Рішення № 10607347, 28.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.10 р.                     Справа № 6/66                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства «Путник» м.Київ

до відповідача 1: Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк

до відповідача 2: Вагонного депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Луганськ

про стягнення 83 367грн. 30коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача 1 – Гурєєва О.О. – представник по довіреності вих.№Н-01/516 від 22.02.2010р.

від відповідача 2 – не з»явився

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 08.04.2010р.

до 28.04.2010р., для представлення сторонами

додаткових документів по справі.

Позивач, Приватне підприємство «Путник» м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк та з Вагонного депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Луганськ заборгованості у сумі 82000грн., пені у розмірі 1367грн. 30коп. на підставі договору поставки №Д/ЛВЧД-Луганськ-091797/НЮ від 02.12.2009р. (Усього 83 367грн. 30коп.)

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою у порядку ст.22 ГПК України, в якій зменшив розмір позовних вимог, у зв»язку з погашенням основної заборгованості відповідачем 2, та просить суд стягнути з відповідачів пеню у розмірі 1367грн. 30коп. Судові витрати покласти на відповідачів. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Крім того, позивач повідомив суд про те, що участь його представника у судовому засідання є неможливою, так як він має бути присутнім у м.Запоріжжя на тендері. У зв”язку з чим просить суд розглянути справу без його участі. Суд задовольняє дане прохання та розглядає справу за його відсутністю.

Відповідач 1, Державне підприємство «Донецька залізниця» м.Донецьк, надав суду докази погашення боргу у розмірі 82000грн. Вагонним депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Луганськ.

Відповідач 2, Вагонне депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Луганськ у засідання суду не з’явився, про причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника позивача та відповідача 2 за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника відповідача 1, суд –

в с т а н о в и в :

2 грудня 2009р. між Приватним підприємством «Путник» м.Київ та Вагонним депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Луганськ був укладений договір поставки, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити і передати у власність замовнику певну продукцію, відповідно до специфікації, а відповідач (далі по тексту-замовник) зобов”язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов даного договору.

Сторони підписали специфікацію №1 до укладеного договору, в якій визначили код товару, найменування, кількість, ціну та загальну суму з ПДВ

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 21.12.2009р. по 28.12.2009р. включно по видатковим накладним №РН-0001043 від 21.12.2009р., №РН-0001104 від 28.12.2009р. згідно товарно-транспортним накладним здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 97 997грн. 04коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: видаткові, товарно-транспортні накладні по яким відповідач одержав продукцію, а також податкові накладні, акт звірки взаєморозрахунків від 18.03.2010р. підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками.

У процесі розгляду справи сторони повідомили суд про те, що на цей час платіжними дорученнями №1093 від 17.03.2010р., №1318 від 30.03.2010р., №1411 від 08.04.2010р., №1499 від 13.04.2010р., №1732 від 22.04.2010р., №768 від 23.04.2010р. борг за поставлену продукцію у сумі 82 000грн. сплачений у повному обсязі.

Враховуючи те, що договірні зобов’язання щодо оплати поставленої продукції відповідачем перед позивачем виконані і це підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що у цій частині позову провадження по справі слід припинити, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів пеню у розмірі 1367грн. 30коп.

Пунктом 11.2 укладеного договору сторони визначили, що замовник у разу порушення строків оплати сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач 1, порушив умови договору поставки №Д/ЛВЧД-Луганськ-091797/НЮ від 02.12.2009р. і своєчасно не розрахувався за поставлену продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 1367грн. 30коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки діючим законодавством передбачено вищевказане нарахування за порушення грошових зобов”язань, то позовна заява у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статуту Державного підприємства „Донецька залізниця” зареєстрованого у новій редакції 04.03.2005р. за №12661050001005275, відповідач 2 є відокремленим або структурним підрозділом відповідача 1, що не мають статусу юридичної особи і діють від імені юридичної особи Державного підприємства „Донецька залізниця”.

Як свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №214194, Державне підприємство «Донецька залізниця» м.Донецьк є юридичною особою.

Стаття 55 Господарського кодексу України не відносить вагонні депо до суб’єктів господарювання.

Вищезазначене свідчить про відсутність правових підстав для звернення Приватного підприємства «Путник» м.Київ з позовом до Вагонного депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Луганськ в якості відповідача 2, в зв’язку з чим провадження у справі в частині заявлених вимог до Вагонного депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Луганськ підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також треба віднести на відповідача 1, тому що погашення заборгованості було здійснено після звернення позивача з позовом до суду, а також оскільки відповідач необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст.ст.33, 43, 44, 49, 75, п.1, п.1-1 ст.80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства «Путник» м.Київ до Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк про стягнення 1367грн. 30коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000 м.Донецьк, вул.Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Приватного підприємства «Путник» (01042 м.Київ, вул.Чигоріна, 12; адреса для кореспонденції: 69057 м.Запоріжжя, вул.Брянська, 10; п/р26004315441601 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 30675558) пеню у розмірі 1367грн. 30коп., витрати по сплаті держмита у сумі 833грн. 67коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Путник» м.Київ до Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 82000грн. припинити, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства «Путник» м.Київ до Вагонного депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Луганськ.

У судовому засіданні 28.04.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.04.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя