Рішення № 10607911, 26.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.10 р.                     Справа № 1/116                               

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненер-

го” м. Донецьк в особі Виробничої одиниці «Харцизьктепломережа»

м. Харцизьк Донецької області

до відповідача: Вузлової лікарні на станції Іловайськ Донецької залізниці

м. Іловайськ Донецької області

про стягнення 67 959 грн. 73 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Чиньоної Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача – Дерев’янко О.Г. - представник

Від відповідача – Палунин А.І. – головний лікар

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго”

м. Донецьк в особі Виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» звернулось з позовом до Вузлової лікарні на станції Іловайськ Донецької залізниці про стягнення заборгованості у сумі 60 576 грн. 05 коп., індексу інфляції у сумі 2 976 грн. 87 коп., річних у сумі 562 грн. 61 коп., пені у сумі 3 844 грн. 20 коп.

В обґрунтування вимог позивачем надані: договір про постачання теплової енергії № 164 від 15.10.2005р., додаткові угоди від 19.01.2009р., від 30.03.2009р., від 30.04.2009р., від 01.09.2009р., від 23.11.2009р., від 04.02.2010р., рахунки №№ 707 від 29.10.2009р., 1044 від 14.12.2009р., 861 від 20.11.2009р., 43 від 14.01.2010р., 276 від 22.02.2010р., 393 від 18.03.2010р., 568 від 19.04.2010р. та докази їх направлення, розрахунок позову.

В судове засідання 24.06.2010р. відповідач не з’явився, незважаючи на отримання ухвали, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Розгляд справи був відкладений.

В наступному судовому засіданні відповідач пояснив, що лікарня є бюджетною установою і оплату за спожиту теплову енергію здійснює після надходження коштів з бюджету. Платіжними дорученнями № 10 від 04.02.2010р. та № 1 від 12.03.2010р. оплата здійснена в сумі 110 472 грн. 35 коп.

З огляду на платіжні доручення вбачається, що в них визначено, що споживач оплатив рахунок № 43 від 01.02.2010р. у повному обсязі. Проте, позивачем цей факт не врахований, тому розгляд справи був відкладений.

В наступному судовому засіданні позивач підтвердив факт перерахування заборгованості, тому в цій частині провадження просить припинити. Щодо нарахування пені, річних та інфляційних витрат, то він надав новий розрахунок позову з врахуванням доказів оплати відповідачем боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 15.10.2005 року між сторонами був укладений договір № 161 на постачання теплової енергії для опалення приміщення споживача, розташованого за адресою: 86793, м. Іловайськ, пров. Победи, 8.

Відповідно до пункту 1 договору постачальник (позивач) зобов’язався постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язався сплачувати отриману теплову енергію згідно з встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Розділом 6 договору сторони передбачили порядок розрахунків, відповідно до якого розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового період сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Додатковою угодою від 23.11.2009р. були внесені зміни до розділу 6 договору та встановлений строк розрахунків до 25 числа кожного місяця.

Укладеною сторонами додатковою угодою від 04.02.2010р. було визначено, що опалення подається на слідуючі об’єкти: м. Іловайськ, вул. Победи, 8: 5594,00м2; м. Харцизьк, вул. Вокзальна, ФП: 92,47м2; м. Іловайськ, вул. Шевченко, 137: 2519,60м2 та встановлено, що усього опалювальна площа складає 8206,07м2. З приладами обліку -8113,60м2 (для організацій), згідно квадратних метрів – 92,47м2 (для організацій).

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься у пункті першому статті 193 Господарського кодексу України, якою закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої зобов’язання, поставив відповідачу теплову енергію. Для оплати вартості отриманої енергії позивач споживачу пред’явив рахунки №№ 707 від 29.10.2009р., 1044 від 14.12.2009р., 861 від 20.11.2009р., 43 від 14.01.2010р., 276 від 22.02.2010р., 393 від 18.03.2010р., 568 від 19.04.2010р., які були частково оплачені, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 60 576 грн. 05 коп.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 7.2.3 договору передбачено, що за несвоєчане виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Крім того, в силу статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач нарахував пеню у сумі 3 844 грн. 20 коп., індекс інфляції у сумі 2 976 грн. 87 коп., річні у сумі 562 грн. 61 коп.

Проте, в судовому засіданні з’ясовано, що відповідачем рахунок № 43 від 01.02.2010р. на суму 110 472 грн. 35 коп. був оплачений 04.02.2010р. та 12.03.2010р. у повному обсязі. При чому в платіжних дорученнях № 10 та № 1 платник послався саме на рахунок № 43 від 01.02.2010р., тому позивач неправомірно нарахував пеню за цей період. Рахунок № 568 від 19.04.2010р. оплачений 16.06.2010р., тобто після звернення з позовом, тому розмір пені складає 1 093 грн. 65 коп., річних 135 грн. 16 коп., інфляційних витрат 545 грн. 18 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Позивач довів свої позовні вимоги і вони підлягають частковому задоволенню з врахуванням пояснень та клопотання відповідача. Вважаючи, що відповідач є державною установою, до якої надходять грошові кошти від державного бюджету, але він приймає заходи щодо оплати рахунків позивача, господарський суд зменшує пеню на 50%.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п.11 ст. 80, п. 3 ст. 83, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”

м. Донецьк в особі Виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» задовольнити частково.

Стягнути з Вузлової лікарні на станції Іловайськ Донецької залізниці (86793, Донецька область, м. Іловайськ, пер. Победи, р/р 35210005000143 в УДК м. Харцизьк, МФО 834016, ЗКПО 01112534) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38) в особі Виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, р/р 26005260738060 в Донецькій філії АКБ «УСБ», МФО 334011, 05540882) інфляційні витрати у сумі 545 грн. 18 коп., річні у сумі 135 грн. 16 коп., пеню у сумі 546 грн. 80 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 600 грн. 34 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 208 грн. 48 коп.

В частині 58 258 грн. 67 коп. провадження припинити.

В іншій частині відмовити.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя