Рішення № 10607024, 29.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.10 р.                     Справа № 38/57                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Укртехнопром”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплосистеми 2005”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 14564,92грн., інфляційних збитків у розмірі 32782,76грн., 3% річних в розмірі 4833,17грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Холдингова компанія „Укртехнопром”, м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплосистеми 2005”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 61590,44грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на дилерський договір №У03/01-01 від 01.02.2007р., видаткові накладні, довіреності на отримання товару, зворотні накладні, розрахунок суми боргу з урахуванням інфляції та 3% річних, банківські виписки, правовстановлюючі документи тощо.

17.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/1304 від 12.03.2010р., з якого вбачається, що станом на 12.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Теплосистеми 2005”, м.Донецьк значиться як юридична особа (ідентифікаційний код 33728544) розташоване за адресою: 83000, м.Донецьк, Ворошиловський р-н, вул.Артема,62. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та долучений до матеріалів справи.

          Позивач 24.03.2010р. надав суду супровідний лист, в якому просить суд долучити до матеріалів справи оригінали рахунків-фактур №СФ-320 від 20.12.2007р., №СФ-К2190 від 31.10.2007р. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

          08.04.2010р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 19589,86грн., інфляційні збитки в розмірі 36678,53грн., 3% річних в розмірі 5322,05грн. та судові витрати. До заяви відповідачем додані докази направлення копії вказаної заяви відповідачу.

Заява про уточнення позовних вимог судом розглянута та долучена до матеріалів справи.

20.04.2010р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 14564,92грн., інфляційні збитки в розмірі 32782,76грн., 3% річних в розмірі 4833,17грн. та судові витрати. До заяви відповідачем додані докази направлення копії вказаної заяви відповідачу та детальний розрахунок заявлених вимог.

Розглянувши заяву про уточнення позовних вимог суд приходить до висновку, що вказана заява за своєю природою є заявою про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята до уваги та долучена до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу суду повернувся конверт з відміткою “за зазначеною адресою не зареєстрована”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Холдингова компанія „Укртехнопром” (за договором – генеральний дистриб’ютор, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Теплосистеми 2005” ( за договором – дилер, далі – відповідач) було укладено дилерський договір №У03/01-01, згідно п.1.1 якого генеральний дистриб’ютор надає дилерові право на реалізацію продукції (далі-товар), та домовляється про узгоджену партнерську діяльність щодо розповсюдження та розвитку продаж продукції “товару” “генерального дистриб’ютора” на території м.Донецьк та Донецька область далі-територія продаж.

Розділом 4 договору сторони визначили ціну та умови оплати. Так, відповідно до п.4.6. договору дилер зобов’язаний оплатити товар на підставі рахунку “генерального дистриб’ютора” протягом 14 днів з моменту одержання товару.

Розділом 5 договору визначені умови постачання та приймання товару.

Пунктом 5.1. визначено, що „генеральний дистриб’ютор” відвантажує товар на умовах склад „дилера”.

Відповідно до п.5.4 договору поставка товару по кількості, якості та комплектності проводиться відповідно до інструкцій П-6, П-7.

Розділом 12 договору сторони визначили інші умови. Відповідно до п.12.1 договір набирає чинності з моменту його укладання обома сторонами і діє протягом одного року до 31.12.2007р.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає дилерський договір №У 03/01-01 від 01.02.2007р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

31.10.2007р. та 20.12.2007р. позивач поставив відповідачу товар на суму 133 323,92грн., що підтверджено видатковими накладним №РН-к2773 від 31.10.2007р. на суму 117769,92грн. та №РН-528 від 20.12.2007р. на суму 15554,00грн. Видаткова накладна №РН-к2773 виписана на підставі рахунку-фактури №СФ-к2190 від 31.10.2007р., видаткова накладна №РН-528 виписана на підставі рахунку-фактури №СФ-320 від 20.12.2007р.

Рахунки-фактури №СФ-к2190 від 31.10.2007р. та №СФ-320 від 20.12.2007р., виписані на підставі дилерського договору №У03/01-01 від 01.02.2007р.

Тобто постачання вказаного товару відповідачу здійснювалось позивачем на підставі дилерського договору №У03/01-01 від 01.02.2007р.

З боку відповідача, товар отримав Коломійцев С.В., що діяв на підставі довіреностей серія ЯНЖ №607439 від 31.10.2007р., серія ЯНЖ №607444 від 20.12.2007р., якими останнього уповноважили на прийняття від ЗАТ ХК “Укртехнопром” цінностей за рахунками-фактурами №СФ-к2190 від 31.10.2007р. та №СФ-320 від 20.12.2007р. Вказані довіреності містяться у матеріалах справи.

19.12.2007р. та 22.05.2008р. відповідач зворотними накладними №25 та №1 повернув позивачеві товар на суму 6 375грн., поставлений позивачем по накладній №РН-к2773 від 31.10.2007р.

Відповідач зобов’язання по оплаті товару отриманого відповідно до дилерського договору №У 03/01-01 від 01.02.2007р. по видатковим накладним №РН-к2773 від 31.10.2007р. та №РН-528 від 20.12.2007р. в строки визначені умовами договору не виконав. З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що відповідачем протягом 2007-2009 років частковими оплатами був повністю оплачений товар отриманий по видатковій накладній №РН-к2773 від 31.10.2007р. в сумі 117769,92грн. та частково оплачений товар отриманий по видатковій накладній №РН-528 від 20.12.2007р. в сумі 989,08грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач зобов’язання по оплаті продукції отриманої відповідно до дилерського договору №У 03/01-01 від 01.02.2007р. в повному обсязі не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 14564,92грн.

Крім цього, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 4833,17грн. та інфляційних у розмірі 32782,76грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на дилерський договір №У 03/01-01 від 01.02.2007р., видаткові накладні №РН-к2773, №РН-528 від 20.12.2007р., рахунки-фактури №СФ-к2190 від 31.10.2007р., №СФ-320 від 20.12.2007р., довіреності на отримання товару, зворотні накладні №25 від 19.12.2007р., №1 від 22.05.2008р., заяву про уточнення позовних вимог від 22.03.2010р., розрахунок суми боргу з урахуванням інфляції та 3% річних, банківські виписки, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судові засідання не з’явився, жодних пояснень не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору у відповідача виникає обов’язок оплатити товар протягом 14 днів з моменту одержання товару. Факт одержання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які містять підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки підприємства відповідача. Крім того, відповідачем здійснені протягом 2007-2009 років часткові оплати отриманого товару, що також підтверджує факт його одержання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені строки оплати товару поставленого за дилерським договором №У03/01-01 від 01.02.2007р. та не виконані зобов’язання щодо повної оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар на суму 14564,92грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2007р. по 10.02.2010р. у розмірі 4833,17грн. та індексу інфляції за період з 15.10.2007р. по 10.02.2010р. у розмірі 32782,76грн.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що розмір річних складає 4821,47грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у залишковому розмірі 11,70 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Перевіривши розрахунок інфляційних, наданий позивачем, суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснений всупереч рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.

Суд, здійснивши розрахунок інфляційних у відповідності до рекомендацій викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 32782,76грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Укртехнопром”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплосистеми 2005” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 14564,92грн., 3% річних у розмірі 4833,17грн. та інфляційних у розмірі 32782,76грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплосистеми 2005” м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Артема,62, п/р 260090103300 у ЗАТ “ПроКредитБанк” м.Києва, МФО 320984, ЄДРПОУ 33728544) на користь Закритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Укртехнопром”, м. Київ (04073, м.Київ, пров.Куренівський, 19/5, п/р 2600910923 у ВАТ “УкрГазБанк” м.Києва, МФО 380478, ЄДРПОУ 33056631) заборгованість у розмірі 14564,92грн., 3% річних у розмірі 4821,47грн. та інфляційних у розмірі 32782,76грн., держмито у розмірі 521,68грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 199,90грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 29.04.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі