Ухвала суду № 106057295, 05.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 вересня 2022 року Справа 160/4970/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанту поліції Юсубову Ісмаілу Мусайовичу (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) додаткової доплати до грошового забезпечення за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року та січень, лютий, березень 2022 р. у відповідності до положень постанови КМУ 375 від 29.04.2020 року

- зобов`язати Департамент патрульної поліції відновити порушені права шляхом здійснення у відповідності до положень постанови КМУ від 29.04.2020 р. №575 нарахування та виплати інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанту поліції Юсубову Ісмаілу Мусайовичу (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.02.2021 року по 31.03.2022 року у повному обсязі.

04.04.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

11.05.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі №160/4970/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до моменту припинення на території України воєнного стану.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №160/4970/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 року скасовано, матеріали адміністративної справи №160/4970/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

19.08.2022 року дана справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та 05.09.2022 року передана на розгляд судді.

Згідно вимог статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію справи, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для вчинення процесуальних дій.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що 17.05.2022 року від Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обгрунтування якої вказано, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

Розглянувши вищевказане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять:

-основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

-додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

-інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова доплати до грошового забезпечення у відповідності до положень постанови КМУ 375 від 29.04.2020 року, має постійний характер, входить до структури грошового забезпечення, і відповідно, є його складовою.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 поняття заробітна плата і оплата праці, які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на наведене, під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, додаткової доплати до грошового забезпечення у відповідності до положень постанови КМУ 375 від 29.04.2020 року, яка є складовою грошового забезпечення) застосовні положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не частини третьої статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються, а отже у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження адміністративну справу №160/4970/22.

Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Продовжити строк для вчинення процесуальних дій до 21.09.2022 року.

У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв