Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/7513/22
УХВАЛА
02 вересня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
26.05.2022 року до суду надійшов позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати дiї ОСОБА_1 протиправними, щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по службам: речовiй; фінансовій на загальну суму 98413 грн. 86 коп.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 98413 грн. 86 коп по службам: речовiй; фінансовій яка встановлена службовим розслідуванням за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2015 року № 2195 та від 25.12.2020 року №2664.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року залишено без руху адміністративний позов.
Судом встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі вказано, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, доказів сплати 2481,00 грн. судового збору.
23.06.2022 року (вх.№ЕП/17637/22) та 07.07.2022 року (вх.№21607/22) від представника позивача до суду надійшли докази сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.
23.06.2022 року (вх.№20295/22) від представника позивача до суду надійшов уточнений позов.
23.06.2022 року (вх.№20294/22) від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строк звернення до суду.
Так, звертаючись із заявленим позовом позивач вказує, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Під час проходження військової служби відповідач завдав державі в особі військової частини НОМЕР_2 майнову шкоду в розмірі 98 413 грн. 86 коп. по службам: речовій; фінансовій. Даний факт було встановлено службовим розслідуванням за результатом якого видано накази командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2015 року №2195 та вiд 25.12.2020 року №2664. Факт завданої Майнової шкоди відповідачем під час проходження військової служби підтверджується наступними копією книги грошових стягнень військової частини НОМЕР_1 № 126 від 10.04.2016 року та копією книги грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 інв. № 1073/п від 24.12.2020 року.
Позивач просить визнати протиправними визнати дiї ОСОБА_1 протиправними, щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по службам: речовiй; фінансовій на загальну суму 98413 грн. 86 коп.
За усталеною практикою Верхового Суду (в тому числі, згідно постанов Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 та від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16) спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби
В свою чергу, згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, а не положення ч. 2 ст. 122 КАС України, що визначаються шестимісячний строк звернення до суду, як вказано судом першої інстанції.
В позовній заяві позивач вказує, що факт нанесення збитків державі відповідачем встановлений службовим розслідування, за результатами якого видано накази командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2015 року №2195 та вiд 25.12.2020 року №2664.
Також, позивач посилається на книги грошових стягнень військової частини НОМЕР_1 № 126 від 10.04.2016 року та книги грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 інв. № 1073/п від 24.12.2020 року, до яких внесено суму 98413 грн. 86 коп. як таку, що підлягає стягненню з відповідача.
Водночас, звертаючись із даним позовом позивач зазначає, що станом на теперішній час наведена сума збитків не відшкодована відповідачем, що і стало підставою для подання даного позову.
Таким чином, оскільки факт нанесення збитків державі у сумі 98413 грн. 86 коп. під час проходження військової служби з боку військовослужбовця ОСОБА_1 встановлений службовим розслідування, суд приходить до висновку, що звертаючись із заявленим позовом про відшкодування такої суми збитків у травні 2022 року позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, встановлений наведеними вимогами КАС України.
Факт пропуску строку звернення до суду визнається позивачем.
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
На думку позивача, пропуск строку обумовлений поважними причинами.
Так, як у заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач вказує, що особовий склад та представники юридичної служби військової частини постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій і Луганській областях, внаслідок чого не було із об`єктивних причин можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини у строки, визначенні КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог.
Також, позивач зазначив, що однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попереднім начальником юридичної служби військової частини своїх функціональних обов`язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування.
Водночас, суддя приходить до висновку, що наведені позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення із даним позовом.
Так, суддя звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт залучення представників юридичної служби військової частини для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій і Луганській областях, та які б підтверджували, що протягом близько семи років вказані працівники не могли підготувати та подати відповідну позовну заяву.
Крім того, суддя зазначає, що наведені позивачем обставини щодо неможливості подання позову у строки, встановлені КАС України, щодо залучення представників юридичної служби військової частини для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони суперечать іншим обставинам, які вказані позивачем в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду, а саме неналежне виконання попереднім начальником юридичної служби військової частини своїх функціональних обов`язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи.
Тобто, позивач фактично самостійно вказує, що у військової частини була можливість звернутись із заявленим позовом у строки, передбачені чинним законодавством, однак, цього здійснено не було через неналежне виконання попереднім начальником юридичної служби військової частини своїх функціональних обов`язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи.
В свою чергу, обставини щодо неналежного виконання попереднім начальником юридичної служби військової частини своїх функціональних обов`язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи також не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду близько семи років.
Суддя наголошує, що процесуальні обмеження строку звернення до адміністративного суду з позовом направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права і інтереси інших учасників правовідносин.
При цьому, причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, від 07 жовтня 2021 року у справі № 9901/127/21, від 24 листопада 2021 року у справі № 9901/267/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 9901/65/20.
Однак, зі змісту конкретних обставин, хронології та послідовності дій позивача не вбачається підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.
Суддя наголошує, що тривале зволікання зі зверненням до суду з адміністративним позовом через неналежне використання процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Крім того, суддя звертає увагу на те, що факт неналежного виконання попереднім начальником юридичної служби військової частини своїх функціональних обов`язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи був встановлений службовим розслідуванням та відображений у наказі командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092 про результати цього розслідування.
Однак, навіть після прийняття наведеного наказу військова частина не звернулась із позовом до суду про відшкодування шкоди та позов у даній справі був поданий лише у травні 2022 року, тобто, через рік після закінчення вказаного службового розслідування.
При цьому, інших ґрунтовних причин, чому позивач не міг звернутися до суду з даним позовом він не навів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позову.
Керуючись ст.ст.121, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позову військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення шкоди.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой
Судове рішення № 106059678, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 02.09.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/7513/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: