Рішення № 10608006, 15.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2010 р.Справа № 9/500

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства "Житомиррадіоком" (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

про стягнення 991,02 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 991,02грн. з яких: 980,39 грн. заборгованості, 10,63грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купвілі-продажу від 18.11.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

Від представника позивача на адресу господарського суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала господарського суду Житомирської області від 23.04.2010р., направлена на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві, повернулась з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: 10020, м.Житомир, вул. Маршала Рибалка,63.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Ухвала господарського суду від 20.05.2010р., яка була направлена на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не повернута.

Таким чином, відповідач був повідомлений про час та дату розгляду справи, проте не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Приватним підприємством "Житомиррадіоком" - продавець та Фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 - покупець (відповідач у справі) договору купівлі продажу від 18.11.2009р. (а.с. 8-10), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 980,39 грн., що підтверджується видатковими накладними №Жит-020950 від 18.08.2009р., №Жит-020954 від 18.08.2009р. (а.с. 11,12), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

В пунктах 3.1 договору купівлі продажу товарів від 08.02.2008р. №87, сторони погодили, що відповідач повинен розрахуватися з позивачем за поставлений товар згідно накладної в термін 7 календарних днів з дня поставки товару.

Відповідач свої зобов'язання по договору купівлі продажу від 18.11.2009р. не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість в сумі 980,39грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 3) інфляційні нарахування становлять 10,63 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 991,02грн. з яких: 980,39 грн. заборгованості, 10,63грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,625 ЦК України, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Приватного підприємства "Житомиррадіоком", 10014, м. Житомир, вул. Київська,1, ідентифікаційний код 24699022 - 980,39 грн. боргу, 10,63 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяАлексєєв М.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам