Ухвала суду № 106052516, 05.09.2022, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/670/21

Провадження № 2-ві/575/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 р. смт. Велика Писарівка

Суддя Великописарівського районного суду Сумської області Семенова О.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача за первісним позовом адвоката Цуркана В.І. про відвід судді Великописарівського районного суду Сумської області В`юник Н.Г. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Великописарівська селищна рада про визнання права власності у спільному сумісному майні подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Великописарівського районного суду Сумської області перебуває вказана цивільна справа під головуванням судді В`юник Н.Г., визначеної в результаті авторозподілу справ між суддями цього суду.

В ході судового розгляду справи 02 вересня 2022 року представником позивача за первісним позовом адвокатом Цурканом В.І. подана письмова заява про відвід судді В`юник Н.Г. з мотивів незгоди з ухвалою від 16 серпня 2022 року, якою відмовлено стороні позивача за первісним позовом у клопотанні про витребування доказів, яку суддя обґрунтував не зазначенням обставин для доказування, яких необхідно витребувати докази, а саме: від приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Перчук І.М. - інформації про реалізацію спадкових прав ОСОБА_2 після смерті її батька ОСОБА_4 ; від Комунального підприємства Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» інвентаризаційну справу на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; від Головного управління Державної податкової служби в Сумській області інформаційну довідку про заробіток і доходи за період 2008 - 2009 років та 2014-2015 роки сторін у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вважає, що цим суддя створила ситуацію, при якій позивач позбавлений можливості доводити спірні обставини належними та допустимими доказами, які не може отримати самостійно, і це свідчить про за ангажованість судді , її змові з іншою стороною у справі, підтвердження про прояв корупційного зв`язку та дискримінаційне ставлення до сторони позивача.

Відповідно до частин 7-8 статті 40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Вивчивши заяву, суддя дійшов висновку, що вона є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України, а саме, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до частин 2-3 статті 39 ЦПК України заяви про самовідводи та відводи з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Заявник подав заяву про відвід під час розгляду справи по суті. Виняткових обставин для подачі відводу на цій стадії суддею не встановлено.

Відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, суддя констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя В`юник Н.Г. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм суддею підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Єдиним доводом для відводу судді В`юник Н.Г. від участі у розгляді цієї справи представник позивача адвокат Цуркан В.І. зазначає те, що суддя відмовила у задоволенні його клопотання про витребування доказів.

При цьому слід вказати, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин /фактів/, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків /стаття 76 ЦПК України/.

Відповідно до частин 1-2 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, тобто подані разом з поданням позовної заяви або з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1/ який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3/ підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та /або/ причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З ухвали Великописарівського районного суду Сумської області від 16 серпня 2022 року слідує, що 14 липня 2022 року у ході судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Великописарівська селищна рада про визнання права власності у спільному сумісному майні подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистої приватної власності на нерухоме майно, представником позивача за первісним позовом адвокатом Цурканом В.І. заявлене клопотання про витребування доказів, так як сторона позивача позбавлена можливості надати їх суду з об`єктивних підстав, що не залежить від них. Судом частково задоволене це клопотання, в частині доказів, що стосуються предмета спору, а в іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки заявник не зазначив обставини, для доказування яких необхідно витребувати вище перелічені докази.

Тому доводи заяви представника позивача про відвід судді не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим. Доводи заявника щодо підстав для відводу судді обґрунтовуються помилковим тлумаченням норми процесуального закону.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 30 липня 2021 року у справі № 667/2815/13, провадження № 61-10066ск21 наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суддя оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Таким чином, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні "Газета "Україна-центр" проти України" ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм потрібно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Отже, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду заборонена і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Тому в своїй професійній діяльності суддя є незалежним і втручання в його діяльність є не припустимим.

Висловлювання представника позивача щодо професіоналізму судді є не що інше як тиск на суд, що заборонено законом. Всі обставини, викладені у заяві про відвід, є надуманими, базуються на припущеннях сторони позивача і не підтверджені допустимими доказами.

Керуючись ст. ст. 36, 39-40 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача за первісним позовом адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід судді Великописарівського районного суду Сумської області В`юник Наталії Григорівні, відмовити.

Ухвала суду є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Великописарівського

районного суду Сумської області О.С.Семенова