.с. 39).

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

Мале приватне підприємство "Фірма Гарант" зареєстроване 03.11.1997 року Теплицькою районною державною адміністрацією Вінницької області, про що видано відповідне свідоцтво (а.с.10).

28.05.2010 року проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання відповідачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року.

За наслідками вказаної перевірки складено акт №684/1701/13318353 (а.с.6-8), яким зафіксовано, що відповідачем нараховано, але фактично не сплачено 91042,53 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 1-й квартал 2010 року, відповідачем утримано 5210,15 грн. податку з доходів фізичних осіб, але не сплачено його в установлені законом терміни.

Разом з тим, як слідує з картки особового рахунку платника МПП "Фірма "Гарант" станом на 16.06.2010 року відповідач частково погасив борг - в сумі 3082,73 грн.

Таким чином, на момент звернення з даним позовом до суду розмір заборгованості відповідача зі сплати податку з доходів фізичних осіб становив 93169,95 грн.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, заявивши до стягнення 133691,72 грн. заборгованості, яка мотивована збільшенням періоду, за який позивач просить стягнути суму заборгованості.

Судом встановлено, що станом на 23.07.2010 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 133691,72 грн., яка виникла внаслідок неповної сплати відповідачем сум податку з доходів фізичних осіб.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується актом перевірки №684/1701/13318353 від 28.05.2010 року, податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 1-й квартал 2010 року (а.с.11), а також довідкою повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб МПП "Фірма "Гарант" (а.с.38).

Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", об'єктом оподаткування резидента податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний доход, який відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього ж Закону включає доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (п. 17.1 ст.17 вищезазначеного Закону).

Працедавець - юридична особа, яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами (положення п. 1.17 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

В абзаці першому п. 1.15 ст. 1 вищезазначеного Закону міститься визначення терміну "податковий агент", зокрема, як юридичної особи, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Враховуючи те, що працедавець зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, від імені та за рахунок такої фізичної особи (платника податку), вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, то він має статус податкового агента відносно своїх найманих працівників.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з п. 17.1. ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається (підпункт "а" і підпункт "б" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

Проте, як встановлено судом, всупереч вказаним нормам закону, відповідач не сплатив до бюджету залишок заборгованості з податку з доходів фізичних осіб. Водночас, доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості або оскарження у встановленому порядку вимог, на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, та зважаючи на повне визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в розмірі 133691,72 грн.

З огляду на положення ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а також зважаючи на те, що прокурор, відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Фірма Гарант" (вул. Коцюбинського, 32, смт Теплик, Вінницька область, 23800, код ЄДРПОУ 13318353) 133691,72 грн. ( сто тридцять три тисячі шістсот дев'яносто одну гривню 72 копійки) заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб до державного бюджету.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 28.07.10

СуддяМультян Марина Бондівна

27.07.2010