Рішення № 10607791, 28.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.10 р.                     Справа № 8/175пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, ЄДРПОУ 30600440,

м.Донецьк

до відповідача 1. Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації

м.Донецька”, ЄДРПОУ 03336670, м.Донецьк

до відповідача 2. Донецької міської ради, ЄДРПОУ 26502957, м.Донецьк

за участю Прокурора Донецької області, м.Донецьк

про визнання права

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя О.М.Іванченкова

Суддя Д.О.Попков

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

Гармашова І.В.-прокурор

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк, про визнання права власності на будівлю кафе-бару, літера И-1, загальною площею 138,5 кв.м., яка розташована за адресою: 83037, м.Донецьк, вул.Кірова, 90.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.10.2008р. було повністю задоволено позовні вимоги по справі №8/175пн та визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк на будівлю кафе-бару, літера И-1, загальною площею 138,5 кв.м, яка розташована за адресою: 83037, м.Донецьк, вул.Кірова, 90.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2008р. по справі №8/175пн скасоване, справу передано на новий розгляд.

Підставою для скасування судового рішення по справі №8/175пн Вищим господарським судом України вказано ті обставини, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, яке відповідає будівельним нормам та правилам і не порушує права інших осіб.

Крім цього, згідно з постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2009р. по справі №8/175пн, місцевому суду слід було вирішити питання про необхідність залучення міськради до участі у справі, оскільки оскаржене судове рішення безпосередньо стосується прав і обов’язків органу місцевого самоврядування як власника земельної ділянки та органу, зі здійсненням повноважень якого пов'язані позовні вимоги.

Згідно із ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2009р. до участі у справі №8/175пн в якості відповідача 2 залучено Донецьку міську раду, м.Донецьк.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права користування земельною ділянкою (загальною площею 138,5 кв.м), розташованою за адресою: 83037, м.Донецьк, вул.Кірова, 90 на підставі договору оренди від 15.07.2008р., на якій самочинно збудована спірна будівля, а також на відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб під час будівництва об’єкта нерухомості. Одночасно, позивач також посилається на ті обставини, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, надавалася йому в оренду для експлуатації існуючої будівлі головного виробничого корпусу по вул.Кірова, 90 в Кіровському районі м.Донецька.

Відповідач 1 під час нового розгляду справи у відзиві на позовну заяву №01/3126 від 26.11.2009р. повідомив суд про ті обставини, що з його боку законні права та інтереси позивача ніяким чином не порушуються. Крім цього, відповідач 1 зазначив, що він лише здійснює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, тому визнання права власності не відноситься до його компетенції. Одночасно, відповідач 1 стверджує про відсутність у позивача відповідних дозволів на проведення спірного будівництва.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень поштової кореспонденції від 11.12.2009р., 13.01.2010р., 28.01.2010р., 11.02.2010р., 05.03.2010р., 31.03.2010р., 15.04.2010р., 06.05.2010р., 26.05.2010р., 01.07.2010р., 11.07.2010р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Прокурор в поясненнях від 10.12.2009р. підтримав свої заперечення проти задоволення позовних вимог, що були викладені у касаційному поданні. Зокрема, прокурор зазначив, що позивачем у встановленому законодавством порядку не одержано дозвільної документації на будівництво спірного об’єкту нерухомості та не додержано вимоги ст.ст.17, 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” щодо реєстрації права власності на нерухомість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача 1 та прокурора, господарський суд встановив:

15.07.2008р. між Донецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „SDS”, Товариством з обмеженою відповідальністю „Новатехстрой”, Товариством з обмеженою відповідальністю „Ремонтно-інструментальний завод”, Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНІКО” був укладений договір оренди земельних ділянок.

За умовами вказаного договору, орендарі, в тому числі і позивач, отримали у строкове платне володіння та користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,9888 га по вул.Кірова, 90 у місті Донецьку.

Виходячи зі змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні пояснень, на наданій в оренду земельній ділянці для здійснення статутних завдань позивачем біля будівлі виробничого корпусу побудовано будівлю кафе-бару (літера И-1) загальною площею 138,5 кв.м.

Листом №01-01/363 від 17.09.2008р. позивач звернувся до відповідача 1 з заявою про проведення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, що знаходиться по вул.Кірова, 90 в м.Донецьку.

У зв'язку з непроведенням відповідачем 1 державної реєстрації права власності на зазначену вище будівлю, а також за відсутністю відповідних правоустановчих документів, позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на спірне майно.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у у відзиві на позовну заяву без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду Донецької області 09.10.2008р., №01/3126 від 26.11.2009р.

Відповідач 2 заперечень проти позовних вимог не надав, в судове засідання не з’явився.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

При цьому, згідно приписів ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити у собі посилання, зокрема, на законодавство, на підставі якого подається позов.

Як встановлено судом, обгрунтовуючи позовні вимоги про визнання права власності на будівлю кафе-бару, літера И-1, загальною площею 138,5 кв.м., яка розташована за адресою: 83037, м.Донецьк, вул.Кірова, 90, позивач посилається на норми ст.376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Проте, в силу ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, лише за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України).

Згідно наданого до матеріалів справи договору оренди від 15.07.2008р. позивач є орендарем земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,9888 га по вул.Кірова, 90 у місті Донецьку.

За приписами ст.95 Земельного кодексу України та ст.25 Закону України "Про оренду землі" орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця.

Відповідно до ст.24 Закону України “Про планування і забудову територій” право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

За висновками суду, доказів отримання відповідної згоди орендодавця - Донецької міської ради, м.Донецьк на будівництво будівлі кафе-бару, літера И-1, загальною площею 138,5 кв.м., яка розташована за адресою: 83037, м.Донецьк, вул.Кірова, 90, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Одночасно, згідно з умовами договору оренди від 15.07.2008р. земельна ділянка по вул.Кірова, 90 у м.Донецьку надавалась позивачу в оренду для експлуатації існуючої будівлі головного корпусу, а не під самочинно збудоване нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, приписи ст.376 Цивільного кодексу України не містять положень, за якими за позивачем, за встановлених судом обставин справи, можливо б було визнати право власності на спірний об’єкт.

Як наслідок, правові підстави для визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво згідно статей 331 та 376 Цивільного кодексу України відсутні.

Крім цього, відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України суд здійснює повноваження із захисту прав виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Виходячи із змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст.1 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковою умовою для застосування судом певного способу захисту права є факт його порушення (невизнання або оспорювання) відповідачем, що, у світлі заявлених Позивачем вимог, у повній мірі узгоджується із положеннями ст.392 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.

Згідно п.5 Перехідних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Частиною 2 ст.7 вказаного закону до функцій місцевих органів державної реєстрації прав віднесено, зокрема, реєстрацію прав на нерухоме майно, забезпечення в установленому порядку формування та внесення кадастрових планів земельних ділянок та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру прав.

Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 (у редакції, яка була чинною на час розгляду справи), реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Зі змісту п.6.1 Тимчасового положення вбачається, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вказаних норм законодавства Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк не є належним відповідачем у справі і здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Одночасно, доказів оспорювання права власності позивача на спірне майно з боку Донецької міської ради, м.Донецьк суду не представлено.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов про визнання права власності на будівлю кафе-бару, літера И-1, загальною площею 138,5 кв.м., яка розташована за адресою: 83037, м.Донецьк, вул.Кірова, 90, підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк, Донецької міської ради, м.Донецьк про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м.Донецьк на будівлю кафе-бару, літера И-1, загальною площею 138,5 кв.м., яка розташована за адресою: 83037, м.Донецьк, вул.Кірова, 90.

В судовому засіданні 28.07.2010р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя                               

Суддя Іванченкова О.М.

Суддя Попков Д.О.