Вирок № 106072688, 31.08.2022, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1289/22 Провадження №1-кп/694/159/22

В и р о к

Іменем України

31.08.2022 року м.Звенигородка

Звенигородський районнийсуд Черкаськоїобластіу складі: головуючого - судді Шарка О.П. секретаря судових засідань Блискавки А.С., за участю прокурора Звенигородської окружної прокуратури Шмельова О.О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Звенигородка Черкаської області кримінальне провадження за № 12022250360000458від14червня 2022року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грубна Сокирянського району Чернівецької області, українець, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України про «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, а також продовженого Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2119- IX від 15.03.2022, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2212-IX від 21.04.2022, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022,Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, близько 10 год. 00 хв. 03 червня 2022 року, прибув до будинковолодіння ОСОБА_2 , що розташоване по АДРЕСА_2 , у власних справах. У подальшому, о 10 год. 14 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з метою вчинення крадіжки грошових коштів, за допомогою додатку «Приват24», знаючи банківський пароль, через мобільний телефон ОСОБА_2 , з її рахунку НОМЕР_1 , використовуючи рахунок іншої особи, яка не була обізнана в його злочинних діях, а саме на рахунок до якого прикріплена банківська картка № НОМЕР_2 , видана на ім`я ОСОБА_3 , перерахував грошові кошти в сумі 753,77 гривень. Після чого продовжуючи свій злочинний умисел на крадіжку грошових коштів, о 11 год. 47 хв., вказаним способом перерахував грошові кошти з рахунку ОСОБА_2 в сумі 7000 гривень, на рахунок до якого прикріплена банківська картка № НОМЕР_2 , видана на ім`я ОСОБА_3 . Цього ж дня грошові кошти з картки ОСОБА_3 через додаток «Приват 24» перерахував на рахунок до якого прикріплена банківська картка № НОМЕР_3 , видана на ім`я ОСОБА_4 , яка фактично перебувала у користуванні ОСОБА_1 після чого вказані грошові кошти ОСОБА_3 , не усвідомлюючи протиправності дій ОСОБА_1 зняла у банкоматі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» який розташований за адресою: проспект Шевченка 16, м. Звенигородка Черкаської області, та передала їх ОСОБА_1 який витратив їх на власні потреби, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 7753,77 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений беззаперечно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 185 КК України, пояснив суду про обставини викладені вище, зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені. Дійсно, зранку 03 червня 2022 року, він прийшов до будинку ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 , у власних справах, з метою вчинення крадіжки грошових коштів, за допомогою додатку «Приват24», знаючи банківський пароль, через мобільний телефон ОСОБА_2 , з її рахунку, перерахував грошові кошти в сумі 753,77 гривень. А згодом, вказаним способом перерахував грошові кошти з рахунку ОСОБА_2 в сумі 7000 гривень, які витратив на власні потреби.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним кримінального діяння, розуміючи яка міра покарання загрожує, показання обвинуваченогоповністю відповідаютьфактичним обставинамсправи,які вінне заперечує,а самепро обставинивчинення кримінальногоправопорушення, прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до частини третьоїстатті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого у їх вчиненні, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність їхньої позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставіст. 349 ч.3 КПК Українивизнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує в межах пред`явленого прокурором обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст.66КК України,обставинами,що пом`якшуютьпокарання ОСОБА_1 суд вважає щире каяття, а також добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Оскільки кримінальне провадження розглядається в межах пред`явленого прокурором обвинувачення, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 ,передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не засуджений (вимога УІАП ГУНП в Черкаській області), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває відповідно до довідки від 15.06.2022 року № 145 виданої лікарем-наркологом КНП «Звенигородська БЛІЛ» поліклінічне відділення ОСОБА_5 , як вбачається з повідомлення від 15.06.2022 року № 170, виданого лікарем-психіатром Звенигородської БЛІЛ, поліклінічне відділення, ОСОБА_1 на диспансерному (психоневрологічному обліку) не перебуває.

Вст. 50 КК Українивстановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно дост.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання»при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимогст.65 ККстосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи з положеньст. 65 ККУкраїниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положеньст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, за змістом ст.12КК України, є умиснимтяжким кримінальним правопорушенням, наслідки вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного злочину, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене із звільненням обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства.

Таке покарання за глибоким переконанням суду буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.

Окрім того, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

У зв`язку зі звільненням засудженого ОСОБА_1 з випробуванням покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи,

Речовий доказ картку «ПриватБанку» № НОМЕР_3 , яка знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 набрання вироком законної сили вважати йому повернутою.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з дня вручення копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок який набрав законної сили є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до приписів ч.6ст. 376 КПК Україникопію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя О.П.Шарко